Постанова 4813 № 523/16831/24

Номер провадження: 22-ц/813/5017/25 Справа № 523/16831/24 Головуючий у першій інстанції Середа І. В. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.06.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Василець Марини Сергіївни, представника ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2025 року, постановленого під головуванням судді Середи І.В., повний текст рішення складений 03 лютого 2025 року, у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: У жовтні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0648-8903 від 14 березня 2021 року у розмірі 30389,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 березня 2021 року відповідач уклав з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитний договір, за умовами якого отримав кредит на суму 12000 грн. шляхом перерахування коштів на його банківську картку строком на 21 день з терміном платежу 03 квітня 2021 року. 28 жовтня 2021 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним зобов`язанням від 14 березня 2021 року. Оскільки відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, за ним утворилася заборгованість у розмірі 30389,52 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 12000 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 17760 грн., інфляційні збитки 523,99 грн., нараховані 3 % річних 105,53 грн. У зв`язку з викладеним вище, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості разом із понесеними судовими витратами, в тому числі і на професійну правову допомогу у розмірі 9000 грн. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2025 року позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 0648-8903 від 14 березня 2021 року у розмірі 30389,52 грн., судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Василець М.С., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. У обґрунтування своєї апеляційної скарги, апелянтзазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що визначений розмір заборгованості по відсотках виходить за межі строку кредитування та є завищеним. Також апелянт зазначив, що суд необґрунтовано стягнув витрати на правничу допомогу, оскільки не взяв до уваги, що позивачем не надано до суду доказів понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. саме у цій справі. У відзиві на апеляційну скаргу, Сердійчук Я.Я., представник ТОВ «Факторинг Партнерс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на те, що заборгованість нарахована відповідачу відповідно до умов укладеного між сторонами договору, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів в позику. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону, виходячи з наступного. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконані умови укладеного кредитного договору, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості в повному обсязі. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками з огляду на наступне. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14 березня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0648-8903. Кредитний договір укладався за допомогою ІТС Товариства, електронна ідентифікація відповідача здійснювалася при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході. Текст договору, підписаний Товариством аналогом власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки Товариства, направлявся в особистий кабінет відповідача для ознайомлення та підписання. У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем у електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора A262, зафіксовані усі умови кредитування, а саме валюта кредиту, строк кредитування, відсоткова ставки та інші істотні умови договору. Підписаннями кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання споживчих кредитів, які розміщені на вебсайті, повністю приймає їх умови, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Як вбачається із моніторингу дій ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору, без чого його укладення було б неможливе. Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти на картковий рахунок., що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанка» про перерахунок грошових коштів (а.с. 15-16). 28 жовтня 2021 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 02/10/2021, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» передає, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає за плату та на умовах, визначених цим договором, право вимоги, у тому числі і до відповідача за кредитним договором № 0648-8903 від 14 березня 2021 року на суму 12000 грн. основного боргу та 17760 грн. нарахованих відсотків. Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги та сума грошових вимог визначені у реєстрі боржників № 1, що є невід`ємною частиною договору факторингу. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі». При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитних договорах, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок Попереднього Кредитору, вони були б перераховані на рахунок ТОВ «Факторинг Партнерс» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок первісного кредитору, ані на рахунок ТОВ «Факторинг Партнерс». Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст.612 ЦК України). Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Таким чином, з укладанням вказаного договору факторингу до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги виконання зобов`язання відповідачем за кредитним договором. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. Відповідно до п. 2 кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 14.03.2021 року отримав кредит у розмірі 12000 грн., зі строком кредиту 21 день, до 03.04.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом 42% у розмірі 5040 грн. (а.с. 6). Згідно договору факторингу № 02/10/2021від 28 жовтня 2021 року, ТОВ «Факторинг Партнерс»набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Укр Кредит Фінанс», включно і до ОСОБА_1 з загальною сумою заборгованості 30389,52 грн., яка складається з тіла кредиту у розмірі 12000 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 17760 грн., інфляційних збитків у розмірі 523,99 грн., 3% річних у розмірі 105,53 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Колегія суддів погоджується з висновками суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача тіла кредиту у розмірі 12000 грн., 3% річних у розмірі 105,53 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами. Однак, колегія суддів не погоджується в повному обсязі з висновками суду про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за відсотками у розмірі 17760 грн., відповідно до умов договору та інфляційних збитків у розмірі 523,99 грн., за наступних підстав. За умовами договору, ОСОБА_1 14.03.2021 року строком на 21 день отримав кредит у розмірі 12000 грн. зі сплатою 42% річних за користування кредитом у розмірі 5040 грн. Відповідно до п. 2 кредитного договору строк кредиту складає 21 день. Згідно з п. 11.1 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування чужими грошовими коштами за ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 2% за кожен день фактичного користування відповідною частиною суми кредиту по дату фактичного повернення всієї суми кредиту включно. За п. 15 умов кредитного договору, позичальник має право у будь-який час повністю або частково повернути кредит до спливу строку, що встановлений у пункті 2 кредитного договору, а у разі пролонгації до закінчення строку пролонгації. В такому випадку позичальник зобов`язаний сплатити проценти за ставкою(-ами), що діяла(-и) протягом відповідного періоду користування кредитом, за період фактичного користування кредитом. При цьому, якщо позичальник достроково поверне частину кредиту, кредитодавець зобов`язаний здійснити коригування зобов`язань позичальника у бік їх зменшення та, на вимогу позичальника, надати йому новий графік платежів. Однак, стягуючи з ОСОБА_1 заборгованість по відсоткам у розмірі 17760 грн., виходячи з 2,0% річних, суд першої інстанції не врахував того, що умовами кредитного договору передбачені нараховані проценти у розмірі 5040 грн., тому вимоги про стягнення процентів у визначеному позивачем розмірі 17760 грн. задоволенню не підлягають. З урахуванням встановленого, колегія суддів дійшла висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 5040 грн., що передбачено умовами кредитного договору (п. 3.1). Щодо стягнення інфляційних витрат, колегія суддів зазначає наступне. З розрахунку індексації, наданим позивачем, вбачається, що розрахунок проведено з листопада 2021 року по лютий 2022 року, та сума зазначена у розмірі 523,53 грн. Колегія суддів, звертає увагу, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. За період зазначений позивачем з листопада 2021 року по лютий 2022 року (за 2021 рік: листопад 100,8%, грудень 100,6%; за 2022 рік: січень 101,3%, лютий 101,6%) величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації у розмірі 103%, а тому сума боргу не може бути проіндексована. За таких підстав, колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 12000 грн., відсотки у розмірі 5040 грн. та 3% річних у розмірі 105,53 грн., а всього з підлягає стягненню 17145,53 грн. Відповідно до положень частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі вищевикладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс». Щодо судових витрат. Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. З огляду на те, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс», підлягають частковому задоволенню на суму 17145,53 грн. (56%), з урахуванням задоволених позовних вимог, сплаченого апелянтом судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та часткового задоволення апеляційної скарги, відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 96,90 грн. (3028 грн. 56% - 1695,68 грн. (підлягало стягненню з ОСОБА_1 , 3633,60 грн 44% 1598 грн., підлягало стягненню на користь ОСОБА_1 (1695,68 грн. 1598 грн. = 96,90 грн)). Щодо правничої допомоги: Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. при розгляді справи в суді першої інстанції. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження)( постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №750/2055/20). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №757/60277/18-ц). Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження надання професійної правничої допомоги позивачем до суду першої інстанції надано: договір №02/07/2024 від 02 липня 2024 року про надання правової допомоги укладеним між ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого Бурдюг Т.В; лист про види послуг; платіжну інструкцію №0459990000 від 12 вересня 2024 року; заявку на надання юридичної допомоги №133 від 05 липня 2024 року, укладену між ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого Бурдюг Т.В.; витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги, укладеним між ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого Бурдюг Т.В. Разом з тим, із наданих доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у визначеному розмірі позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме за розгляд цієї справи у суді першої інстанції понесені ним витрати та їх розмір. З урахуванням того, що стороною позивача не доведено наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, та їх розмір, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення витрат на правову допомогу за розгляд справи судом першої інстанції. З огляду на положення ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Василець Марини Сергіївни, представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2025 року скасувати. Ухвалити постанову. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором № 0648-8903 від 14 березня 2021 року у загальному розмірі 17 145 гривень 53 копійки, яка складається із: заборгованості за кредитним договором (тілом кредиту) у розмірі 12 000 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 5 040 гривень, 3% річних у розмірі 105 гривень 53 копійки. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у розмірі 96 гривень 90 копійок. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 18 червня 2025 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська ______________________________________ С.М. Сегеда