Постанова 4851 № 520/35697/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 р. Справа № 520/35697/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Бегунца А.О. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського окружного адміністративний суд на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 04.03.25 по справі № 520/35697/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: До Харкiвського окружного адмiнiстративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Харкiвського окружного адмiнiстративного суду, у якому позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Харківського окружного адміністративного суду щодо відмови листом заступника голови Харківського окружного адміністративного суду Дмитра Волошина від 27.12.2024 №05-24/ 56799/2024 в задоволенні його запиту на інформацію від 24 грудня 2024 року; - зобов`язати Харківський окружний адміністративний суд надати інформацію на його запит від 24 грудня 2024 року, щодо строків надсилання виконавчих документів за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №520/8399/24 та за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року по справі №520/19198/24 засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням із супровідним листом йому, як стягувачу. Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до відповідача із запит від 24 грудня 2024 року, щодо строків надсилання виконавчих документів за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №520/8399/24 та за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року по справі №520/19198/24 засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням із супровідним листом йому, як стягувачу. Посилаючись на вимоги ст. 19, 32 Конституції України та норм Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач наголошує на тому, що йому в супереч вимогам вказаного закону було безпідставно не надано запитуваної інформації. Також, наголошував на положеннях статті 373 КАС України, в силу яких протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом. Вважаючи свої права порушеними відмовою листом заступника голови Харківського окружного адміністративного суду Дмитра Волошина від 27.12.2024 №05-24/ 56799/2024 в задоволенні його запиту на інформацію від 24 грудня 2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Харкiвського окружного адмiнiстративного суду (майдан Свободи, буд. 6, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 34390710) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Харкiвського окружного адмiнiстративного суду стосовно неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 24 грудня 2024 року. Зобов`язано Харківський окружний адміністративний суд надати інформацію на його запит від 24 грудня 2024 року, щодо строків надсилання виконавчих документів за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №520/8399/24 та за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року по справі №520/19198/24 засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням із супровідним листом йому, як стягувачу. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. Разом з тим, інформація, створена під час судового провадження в якому особа є учасником справи, не є публічною інформацією, визначеною Законом України Про доступ до публічної інформації. Аналогічні правові висновки викладені в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/8400/24 (за позовом ОСОБА_1 до Барвінківського районного суду Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії) та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 за наслідками апеляційного перегляду зазначеного рішення по даній справі. Кодекс адміністративного судочинства України регламентує спеціальний порядок доступу учасників судових процесів до інформації, створеної під час судового провадження. Доступ учасників справи та осіб, стосовно яких суд вирішив питання про їхні права чи обов`язки, до інформації забезпечується в порядку, встановленому цим кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Отже, запит ОСОБА_1 від 23.12.2024 розглянуто в порядку та строки визначені чинним законодавством України, відповідь направлено заявнику без порушення термінів на електронну адресу позивача. При цьому, заявнику роз`яснено, що виконавчі листи у адміністративних справах виготовляються відповідальними працівниками суду за окремими письмовими заявами учасників справ в порядку черговості опрацювання таких заяв відповідно КАС України та Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 (зі змінами). Видача таких документів після їх підписання здійснюється в приміщенні суду, оскільки відповідно до пункту 13 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 (зі змінами) особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні. Одночасно також наголошено, що чинним законодавством України не передбачено направлення таких документів заявникам на їх адреси та виходячи із зазначеного вище, повідомлено ОСОБА_1 , що виконавчі листи по справам № 520/8399/24 та № 520/19198/24 виготовлені в паперовій формі, про що йому вже було повідомлено листом від 23.12.2024 (вих. 05-24/55955/2024), а отримати їх в паперовому вигляді він може з понеділка по п`ятницю в приміщенні суду за адресою: майдан Свободи, 6, м. Харків, за умови відсутності загрози життю та здоров`ю відвідувачам та працівникам суду. Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , з посиланням на ст. 32 Конституції України, ст. 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" направив на електронну адресу Харківського окружного адміністративного суду запит від 23.12.2024 (вх. № 01-27/127784/24 від 24.12.2024) на отримання інформації щодо строків надсилання виконавчих документів за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 520/8399/24 та за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 по справі № 520/19198/24 засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням із супровідним листом йому, як стягувачу, а також надіслати йому як стягувачу виконавчі листи Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 по справі № 520/8399/24 та від 15.10.2024 по справі № 520/19198/24 засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням із супровідним листом /а.с. 6-7/. Листом Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 №05-24/56799 позивачу повідомлено наступне: "Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Разом з тим, інформація, створена під час судового провадження в якому особа є учасником справи, не є публічною інформацією, визначеною Законом України «Про доступ до публічної інформації». Кодекс адміністративного судочинства України регламентує спеціальний порядок доступу учасників судових процесів до інформації, створеної під час судового провадження. Доступ учасників справи та осіб, стосовно яких суд вирішив питання про їхні права чи обов`язки, до інформації забезпечується в порядку, встановленому цим кодексом. Виконавчі листи у адміністративних справах виготовляються відповідальними працівниками суду за окремими письмовими заявами учасників справ в порядку черговості опрацювання таких заяв відповідно КАС України та Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 (зі змінами). Видача таких документів після їх підписання здійснюється в приміщенні суду, оскільки відповідно до пункту 13 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 (зі змінами) особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні. Отже, чинним законодавством України не передбачено направлення таких документів заявникам на їх адреси. Виходячи із зазначеного вище, виконавчі листи по справам №520/8399/24 та №520/19198/24 виготовлені в паперовій формі, про що Вам було повідомлено листом від 23.12.2024 (вих. 05- 24/55955/2024). Отримати виконавчі листи в паперовому вигляді Ви можете з понеділка по четвер з 09:00 до 17:00, а у п`ятницю з 09:00 до 15:45, обідня перерва з 13:00 по 13:45 в приміщенні суду за адресою: м Свободи, буд.6, м. Харків, за умови відсутності загрози життю та здоров`ю відвідувачам та працівникам суду. Звертаємо увагу, що суд здійснює свою діяльність за дотриманням умов відсутності загрози життю та здоров`ю учасникам судового процесу, суддям та працівникам суду з урахуванням вимог воєнного часу. Зазначена відповідь може бути оскаржена до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України." /а.с. 9/. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дыйшов висновку, про задоволення позовних вимог з одночасним виходом за межі позовних вимог в частині визнання протиправними дій Харкiвського окружного адмiнiстративного суду стосовно неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 24 грудня 2024 року та зобов`язання відповідача надати інформацію на його запит від 24 грудня 2024 року, щодо строків надсилання виконавчих документів за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №520/8399/24 та за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року по справі №520/19198/24 засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням із супровідним листом йому, як стягувачу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон № 2939-VI). За приписами статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI). Порядок оформлення запитів на інформацію визначено статтею 19 Закону, відповідно до якої запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Положеннями статті 12 Закону № 2939-VI окреслено коло суб`єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації, до яких законодавець відносить: запитувачів інформації - фізичних, юридичних осіб, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядників інформації - суб`єктів, визначених у статті 13 цього Закону; структурні підрозділи або відповідальних осіб з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Так, відповідно до статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. За пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» визначене поняття «суб`єкт владних повноважень» не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб`єктів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». У зв`язку з цим, такі особи не можуть (не мають здатності) виконувати обов`язки розпорядника інформації, у тому числі обов`язки щодо обліку та оприлюднення публічної інформації (статті 14, 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 175/3033/16-а(2-а/175/62/16). Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною першою статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. Частиною другої статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Відповідно до положень статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Аналізуючи наведені норми колегія суддів вважає, що публічна інформація, крім встановлених законом випадків, є відкритою, а доступ до неї може забезпечуватися шляхом надання розпорядником інформації, до яких належать і суб`єкти владних повноважень, у встановлені законом строки інформації за відповідними запитами, зокрема, фізичних осіб, а перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію є вичерпним. Надаючи оцінку належності наданої відповідачем відповіді, суд наголошує, що остання не містить жодних належних пояснень стосовно першого пункту відповідного звернення ОСОБА_1 , а саме в частині надання інформації щодо строків надсилання виконавчих документів. Натомість ХОАС зазначено, що чинним законодавством України не передбачено направлення таких документів заявникам на їх адреси, а видача таких документів після їх підписання здійснюється в приміщенні суду, оскільки відповідно до пункту 13 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 (зі змінами) особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні. Разом з тим, слід зазначити, що розділ XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 регламентує засвідчення та видавання копій судових рішень і документів, а не виконавчих документів. Так, розділом XIХ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом ДСА від 20.08.2019 № 814 врегульовано звернення судових рішень до примусового виконання, в межах якого не визначено жодного обмеження стосовно направлення чи вручення виключно в межах приміщення суду відповідного виконавчого документу. В свою чергу приписами ч.ч. 1, 4 ст. 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії). Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу або у разі її відсутності - рекомендованим чи цінним листом. Відповідно до п. п. 18.1 п. 18 Розділу VII Перехідних Положень КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається. У відповідності до п. п. 18.2 п. 18 Розділу VII Перехідних Положень КАС України оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. В свою чергу відповідачем безпідставно зроблено посилання на пункт 13 розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України з посиланням на те, що особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні, оскільки вказана норма та розділ Інструкції регулюють питання саме щодо видачі копій рішень та інших документів, а не виконавчих листів. Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження відповідача про надання належної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 23.12.2024. Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте суд зауважує, що відповідний лист Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 №05-24/56799 не містить відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 на інформацію від 24 грудня 2024 року, тоді як останній суд вважає за необхідне визнати неналежно розглянутим. Суд першої інстанції вірно зазначив, що для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно визнати протиправними дії відповідача стосовно неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 24 грудня 2024 року та зобов`язати Харківський окружний адміністративний суд надати інформацію на його запит від 24 грудня 2024 року, щодо строків надсилання виконавчих документів за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №520/8399/24 та за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року по справі №520/19198/24 засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням із супровідним листом йому, як стягувачу. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог з одночасним виходом за межі позовних вимог в частині визнання протиправними дій Харкiвського окружного адмiнiстративного суду стосовно неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 на інформацію від 24 грудня 2024 року та зобов`язання відповідача надати інформацію на його запит від 24 грудня 2024 року, щодо строків надсилання виконавчих документів за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №520/8399/24 та за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року по справі №520/19198/24 засобами поштового зв`язку рекомендованим відправленням із супровідним листом йому, як стягувачу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року по справі № 520/35697/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського окружного адміністративного суду - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 520/35697/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді А.О. Бегунц О.В. Присяжнюк