Постанова 4855 № 580/12926/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/12926/24 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області, які полягають у включенні до платників податків ОСОБА_1 ; - скасувати податкове повідомлення - рішення №0883388-2407-2301 від 19.11.2024 року на суму 559,45 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки позивач є особою з інвалідністю 2 групи і має пільги встановлені для ветеранів війни, оскаржуване податкове повідомлення-рішення складене контролюючим органом щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на нежитлове приміщення є протиправним. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено. Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він як інвалід 2 групи та ліквідатор ЧАЕС 1 категорії має право на встановлені пільги у відповідності до пункту 18 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що вказує про безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що Черкаська міська рада в рішенні від 27.06.2019 не встановила пільги по податку на нерухоме майно на нежитлове приміщення для ветеранів війни - інвалідів війни, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому фізична особа ОСОБА_1 , власник нежитлової нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 117, має статус платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 15.07.2025. У силу вимог частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Частиною другою наведеної статті передбачено, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , а також є особою з інвалідністю і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-XII - посвідчення серії НОМЕР_2 . Разом з тим, у відповідності до відомостей з державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з 19.03.2018 ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площаею 16,7 кв.м. Головним управління ДПС у Черкаській області нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та винесено податкове повідомлення - рішення №0883388-2407-2301-UА71080490000022110 від 19.11.2024 за податковий період 2023 року у сумі 559,45 грн. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення за податковий період 2023 рік щодо нежитлового приміщення, яке належить позивачу на праві власності винесене з дотриманням вимог Податкового кодексу України. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), було введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі, нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його частка. Водночас, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.1, п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України). За змістом пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України, сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Згідно п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що підставою для нарахування та сплати податку на нерухоме майно є право власності на відповідну житлову та/або нежитлову нерухомість. При цьому, об`єктом оподаткування може бути як об`єкт нерухомості в цілому, так і його частка. Якщо особа володіє об`єктом на умовах спільної часткової власності (або спільної сумісної власності об`єкта, поділеного в натурі), то й сплачувати податок буде за належну їй частку, а перебування об`єкта житлової нерухомості у спільній сумісній власності може покладати обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно на одного з таких співвласників виключно за їх домовленістю. Як свідчать матеріали справи, у відповідності до відомостей з державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з 19.03.2018 ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 16,7 кв.м. У свою чергу, ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у спірних правовідносинах деталізовані рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 №24692, додатком 1,

2. Головним управління ДПС у Черкаській області нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та винесено податкове повідомлення - рішення №0883388-2407-2301-UА71080490000022110 від 19.11.2024 за податковий період 2023 року у сумі 559,45 грн. У той же час, позивач звертає увагу на те, що він є особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , а також є ліквідатором ЧАЕС 1 категорії і має право на пільги і компенсації згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі посвідчення серії НОМЕР_2 . Так, пунктом 281.1 статті 281 Податкового кодексу України передбачено, що від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: 281.2.1. для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; 281.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; 281.2.3. для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; 281.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; 281.2.5. для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара. Відтак, правовою підставою для звільнення власників земельних ділянок від сплати земельного податку є одночасна сукупність наступних умов: 1) наявність в особи статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи або статусу ветерана війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» або наявність статусу інваліда першої і другої групи; 2) розмір земельної ділянки, яка знаходиться в місті, не більш як 0,10 гектара. У той же час, спірним у даному випадку є не нарахування земельного податку, а сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно у статті 266.4 Податкового кодексу України встановлено відповідні пільги із сплати податку. Згідно пункту 266.4.1 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Інших випадків щодо зменшення розміру податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки Податковим кодексом України не встановлено. Крім того, рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 №24692 також не встановлено пільг зі сплати даного податку, даній категорії осіб. Відтак, доводи скаржника про наявність у нього пільг зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки спростовуються нормами ПК України. Таким чином, висновок суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, УХВАЛИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді О.М. Ганечко В.В. Кузьменко