Постанова 4855 № 640/2565/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2565/22 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про зобов`язання вчинити дії, в якому просив: - зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві в порядку та спосіб визначений діючим законодавством вчинити дії щодо обліку податкового зобов`язання (недоїмки) із сплати земельного податку в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 з урахуванням скасування податкового повідомлення-рішення про сплату земельного податку №2936330-1305 від 13 травня 2016 року Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (справа №826/10879/16). Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, подав апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року було витребувано у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у строк до 20 лютого 2023 року: - завірену належним чином інтегровану картку платника (ІКП) ОСОБА_1 за платежем «земельний податок з фізичних осіб»; - податкове повідомлення - рішення від 04.04.2018 року № 38789-1305-2651 та докази направлення його позивачу. 17 лютого 2023 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 7193, від Головного управління ДПС у м. Києві надійшли витребовувані документи. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів оскарження та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2018 року №38789-1305-2651, крім того позивачем не надано доказів того, що заборгованість у розмірі 4185,26 грн., яка обліковується у ІКП, виникла в наслідок не виконання відповідачем судового рішення у справі №826/10879/16, а відтак відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність відповідача щодо коригувань податкового зобов`язання зі сплати земельного податку в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 з урахуванням скасування податкового повідомлення-рішення про сплату земельного податку №2936330-1305 від 13.05.2016 року, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 року (справа №826/10879/16). Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 07.09.2021 року отримав податкову вимогу від 18.08.2021 року №0058567-1306-2651 та рішення про опис майна в податкову заставу від 18.08.2021 року №0058567-1306-2651. У 2016 році податкове повідомлення-рішення про сплату земельного податку №2936330-1305 від 13.05.2016 року, скасоване постановою Київським апеляційним адміністративним судом від 20.12.2016 року №826/10879/16. 11.09.2021 року ОСОБА_1 подав скаргу до Державної податкової служби України на податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу, в якій просив їх скасувати, оскільки облік податкового боргу за скасованим податковим-повідомленням рішенням є протиправним. Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги від 14.12.2021 року відмовила в задоволенні скарги. Вважаючи, що бездіяльність відповідача порушує права позивача, а облік заборгованості за скасованими податковими повідомленнями - рішеннями є протиправним, останній звернувся із вказаним позовом до суду. Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 191.1.10 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, до функцій контролюючого органу зокрема входить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів. Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних. Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.02021 №5 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943). Зокрема, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Відповідно до пункту 2 Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу. Відповідно до п. 1 ч. 1 розділу II Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу II Порядку №5 ІКП відкривається за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку). Відповідно до п. 1 ч. 1 розділу III Порядку №5 Оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів: за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за № 1115/29245; за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за № 330/28460. Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу VI Порядку №5, первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили. Аналіз вказаного свідчить, що ІКП це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Так, з метою встановлення виконання обов`язку контролюючого органу щодо належного відображення заборгованості позивач зі сплати земельного податку (з урахуванням рішення суду щодо скасування податкового повідомлення - рішення за 2016 рік) колегією суддів було досліджено витребувану у Головного управління ДПС у м. Києві ІКП ОСОБА_1 за період з 2016 - 2023 року за платежем «земельний податок» та встановлено, що 28.11.2018 року контролюючим органом було скасовано нарахований в минулих роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно ППР № 826/10879/16 № 2936330-1305 від 13.05.2016 року, отже доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Щодо посилання ОСОБА_1 на той факт, що останній є пенсіонером за віком та звільнений від сплати земельного податку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування, згідно приписів пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Згідно із пунктом 287.8 статті 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Відповідно до абзацу першого пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. Відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, як платник земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку під нежитловим приміщенням, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,00824 гектара. Враховуючи зазначене, відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення від 04.04.2018 №38789-1305-2651 за платежем земельний податок за 2018 рік у розмірі 4185,26 грн. За інформаційними даними ІТС «Податковий блок» за позивачем обліковується податковий борг із земельного податку з фізичних осіб у сумі 8370,52 грн. У ході розгляду скарги встановлено дублювання нарахованої суми грошового зобов`язання із земельного податку за 2018 рік та проведено коригування в інтегрованій картці платника зазначену у податковій вимозі від 18.08.2021 року суму грошового зобов`язання у розмірі 4185,26 грн. Дійсно, відповідно до ст. 281 ПК України від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПК Укаїни, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: - для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; - для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; - для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; - для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара. Пунктом 281.4 ст. 281 ПК України визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги). Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ). Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до 01 травня поточного року або протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про застосування пільги довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)). Колегія суддів звертає увагу, що згідно з наявного а матеріалах справи пенсійного посвідчення, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 18.04.2018 року, доказів того, що позивач звертався в строк, передбачений вказаними вище нормами ПК України до контролюючого органу із відповідною заявою щодо застосування пільги зі сплати земельного податку матеріали справи не місять, таких доводів позивачем не зазначено ані в позовній заяві ані в апеляційній скарзі. Крім того, як зазначалось вище, підставою для винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу стало податкове повідомлення-рішення від 04.04.2018 року №38789-1305-2651, докази надсилання останнього позивачу надані Головним управлінням ДПС у м. Києві на вимогу суду. Втім, матеріали справи не містять доказів оскарження вказаного вище податкового повідомлення - рішення чи скасування останнього в судовому порядку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко С.Б.Шелест Повний текст виготовлено 07 березня 2023 року.