Постанова 4824 № 757/31644/21-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 липня 2025 року м. Київ Справа № 757/31644/21-ц Провадження: № 22-ц/824/633/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Верланова С. М., Нежури В. А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Литвинової І. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, про стягнення суми пені і відшкодування матеріальної шкоди, у с т а н о в и в: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 27.12.2017 року на підставі листа начальника ГУ ПФУ в Харківській області Ачкасова В. М. від 27.12.2017 року № 28659-14/20 відповідач здійснив трансакцію щодо переказу коштів у сумі 158 665,15 грн з карткового рахунка позивача на рахунок Пенсійного фонду. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року в адміністративній справі № 820/4322/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області про визнання протиправними рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,залишено без змін постановою Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року. З мотивувальної частини якої вбачається, що на підставі протиправної та не чинної з 22.09.2016 року постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662 «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ» у частині положення п. 19 «Порядку виплати пенсій ти грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662, помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій за вимогою органів Пенсійного фонду повертаються на рахунки, з яких проводилося фінансування. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з АТ «Ощадбанк» 57 912,50 грн пені, в розмірі 0,1 % суми неналежного переказу банком коштів 27.12.2017 року у сумі 158 665,15 грн з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , на підставі листа начальника ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М. від 27.12.2017 року № 28659-14/20, за кожен день, починаючи з 14.06.2020 року до 13.06.2021 року включно; стягнути з АТ «Ощадбанк» 15 009,72 грн матеріальної шкоди, нанесеної ОСОБА_1 протиправною та нечинною транзакцією щодо переказу 27.12.2017 року банком коштів у сумі 158 665,15 грн з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , на підставі листа начальника ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М. від 27.12.2017 року № 28659-14/20, який не є виконавчим документом, внаслідок інфляційного знецінення коштів у сумі 158 665,15 грн з червня 2020 року по травень 2021 року. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/1244/18, щодо моменту втрати чинності положення пункту 19 «Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662 «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ». Позивач зазначив, що на адресу суду першої інстанції надіслав заяву про зміну предмету позову, в якій заявляв вимогу про солідарне зобов`язання АТ «Ощадбанк» та Держави Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області вчинити певні дії, проте під час ухвалення рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року по цій справі вказану заяву суд не врахував. Ухвалами Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Батюк А. Г. заперечив проти апеляційної скарги та зазначила, що судом не допущено порушень норм матеріального та процесуального права та справа розглянута з повним з`ясуванням фактичних обставин справи. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 11.06.2013 року згідно із заявою-анкетою на відкриття рахунка фізичній особі та видачу платіжної картки ОСОБА_1 відкрито рахунок у філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк». 03.02.2017 року ГУ ПФ України в Харківській області перерахувало на рахунок ОСОБА_1 пенсію за період з 01.01.2008 року по 31.12.2013 року у сумі 178 771,81 грн. 28.02.2017 року Казначейство України перерахувало на цей самий рахунок ОСОБА_1 пенсію за період з 01.01.2008 року по 31.12.2013 року у сумі 158 665, 15 грн. Листом від 27.12.2017 року № 28659-14/20 ГУ ПФ України в Харківській області просило АТ «Ощадбанк» повернути кошти в сумі 158 665,15 грн, перераховані на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 , як помилково зараховані (а.с. 94, т. 3). Відповідно до виписки з карткового рахунка № 0200-НОМЕР_1 (за період з 28.11.2017 року до 28.12.2017 року) 27.12.2017 року відбулося списання коштів у сумі 158 655,15 грн з карткового рахунка ОСОБА_1 на рахунок Пенсійного фонду. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року, у справі № 826/1244/18 визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662 «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ» в частині положення пункту 19 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662 «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ» про те, що помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій за вимогою органів Пенсійного фонду повертаються на рахунки, з яких проводилося фінансування; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662 «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ», після набрання рішенням законної сили. 14.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до начальника філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» із заявою, у якій просив за рахунок коштів АТ «Ощадбанк» повернути на рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 158 665,15 грн (а.с. 98-100, т. 3). Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 820/4322/18 визнано протиправними дії ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у проханні листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2017 року № 28659-14/20 до філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» повернути на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 256023142099 кошти у сумі 158 665,15 грн, перераховані на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 , як помилково нараховані; визнано протиправним рішення (розпорядження) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2017 року № 28659-14/20 про повернення на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 256023142099 коштів у сумі 158 665,15 грн, перерахованих 03.02.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на рахунок ОСОБА_1 , яке викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2017 року № 28659-14/20; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути питання щодо повернення ОСОБА_1 коштів у сумі 158 665,15 грн, що були належні на праві приватної власності ОСОБА_1 , станом на 27.12.2017 року - дату безспірного списання 158 665,15 грн з рахунку ОСОБА_1 на підставі рішення (розпорядження) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2017 року № 28659-14/20 про повернення на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 256023142099 коштів у сумі 158 665,15 грн, перерахованих 03.02.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1. Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у справі № 757/41496/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі органів державної влади: ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області, Кабінету Міністрів України, третя особа - Державна казначейська служба України, про стягнення за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди в розмірі 158 665,15 грн шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка Державної казначейської служби України, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У справі № 757/41496/20-ц суд встановив, що в адміністративній справі № 820/4322/18 орган Державної казначейської служби на виконання судового рішення у справі № 820/424/15 (про стягнення заборгованості за пенсією, згідно з виконавчим листом від 09.08.2013 року у справі № 2а-9628/08/2070) платіжним дорученням № 60 (# 79434087) від 24.02.2017 року перераховано на користь ОСОБА_1 158 665,15 грн. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправною та не чинною транзакції щодо переказу 27.12.2017 року коштів у сумі 158 665,15 грн та щодо стягнення з відповідача таких коштів судом відмовлено, позовні вимоги в частині стягнення пені та матеріальної шкоди, як похідні вимоги, не підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662) (далі - Порядок), виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються, зокрема, між уповноваженими банками та органами Пенсійного фонду України. Ч. 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Згідно з ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Відповідно до п.п. 5, 14 Порядку (в редакції, чинній станом на 27.12.2017 року) уповноважені банки проводять операції з відкриття поточних рахунків, зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки і їх виплати відповідно до зобов`язань, визначених додатком 2 до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1231 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662), та укладених договорів, передбачених пунктом 3 цього Порядку. На підставі складених документів органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів. Ч. 2 ст. 1071 ЦК України встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. П.п. 19, 23 Порядку (в редакції, чинній на час здійснення транзакції) передбачено, що помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій та грошової допомоги зараховуються в рахунок наступних виплат або за вимогою органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення повертаються на рахунки, з яких проводилося фінансування. Повернуті органам Пенсійного фонду України та органам соціального захисту населення незараховані на поточні рахунки суми пенсій та грошової допомоги згідно з відмітками уповноважених банків у списках вносяться органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення у відповідний розділ особового рахунка одержувача. Залежно від причини не зарахування органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення вносять зміни до реквізитів поточних рахунків або тимчасово зупиняють перерахування коштів за цими поточними рахунками в установи уповноважених банків. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 757/15814/19-ц, якою рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року, додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2021 року залишено без змін, встановлено, що списання коштів з рахунка позивача, відкритого в АТ «Ощадбанк», відбулось згідно з Порядком, який був чинним на час здійснення транзакції. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 року по справі № 520/11429/17). Отже, встановлено факт правомірності дій банку. Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження зворотного. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що станом на час проведення спірної транзакції положення пункту 19 «Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662 залишались чинними та обов`язковими для виконання AT «Ощадбанк», що підтверджено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 757/15814/19-ц. Враховуючи, що у межах справи № 757/15814/19-ц суди уже встановили факт правомірності дій банку, безпідставність нарахування позивачем пені у період 27.12.2017 року по 13.06.2020 року та матеріальної шкоди внаслідок інфляційного знецінення коштів за період з квітня 2018 року по травень 2020 року, правові підстави для задоволення похідних вимог про стягнення пені та матеріальної шкоди внаслідок інфляційного знецінення коштів за інші періоди часу відсутні. Посилання заявника на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у справі № 826/1244/18, якою визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 року № 662 в частині пункту 19 Порядку, як на підставу для задоволення позову є безпідставним, оскільки на момент повернення банком коштів пенсійному фонду зазначений пункт Порядку був чинним, а тому, враховуючи норми ст. 58 Конституції України, підлягав обов`язковому застосуванню. Доводи апеляційної скарги про залишення поза увагою судом першої інстанції заяви про заміну предмету позову у справі є необґрунтованими з огляду на наступне. Зі змісту заяви про зміну предмету позову у справі, убачається, що позивач заявляє нову позовну вимогу: про солідарне зобов`язання відповідачів АТ «Ощадбанк» та Державу Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області солідарно вчинити певні дії, а саме: солідарно зобов`язати АТ «Ощадбанк» повернути на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 кошти в сумі 158 665,15 грн, що списані банком 27.12.2017 року на рахунок ГУ ПФУ в Харківській області на підставі листа начальника ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М. від 27.12.2017 року № 28659-14/20; солідарно зобов`язати Державу Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області повернути на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 кошти в сумі 158 665,15 грн, що списані банком 27.12.2017 року на рахунок ГУ ПФУ в Харківській області на підставі листа начальника ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області Ачкасова В. М. від 27.12.2017 року № 28659-14/20. Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19). Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом із тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19). Отже, суд першої інстанції, правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про зміну предмету позову у оскаржуваному рішенні, оскільки такою заявою позивач просить одночасно змінити і предмет, і підстави позову, що не допускається. Судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та надана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, в результаті чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у межах справи № 757/15814/19-ц суди врахували доводи позивача, якими він у даній справі намагається оскаржити судові рішення, які набрали законної сили. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 травня 2023 року у справі № 757/15814/19-ц, шляхом формування нових позовних вимог, зміст яких все одно підводить до стягнення з банку коштів у сумі 158 665,15 грн. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року залишенню без змін. Керуючисьст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т. О. Невідома Судді С. М. Верланов В. А. Нежура