Постанова Київський апеляційний суд № 753/8449/20

справа № 753/8449/20 головуючий у суді І інстанції Лужецька О.Р. провадження № 22-ц/824/11293/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 01 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Гасюк В.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ майна, - В С Т А Н О В И В: У травні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просив встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , у період з 08 серпня 2008 року по червень 2018 року; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:96:012:0018, площею 0,0884 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення колективного садівництва; будівельні матеріали, конструктивні елементи та інженерне обладнання, що використані при спорудженні об`єкта самочинного будівництва на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:96:012:0018; в порядку поділу майна визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності за кожним на 1/2 частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:96:012:0018, площею 0,0884 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення колективного садівництва та на 1/2 частину будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерного обладнання, що були використані при будівництві об`єкта самочинного будівництва на вказаній земельній ділянці. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року у справі призначено комплексну судову оціночно-будівельну, оціночно-земельну, земельно-технічну, будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання: - Яка ринкова вартість земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:96:012:0018, площею 0,0884 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення колективного садівництва? - Яка ринкова вартість будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерного обладнання, що використані при спорудженні об`єкта самочинного будівництва на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:96:012:0018? - Які можливі варіанти поділу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:96:012:0018, площею 0,0884 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення колективного садівництва, у випадку визнання за кожним із співвласників права власності на 1/2 частину? - Які можливі варіанти поділу будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерного обладнання, що використані при спорудженні об`єкта самочинного будівництва на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:96:012:0018, у випадку визнання за кожним із співвласників права власності на 1/2 частину? Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зобов`язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у разі необхідності надати експерту вільний доступ до земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та до спорудженого на ній об`єкта самочинного будівництва. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом порушено порядок призначення експертизи. Питання щодо визначення варіантів розподілу об`єкта може бути заявлено виключно щодо об`єктів нерухомого майна. В той же час, позивачем в межах даної справи не було доведено наявність на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, а сам він ідентифікує наявні об`єкти, як «будівельні матеріали, конструктивні елементи та інженерне обладнання», а не об`єкт нерухомого майна. Зміст визначених судом питань, які поставлені на вирішення експертизи, не відповідають орієнтовному переліку питань технічної експертизи. Отже, визначені судом питання, з яких має бути проведена експертиза, є некоректними та такими, що не відповідають завданню будівельно-оціночної експертизи. Позивачем в межах розгляду справи не ставиться питання про здійснення компенсації вартості будівельних матеріалів або вирішення будь-яких майнових питань, що пов`язані з будівельними матеріалами. Відтак, вирішення питання щодо вартості будівельних матеріалів та земельної ділянки взагалі не підлягає розгляду в межах даної справи. Призначення у справі оціночної експертизи є таким, що не відповідає суті справи. В межах даної справи також не підлягають розгляду будь-які питання щодо вартості та поділу земельної ділянки, враховуючи, що така земельна ділянка є особистою приватною власністю відповідача та набута нею шляхом приватизації. Земельна ділянка є особистою приватною власністю відповідача та у будь-якому випадку не підлягає розподілу, відтак, питання експерту щодо вирішення варіантів поділу земельної ділянки та визначення її вартості є помилковим для заявлення у справі. Експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів. При цьому, особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення. Вирішуючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції не зазначив у чому полягає потреба у спеціальних знаннях та не обґрунтував підстави для призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Призначення експертизи на даній стадії судового розгляду, до закриття підготовчого провадження та до моменту отримання всіх необхідних відомостей та доказів, є передчасним. Призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справимає бути обґрунтованим. При цьому, призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто, вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що відповідач мала можливість не лише висловити свою незгоду з тим чи іншим питанням, що пропонувалися для вирішення експерту, а й запропонувати свій варіант відповідного питання та поставити додаткові питання. Перелік питань будівельно-технічної експертизи, викладених у рекомендаціях, не є і не може бути вичерпним, а є лише орієнтовним. Лише експерт під час виконання відповідної ухвали може визначити чи виходять поставлені питання за межі його спеціальних знань. Визначення вартості майна, що підлягає поділу, є необхідним для правильного вирішення справи. Наразі у даній справі підготовче провадження не закінчено, а, отже, позивач наділений правом змінити предмет позову, у тому числі, щодо присудження грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності. Факт належності майна до спільної сумісної власності або до особистої приватної власності можливо встановити лише за результатами розгляду справи по суті. Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості в межах однієї справи вирішити питання щодо частини позовних вимог, ухвалити рішення, а згодом перейти до дослідження інших обставин справи. Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд не зупиняв провадження у справі. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції керувався ст. 103, 112 ЦПК України. Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. За клопотанням позивача ОСОБА_3 суд призначив у справі комплексну судову оціночно-будівельну, оціночно-земельну, земельно-технічну, будівельно-технічну експертизу. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Призначаючи експертизу, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені норми закону, а також на те, що висновки по питаннях, які поставлені перед експертом, не мають значення для розгляду даної справи, оскільки предметом спору у справі є встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання за позивачем та за відповідачем права власності на Ѕ частину майна за кожним, незалежно від вартості зазначеного майна. Предметом доказування у справі є проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , у період з 08 серпня 2008 року по червень 2018 року та набуття під час такого проживання у спільну власність земельної ділянки та будівельних матеріалів, конструктивних елементів та інженерного обладнання, що використані при спорудженні об`єкта самочинного будівництва на земельній ділянці. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу. Суд першої інстанції у порушення зазначених вимог закону не зазначив мотивів, з яких він виходив, призначаючи у справі експертизу, а обмежився лише посиланнями на норми процесуального права. Посилання ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу на те, що він наділений правом змінити предмет позову, у тому числі, щодо присудження грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони на вимогах закону не ґрунтуються. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На час розгляду клопотання позивача про призначення експертизи позовні вимоги, в межах яких суд вирішив призначити експертизу, не передбачали необхідності доказування обставин, для встановлення яких була призначена зазначена експертиза. Зазначені обставини взагалі у даному випадку не входять до предмета доказування, а, відтак, жодних підстав для призначення експертизи у справі не було. Враховуючи зазначене, ухвала суду першої інстанції у силу вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права з прийняттям постанови по суті вимог клопотання ОСОБА_3 про призначення експертизи. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року скасувати та прийняти постанову. У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення експертизи відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 03 вересня 2021 року. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.