Ухвала КАС ВС № 160/11219/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 15 травня 2025 року м. Київ справа №160/11219/24 адміністративне провадження № К/990/13462/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року (суддя Турлакова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року (колегія у складів суддів Ясенової Т.І., Головко О.В., Суховарова А.В.) у справі № 160/11219/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області (далі також - відповідач, скаржник), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непідготовки, неоформлення і ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно та відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також щодо не надання позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.09.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Постанова № 45) (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1995 № 1037 (далі - Постанова № 1037), постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» (далі - Постанова № 414), наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2023 №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.43 наказу Голови Держспецзв`язку від 18.09.2023 № 507-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у вересні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру пенсії позивача з 01.10.2023 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, № 160/8391/22, № 160/11731/22, № 160/14960/22, № 160/23798/23, № 160/24866/23 і № 160/4803/24; - зобов`язати відповідача підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновлену довідку про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.09.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016 року), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2023 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.43 наказу Голови Держспецзв`язку від 18.09.2023 № 507-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у вересні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру пенсії позивачу з 01.10.2023 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, № 160/8391/22, № 160/11731/22, № 160/14960/22, № 160/23798/23, № 160/24866/23, № 160/4803/24; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно та відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також щодо не надання позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.10.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2023 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.43 наказу Голови Держспецзв`язку від 20.10.2023 № 556-ОС, п. 1.1.13 наказу Голови Держспецзв`язку від 13.10.2023 № 552-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у жовтні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру пенсії позивачу з 01.11.2023 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, № 160/8391/22, № 160/14960/22, № 160/11731/22, № 160/23798/23, № 160/24866/23, № 160/4803/24; - зобов`язати відповідача підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також позивачуі повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновлену довідку про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.10.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2023 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.43 наказу Голови Держспецзв`язку від 20.10.2023 № 556-ОС, п. 1.1.13 наказу Голови Держспецзв`язку від 13.10.2023 № 552-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у жовтні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру пенсії позивачу з 01.11.2023 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, № 160/8391/22, № 160/11731/22, № 160/14960/22, № 160/23798/23, № 160/24866/23 і № 160/4803/24; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно та відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також щодо не надання позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2024 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2024 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.13 наказу Голови Держспецзв`язку від 13.10.2023 № 552-ОС, п. 1.1.42 наказу Голови Держспецзв`язку від 18.01.2024 № 47-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у січні 2024 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2024), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру його пенсії з 01.02.2024 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, № 160/8391/22, № 160/11731/22, № 160/14960/22, № 160/23798/23, № 160/24866/23 і № 160/4803/24; - зобов`язати відповідача підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновлену довідку про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 02.01.2024 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на 2024 рік», наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.13 наказу Голови Держспецзв`язку від 13.10.2023 № 552-ОС, п. 1.1.42 наказу Голови Держспецзв`язку від 18.01.2024 № 47-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у січні 2024 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2024), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.02.2024 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, № 160/8391/22, № 160/11731/22, № 160/14960/22, № 160/23798/23, № 160/24866/23 і № 160/4803/24. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025, відмовив у задоволенні позову. 31.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025, а натомість прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Верховний Суд ухвалою від 17.04.2025 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України, надавши при цьому скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги. 17.04.2025 о 19 год. 04 хв. електронна копія зазначеної ухвали Суду була доставлена до електронного кабінету відповідача, та в розумінні ч. 6, 7 ст. 251 КАС України вважається врученою позивачу 18.04.2025. 18.04.2025 від скаржника до Суду надійшла касаційна скарга в уточненій редакції разом із доказами сплати судового збору. Зокрема зазначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень є п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 КАС України з таких мотивів: неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: 1) положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова № 481), ст. 17, ч. 3 і 18 ст. 43, ч. 1 і 4 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), абз. 4 ст. 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX), ст. 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.06.2024 у справі № 380/9974/23, від 12.06.2024 у справі № 120/4595/23, від 16.04.2025 у справі № 560/5835/23, від 16.04.2025 у справі № 300/3722/23, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21, від 22.03.2023 у справі № 340/10333/21, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/2196/17-а, від 13.05.2022 у справі № 592/5164/16-а, від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23; 2) відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо видачі пенсіонерам довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.09.2023, 01.10.2023 і 01.01.2024 у зв`язку зі зміною розмірів надбавок за особливості проходження служби та премії військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України для перерахунку пенсії. Крім того, покликався на наявність у цьому випадку обставин, передбачених п.п. «а» і «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України (а саме на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа для позивача є винятковою). Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою в уточненій редакції, Суд виходить з такого. Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. За правилами норм ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Одночасно Суд звертає увагу скаржника на те, що оскаржувані позивачем судові рішення ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. У розумінні п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини. Крім того, згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження. У цій справі оскаржується бездіяльність обласного управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, що полягає у непідготовці, неоформленні та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача за посадою «Начальник Управління Держспецзв`язку у Дніпропетровській області» станом на 01.09.2023, 01.10.2023 та 01.01.2024 для проведення перерахунку пенсії за вислугу років. У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У контексті наведеного Суд зауважує, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. В той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. ОСОБА_1 у касаційній скарзі не наводить переконливих аргументів, у чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, а також не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального права у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики. Оцінюючи твердження скаржника про винятковість справи, Суд дійшов висновку, що таке фактично зводиться до незгоди із прийнятими судами першої та апеляційної інстанцій судовими рішеннями та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги позивача у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Як наслідок не може бути враховане в розумінні приписів пп. «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025, прийнята у справі № 160/11219/24, не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 160/11219/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя В.М. Бевзенко Суддя С.Г. Стеценко