Ухвала КЦС ВС № 2-629/10

УХВАЛА 29 квітня 2026 року м. Київ справа № 2-629/10 провадження № 61-4787ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про виправлення описки в рішенні суду та помилок у виконавчих листах у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське міське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У грудні 2009 року ВАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 1470 від 09 серпня 2007 року станом на 20 листопада 2009 року у розмірі 52 727,65 грн. У жовтні 2010 року ВАТ «Державний ощадний банк України» уточнив позов та просив стягнути з відповідачів заборгованість в солідарному порядку на загальну суму 48 267,36 доларів США, що за офіційним курсом української гривні до долара США становить 385 656,21 грн, а також судові витрати. Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 26 жовтня 2010 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість у розмірі 48 267,36 доларів США за курсом НБУ на день ухвалення судового рішення. 26 січня 2011 року Приморським районним судом м. Одеси на виконання вказаного вище судового рішення видано виконавчі листи. У липні 2011 року ВАТ «Державний ощадний банк України» подав заяву про виправлення описки, у якій позивач просив у рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року та виконавчих листах у даній справі вказати суму боргу у гривневому еквіваленті. Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 09 вересня 2011 року вніс виправлення в рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року у цивільній справі № 2-629/10 та вказав в тексті мотивувальної та резолютивної частини рішення суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно по кредитному договору № 1470 від 09 серпня 2007 року в розмірі «385 656,21 гривень» замість 48 267,36 доларів США. У березні 2025 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з вказаною вище заявою у якій просить виправити описки, допущені у: - рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2010 року у цивільній справі № 2-629/10 та викласти абзац другий резолютивної частини рішення суду в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське міське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк» загальну суму заборгованості по кредитному договору № 1470 від 09 серпня 2007 року у розмірі 48 267,36 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 385 656,21 грн»; - виконавчих листах № 2-629/10, виданих 05 жовтня 2011 року Приморським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське міське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк» заборгованості та викласти в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське міське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк» загальну суму заборгованості по кредитному договору № 1470 від 09 серпня 2007 року у розмірі 48 267,36 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 385 656,21 грн». Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 17 червня 2025 року відмовив у задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про виправлення описки в рішенні суду та помилок у виконавчих листах. Одеський апеляційний суд постановою від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишив без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2025 року залишив без змін. 07 квітня 2026 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», через засоби поштового зв`язку, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року в указаній справі. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на наступне. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Оскарження ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення передбачено пунктом 19 частини першої статті 353 ЦПК України. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню. Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Тлумачення пунктів 19, 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал суду першої інстанції про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення та ухвал щодо розгляду питання про виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду апеляційним судом, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали місцевого суду також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість її касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 394, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про виправлення описки в рішенні суду та помилок у виконавчих листах у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське міське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко