Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/141/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/141/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Чус О.В. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Мороз В.Ф. секретар судового засідання Солодова І.М. Представники сторін: Від позивача: не з`явився Від відповідача: В`юченко О.А., самопредставництво Від третьої особи: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Новікова Р.Г.) від 11.02.2025 у справі № 904/141/20 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Дніпро до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради м. Нікополь за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Нікопольської міської ради м. Нікополь про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян в розмірі 4 206 947 грн. 83 коп., - ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 у справі № 904/141/20: - заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради від 11.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат зі сплати судового збору задоволено; - стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40081237; місцезнаходження: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) на користь Управління соціальної політики Нікопольської міської ради (Ідентифікаційний код 26136955; місцезнаходження: 53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3А) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 94 657 грн 50 коп, витрати за подання касаційної скарги в розмірі 126 208 грн 44 коп.; - відмовлено у задоволенні заяви Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу; - заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради від 11.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правничу допомогу залишено без розгляду. До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 у справі № 904/141/20 в частині відмови у задоволенні заяви Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу та залишення без розгляду відповідної частини заяви; передати справу для продовження розгляду в цій частині до Господарського суду Дніпропетровської області. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми ГПК України та не врахував поважність причин пропуску строку, що є підставою для скасування рішення. Апелянт зазначає, що суд неправильно оцінив наступні обставини: Воєнний стан та активні бойові дії: З 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан (Закон України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану»), а з 21.07.2022 Нікопольська міська територіальна громада віднесена до зон активних бойових дій (наказ Мінреінтеграції № 309 від 22.12.2022). Щоденні обстріли, повітряні тривоги та перебування працівників у укриттях створюють реальні перешкоди для виконання процесуальних обов`язків. Верховний Суд у постановах від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19 та від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17 констатував, що воєнний стан, бойові дії чи інші форс-мажорні обставини можуть бути поважними причинами для пропуску процесуальних строків, якщо вони об`єктивно унеможливлюють виконання дій. Суд першої інстанції проігнорував ці обставини, обмежившись формальним посиланням на ч. 4 ст. 13 ГПК України, що є помилковим. Відсутність юриста в штаті: Апелянт довів відсутність посади юрисконсульта у штаті Управління соціальної політики (довідка від 19.02.2024), що ускладнює підготовку документів. Хоча адвокати мали повноваження (довіреність № 5 від 05.04.2022), їхня діяльність обмежувалася умовами договору № 17 від 08.02.2022, який не передбачав подання заяви про додаткове рішення. Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/5134/17 та від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 вказував, що суд має враховувати індивідуальні обставини справи, зокрема кадрові обмеження та форс-мажорні обставини, при оцінці поважності причин. Пропорційність та справедливість: Відмова у поновленні строку призводить до несправедливості, адже Апелянт поніс реальні витрати на правничу допомогу (60 000 грн, підтверджені актом № 17 від 06.10.2022 та платіжним дорученням № 260 від 06.10.2022, виконаним 30.12.2022), які не відшкодовані через формальний підхід суду. Це суперечить ст. 2 ГПК України (справедливість і неупередженість судового розгляду) та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які гарантують ефективний правовий захист. Скаржник наполягає, що судова практика свідчить, що пропуск строку через об`єктивні обставини, такі як воєнний стан, може бути визнаний поважним. Крім того скаржник зазначає про те, що суд порушив ст. 91 ГПК України, не надавши належної оцінки всім доказам, поданим Апелянтом (договір, акт, платіжне доручення, довідка про штат, дані про воєнний стан). Згідно з ст. 240 ГПК України, суд має всебічно з`ясувати обставини, що впливають на вирішення питання, а не обмежуватися формальною констатацією. Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 822/584/18 підкреслює, що неврахування поважних причин є порушенням принципу правосуддя. Суд неправильно застосував ч. 4 ст. 13 ГПК України, покладаючи ризик на Апелянта, без урахування форс-мажорних обставин. Верховний Суд у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц вказував, що суд має враховувати об`єктивні обставини, які не залежать від волі учасника, при оцінці пропуску строків. Суд стверджував, що адвокати за довіреністю № 5 від 05.04.2022 мали повноваження подавати заяви, що спростовує твердження Апелянта про перешкоди. Проте Апелянт посилався на умови договору № 17 від 08.02.2022, які не передбачали такого повноваження. Верховний Суд у постанові від 28.02.2020 у справі № 806/3304/18 наголосив, що суд має враховувати не лише формальні повноваження, а й реальні обставини виконання договору, особливо в умовах воєнного стану. Суд першої інстанції проігнорував цю обставину, що є помилкою. Апелянт наполягає, що пропуск строку з 10.10.2022 до 11.09.2024 спричинений: Воєнним станом: З 24.02.2022 Нікополь перебуває в зоні активних бойових дій, що підтверджено наказом Мінреінтеграції №

309. Щоденні обстріли, повітряні тривоги та перебування працівників у укриттях унеможливлювали виконання обов`язків. У 2024 році на ліквідацію наслідків воєнних дій витрачено 73,4 млн грн, а за перше півріччя 2025 року - 38,2 млн грн на ремонт житла, що свідчить про відсутність ресурсів для оперативного вирішення судових питань. Відсутність юриста: Довідка від 19.02.2024 підтверджує відсутність юрисконсульта в штаті, що створює перешкоди для підготовки документів. Верховний Суд у постановах від 04.09.2021 у справі № 320/5007/20 та від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22 визнав подібні обставини поважними, якщо вони документально підтверджені. Обмеження договору: Договір № 17 від 08.02.2022 не передбачав подання заяви про додаткове рішення, що ускладнювало дії адвокатів. Суд мав врахувати цю обставину, як це передбачено ст. 119 ГПК України. Таким чином, суд першого рівня не врахував об`єктивність причин, що суперечить практиці Верховного Суду, зокрема постанові від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15- ц, де підкреслено необхідність індивідуального підходу до оцінки поважності причин у контексті воєнного стану. Відмова у поновленні строку позбавляє Апелянта права на відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 60 000 грн, що є значною сумою для бюджетної установи, яка забезпечує потреби вразливих верств населення. Це суперечить ст. 2 ГПК України (справедливість і ефективність судового захисту) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, які гарантують право на мирне володіння майном. Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 524/3878/16-а наголосив, що судові витрати мають бути розподілені справедливо, враховуючи реальні обставини справи. Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чередко А.Є. судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/141/20. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 904/141/20 до Центрального апеляційного господарського суду. 21.03.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Розпорядженням, керівника апарату суду, від 27.03.2025 № 157/25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/141/20. Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В. судді: Мороз В.Ф., Кощеєв І.М. Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 у справі № 904/141/20. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 22.05.2025 о 11 год. 20 хв. 09.05.2025 від скаржника до ЦАГС надійшла заява, якою долучено до матеріалів справи постанову Верховного Суду від 14.11.2024 у справі № 161/629/23, згідно якої процесуальний строк щодо подання заяви про розподіл витрат на правову допомогу - може бути поновлений. Відзиву на апеляційну скаргу позивачем та третьою особою не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 22.05.2025 позивач та третя особа наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників. Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи. У судовому засіданні 22.05.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного судового рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради з позовом про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян в розмірі 4206947грн.83коп. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі №904/141/20 суд задовольнив позовні вимоги та присудив до стягнення з відповідача на користь позивача збитки за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 4206947грн.83коп. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі №904/141/20 суд залишив без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2021 у справі №904/141/20 - без змін. Постановою Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №904/141/20 суд скасував судові рішення попередніх інстанцій, справу направив до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2022 у справі №904/141/20 суд відмовив у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №904/141/20 суд залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2022 у справі №904/141/20. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі №904/141/20 суд частково задовольнив заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №904/141/20, присудив до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000грн. На виконання додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі №904/141/20 виданий наказ про примусове виконання. Постановою Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №904/141/20 суд скасував додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та направив справу до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд в частині вирішення питання розподілу витрат відповідача на надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі №904/141/20 суд задовольнив заяву відповідача та присудив до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 90000грн. 11.09.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява Управління соціальної політики Нікопольської міської ради від 11.09.2024 про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання щодо розподілу витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу. У заяві також наведено клопотання про поновлення строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Постановою Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №904/141/20 суд залишив без змін додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі №904/141/20. Справа №904/141/20 повернута 24.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 у справі № 904/141/20: - заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради від 11.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат зі сплати судового збору задоволено; - стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40081237; місцезнаходження: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) на користь Управління соціальної політики Нікопольської міської ради (Ідентифікаційний код 26136955; місцезнаходження: 53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 3А) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 94 657 грн 50 коп, витрати за подання касаційної скарги в розмірі 126 208 грн 44 коп.; - відмовлено у задоволенні заяви Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про розподіл витрат на правничу допомогу; - заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради від 11.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правничу допомогу залишено без розгляду. Додаткове рішення суду в частині стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Управління соціальної політики Нікопольської міської ради витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 94657грн50коп, витрати за подання касаційної скарги в розмірі 126208грн44коп - не розглядається апеляційною інстанцією, оскільки сторони не оскаржують судове рішення в цій частині, тому судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України оцінка зазначеним обставинам не надається. Залишаючи без розгляду заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради від 11.09.2024 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виснував, що з огляду на положення частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для надання відповідачем доказів витрат на правничу допомогу закінчився 10.10.2022. Відповідно до матеріалів справи представництво інтересів Управління соціальної політики Нікопольської міської ради в Господарському суді Дніпропетровської області під час розгляду справи №904/141/20 здійснювалось адвокатами Герман Мариною Миколаївною та Самсоновою Наталею Валентинівною на підставі довіреності №5 від 05.04.2022. Вказані адвокати також представляли інтереси Управління соціальної політики Нікопольської міської ради протягом 2023-2024років під час розгляду справи №904/141/20 Центральним апеляційним господарським судом та Верховним Судом. Отже, представництво Управління соціальної політики Нікопольської міської ради під час розгляду справи №904/141/20 протягом 2022-2024років здійснювалось адвокатами. Наведене спростовує твердження відповідача про поважність причин пропуску встановленого процесуального строку внаслідок відсутності у штатному розписі установи посади юрисконсульта та знаходження Нікопольської міської територіальної громади в зоні активних бойових дій. Колегія суддів погоджується з таким висновком. Як вбачається з матеріалів справи, у заяві від 28.07.2022 відповідач повідомив суд про намір надати до суду докази витрат на правничу допомогу в розмірі 60000грн. До заяви відповідач долучив договір про надання правової допомоги №17 від 08.02.2022 та калькуляцію до договору. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2022 у справі №904/141/20 суд відмовив у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Колегія суддів констатує, що з огляду на положення частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строк для надання відповідачем доказів витрат на правничу допомогу закінчився 10.10.2022. Відповідно до матеріалів справи, заява відповідача про розподіл витрат на правничу допомогу надійшла до суду 11.09.2024. Відповідач долучив до заяви акт №17 від 06.10.2022 прийому-передачі наданих послуг; платіжне доручення №260 від 06.10.2022 на суму 60000грн, виконане Державною казначейською службою України 30.12.2022; довідку від 19.02.2024 про відсутність у штатному розписі Управління соціальної політики Нікопольської міської ради посади головного спеціаліста-юриста. Подаючи заяву про поновлення процесуального строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідач послався на таке: - умовами договору про надання правової допомоги №17 від 08.02.2022 не були окреслені питання щодо направлення АБ «Герман і партнери» заяви про ухвалення додаткового рішення; - відсутність посади юрисконсульта у штатному розписі Управління соціальної політики Нікопольської міської ради створює перешкоди у підготовленні будь-яких процесуальних документів, пов`язаних із розглядом справ у судах; - постійне перебування з липня 2022року міста Нікополь під артилерійськими обстрілами агресора, щодобове оголошення сигналу «повітряна тривога», перебування в укритті працівників управління під час оголошення сигналу «повітряна тривога», знаходження Нікопольської міської територіальної громади в зоні активних бойових дій, спрямування фінансових ресурсів на подолання наслідків обстрілів. Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Як доречно зазначив суд першої інстанції, представництво інтересів Управління соціальної політики Нікопольської міської ради в Господарському суді Дніпропетровської області під час розгляду справи №904/141/20 здійснювалось адвокатами Герман Мариною Миколаївною та Самсоновою Наталею Валентинівною на підставі довіреності №5 від 05.04.2022. Вказані адвокати також представляли інтереси Управління соціальної політики Нікопольської міської ради протягом 2023-2024років під час розгляду справи №904/141/20 Центральним апеляційним господарським судом та Верховним Судом. У довіреності №5 від 05.04.2022 зазначено про уповноваження адвокатів представляти інтереси Управління соціальної політики Нікопольської міської ради в усіх судах загальної юрисдикції, в адміністративних судах України та господарських судах України усіх ланок та інстанцій з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, заявникові та скаржникові, зацікавленій особі, у тому числі, підписувати та подавати претензії, заяви; вчиняти інші процесуальні дії учасника процесу, користуватись іншими правами, наданими процесуальним законодавством. Представникам надається право здійснювати всі перераховані у довіреності повноваження з правом підпису та подання позовних заяв, клопотань, скарг та інших необхідних документів. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведене спростовує твердження відповідача/скаржника про відсутність серед повноважень адвокатів подання до господарського суду заяви про ухвалення додаткового рішення. Таким чином, представництво Управління соціальної політики Нікопольської міської ради під час розгляду справи №904/141/20 протягом 2022-2024років здійснювалось адвокатами, що спростовує твердження відповідача/скаржника про поважність причин пропуску встановленого процесуального строку внаслідок відсутності у штатному розписі установи посади юрисконсульта та знаходження Нікопольської міської територіальної громади в зоні активних бойових дій. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 у справі № 904/141/20 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 у справі № 904/141/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 05.06.2025 Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв Суддя В.Ф. Мороз