Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/9294/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/9294/24 пров. № А/857/150/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024, прийняте суддею Ксензюком А.Я. у місті Луцьку, у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- встановив: ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці (надалі Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 позов задоволено. Суд виходив з того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що саме під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: - декларантом задекларовано умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця. Таким чином, умови поставки не відповідають товаро-супровідним документам; - у зв`язку із неправильним декларуванням умов поставки розрахунок митної вартості здійснено неправильно; - згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація. Зазначені розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів, слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок, витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули. Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в позові. ОСОБА_1 у відзиві зазначає що, факт подання даних документів по ст.ст. 53, 54 МКУ в тому числі витребуваних та додаткових підтверджується витягом АСМО «Інспектор», детально описано в позовній заяві та доведено доказами в суді першої інстанції. Зазначає, що митниця не зазначила яких саме конкретно документів не подано та хотіла б їх бачити, для підтвердження митної вартості товару. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та Польською фірмою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (продавець) 19.02.2024 укладено контракт №1 (а.с.17-18) відповідно до умов якого продавець зобов`язується продавати, а покупець купує товари в кількості за цінами і на умовах, викладених в додатках (специфікації, рахунках та ін.), які є невід`ємною частиною договору. Загальна сума контракту становить 300 000,00 євро. Валютою контракту є євро (п.1.1-1.3.). Продавець поставляє товар на умовах Інкотермс-2000, що вказується в специфікаціях, інвойсах (рахунках) до кожної партії окремо. Продавець зобов`язаний надати покупцю: інвойс (рахунок), товаросупровідну накладну, інші документи, що стосуються поставки (за потреби) (п.2.1-2.2.). Оплата за товар здійснюється наступним чином: попередня оплата 100% від встановленої суми в рахунках; або післяоплата (відстрочкою платежу) не більше 30 календарних днів від моменту отримання товару покупцем на розсуд покупця; допускається оплата частинами. Оплата здійснюється шляхом нарахування коштів на поточний банківський рахунок продавця (п.3.1.). Додатковою угодою №1 від 29.09.2024 до договору №1 від 19.02.2024 змінено пункт 2 контракту (доповнено підпункт 2.4. наступного змісту): при попередній оплаті постачання товару в Україну здійснюється не пізніше 10 днів з дня отримання коштів по виставлених продавцем рахунках в повній мірі (а.с.18 зворот). Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України зазначеного товару декларант в інтересах ОСОБА_1 08.07.2024 подано митну декларацію №24UA205030006588U6 на товар: «Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів в кількості 1580 штук. Вага нетто 12 320 кг. Призначені виключно для переробки відновлення протектора гумових шин і покришок. Торгівельна марка відсутня». До митної декларації було подано наступні документи: митна декларація 24UA205030006588U6 від 08.07.2024; контракт №1 від 19.02.2024 з додатками між ФОП ОСОБА_1 та польською фірмою Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS»; Faktura FV0017/07/2024 від 06.07.2024 продавця; платіжна інструкція оплати за товар 13JBKLO8 від 02.08.2024; відповідно до FV0017/07/2024 від 06.07.2024 та контракту №1 від 19.02.2024 надана митниці листом від 21.08.2024; автотранспортна накладна CMR № б/н від 06.07.2024; експортна декларація IE529 24PL301010E0823367 від 06.07.2024; експортна декларація вивозу товару PL563244088824AES-BR6827 від 06.07.2024; висновок судового експерта Білобран С.З. 24/1/095 від 23.04.2024; висновок Міндовкілля на ввіз шин 15043/24 від 19.02.2024; договір з перевізником 3 від 16.04.2024; заявка на транспорт №2 від 06.07.2024 до договору №3 від 16.04.2024; рахунок від перевізника №2 від 06.07.2024; оплата перевізнику 46903600200002330 від 08.07.2024; довідка 2 від 06.07.2024 про розподіл транспортних витрат; договір з ТОВ «Термінал БК» 02/24 від 16/04/2024. За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи. Згідно п.3 ст.53 МКУ у відповідь на запит відповідача декларант надав додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: контракт продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» з третіми особами № D-5 від 22.11.2021; специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 до контракту № D-5 від 22.11.2021; комерційна пропозиція третіх осіб № D-5 від 22.11.2021; рахунок продавцю від третіх осіб НОМЕР_1 від 25.06.2024; оплата третім особам від продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» 46903601000003134 від 2024-07-08; установчі реєстраційні документи третіх осіб «Burd Export Tyres» Nr 0966300079012 GewA 1; договір 2 від 19.02.2024 на поставку б.в шин. Позивачем за власним бажанням згідно п.6 ст.53 МКУ було надано такі документи: витяг щодо власності цеху реновації шин в м. Любомль; дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_2 ; витяг з проекту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; технологічний регламент №Р-2022.1 від 19.02.2024 (опис технологічного процесу відновлення шин); відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №1, №2 від 19.02.2024; витяг з ЄДР 2010350000000188086 від 12.08.2022 ФОП ОСОБА_1 ; свідоцтво про Державну реєстрацію серія В01 № 441674 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ; Karta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції); протокол випробувань ТЕРНОПІЛЬСТАНДАРТМЕТРОЛОГІІ 0164-П від 26.02.2024; експертний висновок Тернопільської ТПП В-121 від 26.02.2024 щодо коду УКТ ЗЕД; витяг з веб-ресурсу www.olx.pl про вартість бв шин від 18.04.2024; шини безкоштовно ОЛХ укр. www.olx.ua; фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора; обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 19.02.2024; рішення судів; повідомлення митниці №7.3-153258 від 25.02.2022 стосовно митної вартості шин відновлених та шин бв; заява брокера 1 від 08.07.2024 (а.с.56-99). Надання вказаного переліку документів підтверджується долученими до матеріалів справи листами декларанта від 08.07.2024. Проте Волинською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024. У графі 33 спірного рішення зазначено, зокрема: - декларантом задекларовано умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця. Таким чином, умови поставки не відповідають товаро-супровідним документам; - у зв`язку із неправильним декларуванням умов поставки розрахунок митної вартості здійснено неправильно; - згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація. З прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000164. Товари за МД №24UA205030006631U7 було випущено у вільний обіг за МД. Митну вартість товарі визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари за ЄАІС Держмитслужби, а саме товар №1 9,52 євро/шт. за МД №UA209170/2023/70154 від 01.09.2023. Позивач не погодившись з прийнятими рішеннями №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 звернувся із позовом до суду. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України. Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. Частинами другою третьою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно частин першої третьої статті 54 вказаного Кодексу, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Відповідно до частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке. Судом першої інстанції вірно встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, а саме декларантом було подано наступні документи: митна декларація 24UA205030006588U6 від 08.07.2024; контракт №1 від 19.02.2024 з додатками між ФОП ОСОБА_1 та польською фірмою Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS»; Faktura FV0017/07/2024 від 06.07.2024 продавця; платіжна інструкція оплати за товар 13JBKLO8 від 02.08.2024; відповідно до FV0017/07/2024 від 06.07.2024 та контракту №1 від 19.02.2024 надана митниці листом від 21.08.2024; автотранспортна накладна CMR № б/н від 06.07.2024; експортна декларація IE529 24PL301010E0823367 від 06.07.2024; експортна декларація вивозу товару PL563244088824AES-BR6827 від 06.07.2024; висновок судового експерта Білобран С.З. 24/1/095 від 23.04.2024; висновок Міндовкілля на ввіз шин 15043/24 від 19.02.2024; договір з перевізником 3 від 16.04.2024; заявка на транспорт №2 від 06.07.2024 до договору №3 від 16.04.2024; рахунок від перевізника №2 від 06.07.2024; оплата перевізнику 46903600200002330 від 08.07.2024; довідка 2 від 06.07.2024 про розподіл транспортних витрат; договір з ТзОВ «Термінал БК» 02/24 від 16/04/2024. Декларант згідно п.3 ст.53 МКУ надав додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: контракт продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» з третіми особами № D-5 від 22.11.2021; специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 до контракту № D-5 від 22.11.2021; комерційна пропозиція третіх осіб № D-5 від 22.11.2021; рахунок продавцю від третіх осіб НОМЕР_1 від 25.06.2024; оплата третім особам від продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» 46903601000003134 від 2024-07-08; установчі реєстраційні документи третіх осіб «Burd Export Tyres» Nr 0966300079012 GewA 1; договір 2 від 19.02.2024 на поставку б.в шин (а.с.45-52). Позивачем за власним бажанням згідно п.6 ст.53 МКУ було надано такі документи: витяг щодо власності цеху реновації шин в м. Любомль; дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_2 ; витяг з проекту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; технологічний регламент №Р-2022.1 від 19.02.2024 (опис технологічного процесу відновлення шин); відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №1, №2 від 19.02.2024; витяг з ЄДР 2010350000000188086 від 12.08.2022 ФОП ОСОБА_1 ; свідоцтво про Державну реєстрацію серія В01 № 441674 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ; Karta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції); протокол випробувань ТЕРНОПІЛЬСТАНДАРТМЕТРОЛОГІІ 0164-П від 26.02.2024; експертний висновок Тернопільської ТПП В-121 від 26.02.2024 щодо коду УКТ ЗЕД; витяг з веб-ресурсу www.olx.pl про вартість бв шин від 18.04.2024; шини безкоштовно ОЛХ укр. www.olx.ua; фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора; обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 19.02.2024; рішення судів; повідомлення митниці №7.3-153258 від 25.02.2022 стосовно митної вартості шин відновлених та шин бв; заява брокера 1 від 08.07.2024 (а.с.56-99). Відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. В порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19). В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів по МД №24UA205030006588U6 на товар: «Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів в кількості 1580 штук. Вага нетто 12 320 кг. Призначені виключно для переробки відновлення протектора гумових шин і покришок. Торгівельна марка відсутня». Позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: декларантом задекларовано умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця. Таким чином, умови поставки не відповідають товаро-супровідним документам; у зв`язку із неправильним декларуванням умов поставки розрахунок митної вартості здійснено неправильно; згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація. Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом. Стосовно зауваження митного органу викладеного у рішенні №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 про те, що умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця у зв`язку із чим виникло неправильне розрахування митної вартості товарів, суд зазначає наступне. За умовами поставки DAP (Delivered аt рlace - поставка в місце призначення) продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець. Поставка товару здійснювалась безпосередньо ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №3 про міжнародне перевезення вантажів, укладеного 16.04.2024 між позивачем як перевізником та Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» як замовником, заявки на перевезення вантажу №2 від 06.07.2024 до даного договору (а.с.35-38). Позивачем було надано довідку про розподіл транспортних витрат №2 від 06.07.2024 згідно з якою витрати на перевезення по маршруту м. Люблін (Польща) м/п Дорогуськ становить 150 євро; м/п Ягодин Любомль (Україна) становить 100 євро. Загальні витрати на перевезення по маршруту м. Люблін (Польща) Любомль (Україна) становлять 250 євро (а.с.41). Рахунком на оплату №2 від 06.07.2024 та копією закордонного переказу підтверджено оплату замовником Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» наданих послуг з перевезення товару (а.с.39-40). Відтак, доставка товару здійснювалась саме за рахунок продавця товару, що відповідає умовам DAP, та, на думку суду, на заявлену митну вартість жодним чином не впливає та обставина, що доставка товару здійснювалась позивачем, який є одночасно покупцем товару за одним договором, та перевізником товару за іншим договором. Митний орган зазначив, що згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація. Згідно договору №1 від 19.02.2024 між позивачем та продавцем товару Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» оплата товару може здійснюватися у такий спосіб: Оплата за товар здійснюється наступним чином: попередня оплата 100% від встановленої суми в рахунках; або післяоплата (відстрочкою платежу) не більше 30 календарних днів від моменту отримання товару покупцем на розсуд покупця; допускається оплата частинами. Оплата здійснюється шляхом нарахування коштів на поточний банківський рахунок продавця (п.3.1.). Додатковою угодою №1 від 29.09.2024 до договору №1 від 19.02.2024 змінено пункт 2 контракту (доповнено підпункт 2.4. наступного змісту): при попередній оплаті постачання товару в Україну здійснюється не пізніше 10 днів з дня отримання коштів по виставлених продавцем рахунках в повній мірі (а.с.18 зворот). Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №FV0017/07/2024 термін оплати товару встановлено до 05.08.2024 у розмірі 1 040,00 євро (а.с.20). Як вбачається з платіжної інструкції №13JBKLO8 ОСОБА_1 02.08.2024 здійснено оплату за товар у розмірі 1 040,00 євро. Вказана платіжна інструкція була надіслана митному органу листом від 21.08.2024, що підтверджує оплату за придбаний товар (а.с.109-110). У спірному рішенні №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 вказано, що згідно додатково наданої митної Декларації країни експорту вартість товару становить 4 077,00 польських злотих, згідно інвойсу вартість товару становить 4 457,23 польських злотих. Декларантом до митної декларації було надано рахунок-фактуру (інвойс) від №FV0017/07/2024 від 06.07.2024, який є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту вартість товару визначається в євро (пункт 1.3, 3.2. контракту від 19.02.2024 №1). Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась. Експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем. У митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована. З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяють визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту (договору (угоди, контракту), а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2019 у справі №825/648/17. У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (За МД №UA209170/2023/70154 від 01.09.2023 на рівні 9,52 євро/шт), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 у справі №809/1734/16) зазначив, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі №140/9294/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар