Ухвала КЦС ВС № 2-2377/11

Ухвала Іменем України 16 червня 2025 року м. Київ справа № 2-2377/11 провадження № 61-6695ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», про визнання права власності на частину житлового будинку, що є сумісною власністю, ВСТАНОВИВ: У серпні 2011 року ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», про визнання права власності на частину житлового будинку, що є сумісною власністю. Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 13 квітня 2012 року позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 381,9 кв. м, житловою - 125 кв. м, підсобною - 256,9 кв. м. Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 381,9 кв. м, житловою - 125 кв. м, підсобною - 256,9 кв. м. Одеський апеляційний суд постановою від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» відхилив, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 квітня 2012 року - залишив без змін. Верховний Суд постановою від 29 липня 2020 року касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнив частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 квітня 2012 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила залучити до розгляду справи правонаступників ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є спадкоємцями за законом першої черги та прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , а саме - на житловий будинок, що є предметом позову. Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 29 жовтня 2024 року залучив до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Одеський апеляційний суд постановою від 13 березня 2025 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнив частково. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року змінив, виклав мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті ухвалу суду залишив без змін. 22 травня 2025 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі. Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке. За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У частині четвертій статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (стаття 55 ЦПК України). Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, провадження № 14-37цс20, вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами». За змістом положень статті 55 ЦПК України суд має вирішити питання процесуального правонаступництва під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та чи відомі особи, які прийняли спадщину. Заміна будь-якого учасника справи судом не носить виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу, зокрема для своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту оспорюваних прав сторони. Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21). Судами встановлено, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13 листопада 2021 року серії НОМЕР_1 . Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 квітня 2023 року витребувано у приватного нотаріуса ОМНО Пучової І. А. спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої видно, що спадкоємцями, що прийняли спадщину є донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року замінено відповідача ОСОБА_2 у зв`язку із його смертю, його правонаступниками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Отже, встановивши, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями ОСОБА_2 , а спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про їх залучення до участі у справі, як правонаступників відповідача. Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з вимогами статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Також, посилання заявника в касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 908/2168/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 296/6683/18, від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 466/1403/20 колегія суддів відхиляє, оскільки ці висновки зроблені за інших фактичних обставин. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», про визнання права власності на частину житлового будинку, що є сумісною власністю. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов