LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд344/11962/21

від 10.06.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 344/11962/21 Провадження № 22-ц/4808/819/25 Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів Баркова В.М., Василишин Л.В., секретаря Петріва Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Тамара Дмитрівна, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко Інна Володимирівна про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про залишення позову без розгляду, постановлену суддею Антоняком Т.М. 08 квітня 2025 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, в с т а н о в и в : Короткий зміст заяви У липні 2021 року ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко І.В. про визнання заповіту недійсним (а.с.1). Короткий зміст оскаржуваного судового рішення Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко І.В. про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду (а.с.171-174). Залишаючи позов без розгляду, суд, враховуючи належне повідомлення сторони позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на її незаконність. Зазначає, що суд, залишаючи позов без розгляду, вказав, що сторона позивача не прибула в судове засідання 08 квітня 2025 року, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи. Проте, такий висновок суду є помилковим. Під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення стороні позивача судової повістки про виклик в судове засідання на 08 квітня 2025 року. Відтак, встановивши, що позивач не була належним чином і в установленому порядку повідомленою про судове засідання, суд дійшов необґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду. За наведених підстав просить скасувати ухвалу суду (а.с.184-185). Позиція інших учасників справи Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу сторони не скористались, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Позиція Івано-Франківського апеляційного суду У судове засідання сторони не з`явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції. Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності. Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав. Фактичні обставини справи Встановлено, що позов подано позивачкою в липні 2021 року. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2021 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 вересня 2021 року (а.с.8). 09.09.2021 року судове засідання не відбулося у зв`язку із неявкою позивача. Розгляд справи відкладено на 07 жовтня 2021 року (а.с.17). 06.10.2021 року представник позивачки адвокат Сікомас С.В. подав клопотання про витребування доказів у справі та проведення судового засіданні, призначеного на 07.10.2021 року за відсутності сторони позивача (а.с.26). Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2021 року клопотання представника позивача задоволено. Витребувано у приватних нотаріусів оригінал спірного заповіту від 29.08.2011 року та реєстр для реєстрації нотаріальних дій. В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 18 листопада 2021 року (а.с.31-33). За клопотанням сторони відповідача судове засіданні 18.11.2021 року відкладено на 14 грудня 2021 року (а.с.46). 14.12.2021 року справа не розглядалась у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті. Розгляд справи відкладено на 01 лютого 2022 року (а.с.57, 58). Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2022 року (а.с.65). 03.03.2022 року розгляд справи відкладено на 01 серпня 2022 року (а.с.68,69). За клопотаннями представника позивача адвоката Сікомаса С.В. розгляд справи відкладався 01.08.2022 року на 12 вересня 2022 року (а.с.71-73); 12.09.2022 року на 01.11.2022 року (а.с.80-82). 01.11.2022 року розгляд справи відкладено за неявкою позивача на 14.12.2022 року (а.с.84). За клопотанням представника позивача ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.12.2022 року витребувано у Івано-Франківського відділу Державної міграційної служби України письмові докази. Розгляд справи відкладено на 01 лютого 2023 року (а.с.88). 01.02.2023 року справа не розглядалась у зв`язку із вирішенням суддею клопотань в порядку КПК України. Розгляд справи відкладено 09.03.2023 року (а.с.95,96). Судове засідання 09.03.2023 року не відбулось за неявки відповідача. Розгляд справи відкладено на 12.04.2023 року (а.с.102,103). За клопотанням представника позивача судове засідання 12.04.2023 року відкладено на 24.05.2023 року (а.с.105-107). Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 року за клопотанням представника позивача Сікомаса С.В. призначено судову почеркознавчу експертизу (а.с.110-113). Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2023 року справу прийнято до розгляду суддею Антоняком Т.М. та призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи на 12.10.2023 року (а.с.121). Згідно повідомлення Івано-Франківського відділення Київського НДІ судових експертиз від 14.08.2023 року, надання висновку неможливе через ненадходження вказаних у клопотання експертом документів(а.с.123-124). Розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою сторони позивача 12.10.2023 року на 14.11.2023 року (а.с.126-127); 14.11.20233 року на 31.01.2024 року (а.с.131); 31.01.2024 року на 14.03.2024 року (а.с.138-139). При цьому на адресу суду від позивачки ОСОБА_1 поверталася кореспонденція із зазначенням «адресат не розшуканий» (а.с.136-137). 14.03.2024 року справа не розглядалась у зв`язку із зайнятістю судді у іншому провадженні. Розгляд справи відкладено на 03.04.2024 року (а.с.143-144). За клопотанням представника позивача розгляд справи 03.04.2024 року відкладено на 28.05.2024 року (а.с.145-148); 28.05.2024 року на 25.06.2024 року (а.с.151-153). В подальшому 25.06.2024 року розгляд справи не відбувся через відсутність електроенергії в приміщенні суду. Розгляд справи відкладено на 15.08.2024 року (а.с. 155, 156). 15.08.2024 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача на 15.10.2024 року. Сторона позивача (адвокат Сікомас С.В.) була присутня в судовому засіданні (а.с.158-159). Розгляд справи відкладався у зв`язку із неявкою сторін 15.08.2024 року на 27.11.2024 року (а.с.161-162); 27.11.2024 року на 20.02.2025 року (а.с.164). В матеріалах справи міститься повідомлення про направлення судової повістки про розгляд судового засідання на 08.04.2025 року позивачу ОСОБА_1 на 20.02.2025 року (а.с.165). Повідомлення про вручення судової повістки про розгляд справи на 20.02.2025 року в матеріалах справи відсутнє. Розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою сторони позивача 20.02.2025 року на 08.04.2025 року (а.с.167-168). В матеріалах справи міститься повідомлення про направлення судової повістки про розгляд судового засідання на 08.04.2025 року позивачу ОСОБА_1 (а.с.169). Повідомлення про вручення судової повістки про розгляд справи на 08.04.2025 року в матеріалах справи відсутнє. Представник позивачки адвокат Сікомас С.В. про день, місце та час останніх двох судових засідань судом не повідомлявся. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.04.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду (а.с.171-174). Застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128 - 130 ЦПК України. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України). Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вищезазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22 березня 2021 року у справі №757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19). Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Як встановлено з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито судом 02 серпня 2021 року. В ході розгляду справи судом неодноразово відкладались судові засідання як з підстав неявки в судові засідання учасників справи, так і з підстав клопотань про відкладення розгляду справи, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. За змістом абз. 2 частини 6 статті 128 ЦПК України стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Відповідно до частини 5 статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Крім того, слід враховувати Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні», п.5 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року, неналежне повідомлення сторони позивача про судові засідання. Суд першої інстанції, відкладаючи декілька разів розгляд справи, врахувавши повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, систематичне неприбуття у судові засідання без поважних причин, дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про те, що позивач ОСОБА_1 та (або) її представник були повідомлені про день, місце та час судового засідання на 20.02.2025 року та останнього судового засідання 08.04.2025 року. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Тобто розуміння статті 6 Конвенції зводиться до того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання закріплений і у національному законодавстві (стаття 131 ЦПК України). Разом з тим, ці положення не виключають обов`язку суду повідомити сторону про розгляд справи та роз`яснити наслідки невчинення процесуальних дій. В силу статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; відсутність клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності і його неявка повинна перешкоджати розгляду справи. Оскільки позивач ОСОБА_1 не була повідомлена про судове засідання, яке відбулося 08.04.2025 року і у якому винесена ухвала про залишення її позову без розгляду, таким чином, залишення позову без розгляду суперечить як вимогам п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, так і завданню цивільного судочинства. Крім того, колегією суддів враховується, що справа перебувала в провадженні суду протягом тривалого часу (з 2021 року), із матеріалів справи не вбачається, що позивач втратила інтерес до вирішення поданого нею позову,а тому суд не мав жодних перешкод, повідомивши позивача про розгляд справи і роз`яснивши йому наслідки неявки у судове засідання, вирішити спір по суті заявлених вимог. Заслуговують на увагу також посилання представника апелянта на те, що розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин за заявами обох сторін у справі. Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: І.О. Максюта В.М. Барков Л.В. Василишин Повний текст постанови складено 13 червня 2025 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»