Постанова 4813 № 2-2377/11

Номер провадження: 22-ц/813/3021/25 Справа № 2-2377/11 Головуючий у першій інстанції Кириченко П.Л. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.03.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С., за участю секретаря Малюти Ю.С., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року у складі судді Кириченко П.Л., встановив: 2.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У серпні 2020 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання права власності на частину житлового будинку, що є сумісною власністю. Короткий зміст заяви про заміну відповідача У листопаді 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою,у якій просила суд залучити у якості співвідповідачів по вказаній справі у зв`язку із смертю ОСОБА_2 , що мало місце 12.11.2021 на спадкоємців першої черги, що прийняли спадщину, що належала спадкодавцеві: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер відповідач ОСОБА_2 . Відповідно до копії спадкової справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом і до них перейшло право власності на житловий будинок, що є предметом позовної заяви. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування її висновків Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 про заміну відповідача правонаступниками задоволено. Замінено відповідача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на спадкоємців першої черги що прийняли спадщину, яка належала спадкодавцеві: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвала суду мотивована тим, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 про заміну відповідача правонаступниками, закрити провадження у справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь скаржника судові витрати у розмірі 3028,00 грн. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що діти ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути правонаступниками у даній справі, оскільки спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та тісно пов`язані в матеріальному відношенні саме з ОСОБА_2 , є його особистими правами та розглядаються на підставі норм СК України та ЦК України, до яких діти померлого відповідача не мають жодного відношення. При цьому питання оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 виходить за межі даної справи та може бути вирішено у встановленому законом нотаріальному порядку, а у разі спору в суді, та не є предметом розгляду зазначеної справи, тобто при таких обставинах справи, предметі та підставах позову діти ОСОБА_2 взагалі не можуть бути правонаступниками у справі та відповідно відповідачами. Доводи скарги також мотивовані тим, що ОСОБА_6 звертаючись до суду першої інстанції із клопотанням про заміну померлого відповідача ОСОБА_2 на його дітей спадкоємців першої черги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодним чином не обґрунтувала правових підстав для задоволення вказаного клопотання. Задовольняючи вказане клопотання, суд першої інстанції також не зазначив жодних правових підстав відповідно до яких суд дійшов до висновку про заміну померлого відповідача ОСОБА_2 на його дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проте від цього залежить застосування відповідних норм матеріального права, умови і підстави їх застосування, що не було враховано судом. Позиція сторін в суді апеляційної інстанції На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторінне надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Явка сторін в суді апеляційної інстанції В судове засідання, призначене на 13.03.2025 з`явився представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - Шидерова Н.С. Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направив. Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 3.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» підлягає частковому задоволенню. Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин У серпні 2020 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання права власності на частину житлового будинку, що є сумісною власністю. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.04.2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 31.10.2019, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку, що розташований: АДРЕСА_1 , загальною площею 381,9 м2, житловою -125,0 м2, підсобною - 256,9 м2; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку, що розташований: АДРЕСА_1 , загальною площею 381,9 м2, житловою -125,0 м2, підсобною - 256,9 м2. Постановою Верховного Суду від 29.07.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволено частково: рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.04.2012 та постанову Одеського апеляційного суду від 31.10.2019 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В ході судового розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.11.2021. Ухвалою суду від 25.04.2023 витребувано у приватного нотаріуса ОМНО Пучкової І.А. спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої вбачається, що спадкоємцями, що прийняли спадщину є донька померлого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача його правонаступниками, разом з тим, колегія суддів не погоджується з мотивуванням судом першої інстанції висновків такої заміни. Мотиви часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі В поданій апеляційній скарзі, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» посилається на те, що задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступниками, суд першої інстанції не зазначив жодних правових підстав відповідно до яких суд дійшов до висновку про заміну померлого відповідача ОСОБА_2 на його дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проте від цього залежить застосування відповідних норм матеріального права, умови і підстави їх застосування, що не було враховано судом. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в цій частині, з огляду на наступне. Так, загальні вимоги до змісту судового рішення викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №

14. Згідно з п. п. 11 та 12 постанови у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог; встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов`язки сторін у спірних правовідносинах, посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини. Отже, мотивування та обґрунтування судового рішення обов`язок суду, тому право особи на мотивоване судове рішення є складовою права на справедливий суд, про що йдеться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Однак, в оскаржуваній ухвалі суду взагалі відсутня мотивувальна частина та правове обґрунтування заміни відповідача правонаступниками. Так, у справі, яка є предметом цього апеляційного перегляду, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Питання про заміну сторони її правонаступником вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 55 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідносинах, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2020 року у справі №917/1339/16). Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання в подальшому судового рішення. Суд, вирішуючи питання процесуального правонаступництва, зобов`язаний керуватися доказами, які беззаперечно підтверджують факт настання матеріального правонаступництва за конкретним предметом спору та відносно конкретного учасника у відносинах, щодо яких виник спір (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №908/2168/19). Згідно витребуваної ухвалою суду від 25.04.2023 у приватного нотаріуса ОМНО Пучкової І.А. спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що спадкоємцями, що прийняли спадщину є донька померлого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно зі ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Встановлено, що в провадженні Овідіопольського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про визнання права власності на частину житлового будинку, що є сумісною власністю. Отже, з викладеного вбачається, що спірні правовідносини, які виникли стосовно права власності сторін майна, є майновими, тобто допускають правонаступництво, внаслідок чого суд зробив вірний висновок про заміну відповідача його правонаступниками, проте не мотивував висновки такої заміни. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, відсутні законні підстави для задоволення апеляційної скарги в частині постановлення апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступниками. Крім того, апеляційний суд також не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали та закриття провадження у справі, оскільки як встановлено судом, вимоги є майновими, а, отже, допускають правонаступництва, тому підстав для закриття провадження у справі немає. Інші доводи висновків суду не спростовують. Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про заміну відповідача правонаступниками, проте не мотивував своїх висновків. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» є частково доведеними (тільки щодо мотивування висновків суду), а тому вона підлягає частковому задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Оскільки висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів вважає, що мотивувальна частина ухвали суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті залишається без змін. Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. РЕЗОЛЮТИВН ЧАСТИНА Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2024 року змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 22.04.2025 Головуючий Судді: