Постанова 4824 № 757/42001/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77 e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617 Унікальний номер справи № 757/42001/21-ц Головуючий у суді першої інстанції - Бусик О.Л. Апеляційне провадження № 22-ц/824/7423/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Невідома Т.О., Соколова В.В., секретар Цуран С.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року про відмову у роз`ясненні судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" про розірвання договорів банківських вкладів та стягнення грошових коштів, В С Т А Н О В И В: В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року № SAMDN10000715918281 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) євро 27 центів, проценти за період з 18 жовтня 2016 року до 20 квітня 2021 року в сумі 368 (триста шістдесят вісім) євро 15 центів., за договором від 20 квітня 2011 року №SAMDN01000715920395 вклад в сумі 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 68 копійок, проценти в сумі 87 (вісімдесят сім) гривень 88 копійок та 45 (сорок п`ять) гривень 78 копійок інфляційних втрат, за договором від 26 жовтня 2012 року №SAMDN80000730041880 вклад в сумі 15086 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят шість) доларів США 31 цент, 5089 (п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) доларів США 56 цент процентів, за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189 вклад в сумі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) доларів США 65 центів, 7599 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) доларів США 91 центів процентів, за договором від 09 липня 2013 року №SAMDN80000736322373 вклад в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, 5397 (п`ять тисяч триста дев`яносто сім) доларів США 64 центи процентів, за договором від 30 квітня 2013 року № SAMDN 25000734957159 вклад в сумі 86264 (вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 61 копійок та 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 85 копійок інфляційних втрат. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в сумі 11350 гривень. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року скасовано в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року №SAMDN01000715920395 вклад в сумі 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 68 копійок, проценти в сумі 87 (вісімдесят сім) гривень 88 копійок та 45 (сорок п`ять) гривень 78 копійок інфляційних втрат; за договором від 26 жовтня 2012 року №SAMDN80000730041880 вклад в сумі 15086 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят шість) доларів США 31 цент, 5089 (п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) доларів США 56 цент процентів; за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189 вклад в сумі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) доларів США 65 центів, 7599 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) доларів США 91 центів процентів, відмовлено у вказаних вимогах. В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду. Постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року скасовано в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року № SAMDN01000715920395, за договором від 26 жовтня 2012 року № SAMDN80000730041880, за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189, рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року в цій частині залишено в силі. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року заяву представника позивача - Рассамахіної Г.В. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Рассамахіна Г.В. до АТ КБ «Приватбанк» про розірвання договорів банківських вкладів та стягнення грошових коштів - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 проценти за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року за договором від 30 квітня 2013 року № SAMDN 25000734957159 за період з 18.10.2016 р. по 30.04.2021 р. в сумі 82518,71 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. 15 листопада 2024 року від представника відповідача Кобзар Ю.Б. надійшла заява про роз`яснення рішення суду від 25 травня 2022 року. Заявник просив суд роз`яснити судове рішення щодо дій, які має вчинити відповідач на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року, а саме: чи мають суми, зазначені у резолютивній частині рішення суду, бути виплачені АТ КБ «ПриватБанк» позивачу з урахуванням податків та зборів, якщо такі суми підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України; за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов`язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначені в резолютивній частині рішення суду, підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, заявник АТ КБ «ПриватБанк» подавапеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. У апеляційній скарзі посилається на те, що суд своїм рішенням захистив право споживача на стягнення грошових коштів, однак, не урахував, що такі кошти є доходом. Відзив на апеляційну скаргу від позивача до апеляційного суду не надходив. У судовому засіданні у апеляційному суді взяла участь представницяАТ КБ «ПриватБанк» Кобзар Ю.Б., яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити з викладених підстав. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд апеляційної інстанції визнав за можливе, розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 кошти за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року № SAMDN10000715918281 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) євро 27 центів, проценти за період з 18 жовтня 2016 року до 20 квітня 2021 року в сумі 368 (триста шістдесят вісім) євро 15 центів., за договором від 20 квітня 2011 року №SAMDN01000715920395 вклад в сумі 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 68 копійок, проценти в сумі 87 (вісімдесят сім) гривень 88 копійок та 45 (сорок п`ять) гривень 78 копійок інфляційних втрат, за договором від 26 жовтня 2012 року №SAMDN80000730041880 вклад в сумі 15086 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят шість) доларів США 31 цент, 5089 (п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) доларів США 56 цент процентів, за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189 вклад в сумі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) доларів США 65 центів, 7599 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) доларів США 91 центів процентів, за договором від 09 липня 2013 року №SAMDN80000736322373 вклад в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, 5397 (п`ять тисяч триста дев`яносто сім) доларів США 64 центи процентів, за договором від 30 квітня 2013 року № SAMDN 25000734957159 вклад в сумі 86264 (вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 61 копійок та 14 169 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) гривень 85 копійок інфляційних втрат. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в сумі 11350 гривень. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року скасовано в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року №SAMDN01000715920395 вклад в сумі 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 68 копійок, проценти в сумі 87 (вісімдесят сім) гривень 88 копійок та 45 (сорок п`ять) гривень 78 копійок інфляційних втрат; за договором від 26 жовтня 2012 року №SAMDN80000730041880 вклад в сумі 15086 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят шість) доларів США 31 цент, 5089 (п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) доларів США 56 цент процентів; за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189 вклад в сумі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) доларів США 65 центів, 7599 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) доларів США 91 центів процентів, відмовлено у вказаних вимогах. В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду. Постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року скасовано в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу від 20 квітня 2011 року № SAMDN01000715920395, за договором від 26 жовтня 2012 року № SAMDN80000730041880, за договором від 24 квітня 2012 року № SAMDN25000725254189, рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2022 року в цій частині залишено в силі. Обґрунтовуючи свою заяву про роз`яснення судового рішення представниця АТ КБ «ПриватБанк» вказувала, що суд ухваленим рішенням захистив право позивачки на стягнення грошових коштів з АТ КБ «ПриватБанк», однак не врахував, що суми, які підлягають виплаті позивачу, є її доходом. Відповідно до імперативних норм ПК України, податки з цих сум АТ КБ «ПриватБанк» (як податковий агент) зобов`язаний сплатити в момент виплати таких доходів, при цьому, податки сплачуються за рахунок сум, які підлягають виплаті фізичній особі. Тому просила роз`яснити, чи мають суми, зазначені у резолютивній частині рішення, бути виплачені АТ КБ «ПриватБанк» позивачу з урахуванням податків та зборів, якщо такі суми підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України; а також роз`яснити, за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк», як податковий агент, зобов`язане сплатити податки та збори до державного бюджету, якщо суми, зазначенні в резолютивній частині рішення, підлягають обов`язковому оподаткуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що рішення суду викладене чітко та зрозуміло, підстави для його роз`яснення відсутні. Колегія суддів не погоджується із цим висновком суду з таких підстав. Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання». В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення». Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Як убачається зі змісту заяви, банк просив суд роз`яснити судове рішення щодо оподаткування відсотків за депозитними договорами. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України. Відповідно до статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. Згідно з підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку є податкові агенти. Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Згідно з підпунктом 170.4.1 пункту 170.4 статті 170 ПК України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Податковим агентом у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці. Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. Положення ПК України визначають поняття «пасивні доходи», яке означає, зокрема, такі доходи, як проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, а також встановлюють ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування. Так, положеннями про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, банк або інша фінансова установа виступає у ролі податкового агента і автоматично здійснює нарахування та стягнення процентів за депозитом. Отже, Законом визначено імперативний порядок сплати податків та інших обов`язкових платежів на проценти за депозитним вкладом. З вищевикладеного убачається, що саме податковий агент здійснює нарахування та сплату цих платежів і є відповідальною за ці дії особою (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 461/2729/22). Отже, судом визначено суму процентів, які підлягають до стягнення без урахування податків та обов`язкових платежів, оскільки це є імперативним обов`язком податкового агента, яким у даному випадку є АТ КБ «ПриватБанк». Щодо вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про роз`яснення, які дії має вчинити та за рахунок яких саме коштів АТ КБ «ПриватБанк» як податковий агент зобов`язане сплатити податки та збори до державного бюджету, колегія вважає, що підстави для роз`яснення судового рішення в цій частині відсутні, оскільки порядок нарахування і сплати АТ КБ «ПриватБанк» як податковим агентом позивача податків та зборів не були предметом розгляду в справі № 757/18882/20-ц, і такі питання судом при ухваленні рішення не вирішувались. Тому відсутні підстави для задоволення зави про роз`яснення рішення у цій частині. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що заява АТ КБ «ПриватБанк» про роз`яснення судового рішення підлягає задоволенню частково, вказавши, що стягнута судом з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 сума відсотків за договорами банківських вкладів визначена без урахування податків та обов`язкових платежів. Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування ухвали суду та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення заяви. Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення заяви. Роз`яснити рішення Печерського районного суду м. Києва 25 травня 2022 року, вказавши, що стягнута судом з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 сума відсотків за договорами банківських вкладів визначена без урахування податків та обов`язкових платежів. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст складено09 червня 2025 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Т.О. Невідома В.В. Соколова