Постанова 4818 № 953/24388/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 12 серпня 2025 року м. Харків справа № 638/8498/23 провадження № 22-ц/818/3370/25 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Мальованого Ю.М., Савенка М.Є., за участю секретаря: Сізонової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки в натурі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14 квітня 2025 року, під головуванням судді Зуба Г.А.,- в с т а н о в и в : У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки в натурі, в якому з подальшим уточненням просить поділити в натурі житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , літ. «А-1» загальною площею 133, 4 кв.м., житловою площею 89, 2 кв.м., з надвірними будівлями літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Д», «Е», «К», «О», льох літ. «Ж», гараж літ. «З», «Н», навіси літ «И», «Л», душ літ «М», огорожа № 1-3, тр. колодязь № 4, зливна яма № 5, виділивши в натурі, йому 5/16 та 1/8 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , загальною площею 133, 4 кв.м., житловою площею 89, 2 кв.м., з надвірними будівлями літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», «Г», «Д», «Е», «К», «О», льох літ. «Ж», гараж літ. «З», «Н», навіси літ «И», «Л», душ літ. «М», огорожа №1-3, тр.колодязь № 4, зливна яма № 5.; усунути йому перешкоди у володінні та користуванні власністю, шляхом вселення до житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 . Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. 25 вересня 2024 року позивачем подані клопотання про поновлення підготовчого провадження та про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14 квітня 2025 року повторно проведено підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки в натурі. Призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність завідомо неправдивий висновок експерта та відмову від виконання покладених на нього обов`язків за ст.ст. 384, 385 КК України. На розв`язання експертам поставлено питання: 1.Чи можливо з технічної точки зору поділити житловий будинок з прибудовами та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі, у відповідності до часток кожного із співвласників (якщо поділ неможливий, зазначити чому саме)? 2.Які варіанти поділу житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , з технічної точки можливі, надати всі варіанти поділу? 3.Якщо поділ житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , з технічної точки зору можливий з незначним відступом від ідеальних часток, то вказати такі варіанти, розрахунки компенсації, перерозподіли частки у власності? 4.Якщо поділ житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , неможливий, надати варіанти порядку користування вказаним нерухомим майном у відповідності до часток кожного із співвласників? В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що судове засідання проводилось без участі відповідача, при наявності заяви про відкладення розгляду справи, що позбавило відповідача можливості викласти свою позицію щодо неприпустимості повторного призначення експертизи. Вважає, що повторне повернення справи до підготовчого провадження не має законних підстав, оскільки норми ЦПК не передбачають механізму відкриття вдруге підготовчого провадження. Крім того представником позивача при зверненні до суду з клопотанням про призначення експертизи, клопотання про поновлення строку та повернення до стадії підготовчого провадження подано не було. Також звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції, обґрунтовуючи можливість повернення до підготовчого провадження посилався на постанову Верховного Суду, що стосується господарських спорів і не може бути безпосередньо застосовано у цивільному процесі. Цивільно процесуальний кодекс України не передбачає жодної процесуальної процедури щодо повернення до стадії підготовчого провадження після її закриття, що свідчить про неможливість поновлення цієї стадії без прямої законодавчої підстави. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Вирішуючи питання про призначення у справі судову будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з`ясування суттєвих обставин, які мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Згідно ч. 2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки в натурі. В обґрунтування доводів позивач посилався на те, що позивач та відповідачі є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Позивач на теперішній час не має можливості користуватись та володіти своєю частиною приміщень, які йому належать на праві власності, оскільки відповідачі чинять перешкоди. Позивачем було заявлено клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, для визначення варіантів поділу будинку. Ухвалою суду від 07.11.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Дмитрук Т.І. про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті. Стороною позивача повторно заявлено клопотання про призначення по справі судово-технічної експертизи, оскільки вбачається спір щодо поділу нерухомого майна, яке ухвалою суду від 15.03.2024 року задоволено та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. Постановою Харківського апеляційного суду від 26.06.2024 року вказану ухвалу скасовано та справу спрямовано до суду для продовження розгляду у зв`язку з тим, що вказане клопотання повинно бути розглянуто у підготовчому провадженні. 25 вересня 2024 року позивачем подано клопотання про поновлення підготовчого провадження, та призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи . Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити необхідні обставини неможливо; 2) сторонами ( стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Згідно ч.1 ст.104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Відповідно до ч.1 ст.107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Матеріали справи свідчать про те, що предметом позовних вимог є виділ житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки в натурі за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки спірне майно належить сторонам на праві спільної часткової власності: позивачу 5/16 часток та 1/8 часток, відповідачу ОСОБА_3 1/8 частка, відповідачу ОСОБА_2 1/8 частка та 5/16 часток. 25 вересня 2024 року від позивача надійшли клопотання про поновлення підготовчого провадження у справі та призначення судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14 квітня 2025 року повторно проведено підготовче провадження по справі та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Враховуючи предмет спору у цій справі, колегія суддів вважає, що проведення судової будівельно-технічної експертизи є одним із засобів доказування, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про призначення такої експертизи, адже її проведення необхідне для повного, об`єктивного і всебічного встановлення обставин справи, забезпечення стороні позивача права на подання доказів по справі. Згідно частини першої статті 189 ЦПК Українизавданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК Українипідготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Відповідно до ст. 197 ЦПК Україниу підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, вирішує заяви та клопотання учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 222 ЦПК Україниголовуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. За положеннями ст. 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 127 ЦПК Українивизначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Цивільним процесуальним кодексом Українине врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Як вбачається з матеріалів справи, підготовче судове засідання у даній справі закрито 07 листопада 2023 року і призначено справу до розгляду по суті. 25 вересня 2024 року від позивача надійшли клопотання про поновлення підготовчого провадження у справі та призначення судової будівельно-технічної експертизи. Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №902/271/18, від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті». Матеріали справи свідчать проте, що позивач вже звертався до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи до закриття підготовчого провадження, проте позивачу у задоволенні клопотання було відмовлено. Враховуючи предмет спору у цій справі, колегія суддів вважає, що проведення судової будівельно-технічної експертизи є одним із засобів доказування, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення до підготовчого провадження та про призначення такої експертизи, адже її проведення необхідне для повного, об`єктивного і всебічного встановлення обставин справи, забезпечення стороні позивача права на подання доказів по справі. Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.367,368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Ю.М. Мальований М. Є. Савенко Повний текст судового рішення виготовлено 12.08.2025 року.