Постанова Київський апеляційний суд № 373/2565/24
від 22.04.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2025 року місто Київ Справа № 373/2565/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8506/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепи О.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання Рябошапки М. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Козарик Надія Анатоліївна , на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2025 року (ухвалено у складі судді Керекези Я.І., повне рішення складено 28 січня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу та розміру стягнення аліментів ВСТАНОВИВ Короткий зміст позовних вимог У 2024 році позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, у якому просила: 1) змінити спосіб та розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2018 року у справі № 373/1292/18 із ОСОБА_1 на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішення законної сили; 2) змінити спосіб та розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2018 року у справі № 373/1291/18 із ОСОБА_1 на її утримання на 1/5 частину всіх видів його доходів, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і на весь час проживання з дитиною з інвалідністю. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що із червня 2009 року до 21 березня 2017 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від сумісного проживання у шлюбі мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син проживає із нею та перебуває на її утриманні. З 04 серпня 2017 року сину була встановлена інвалідність підгрупи «А» в зв`язку із дитячим аутизмом, загальним недорозвиненням мовлення І рівня. З 28 липня 2018 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1559 грн та на її утримання у зв`язку з проживанням з нею дитини з інвалідністю в розмірі 500 грн. Син ОСОБА_4 продовжує знаходитися на медикаментозному лікуванні, потребує дієтотерапії, курсів реабілітації та психотерапії, консультації спеціалістів обласного та державного рівня, лабораторного обстеження з метою корекції лікування. Оскільки дитина потребує постійного стороннього догляду, позивач позбавлена можливості працевлаштуватися. Розмір раніше присуджених аліментів на утримання дитини та позивача не може забезпечити всіх потреб, з врахування росту цін та загального індексу інфляції. Відповідач є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я. Матеріальний стан відповідача з часу призначення аліментів покращився. На сьогоднішній день він перебуває на військовій службі, його заробітна плата становить більше 20000 грн (на час призначення аліментів його заробітна плата складала 3750 грн). Зважаючи, що платник аліментів має стабільний дохід, вважала, що буде доцільним змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від його доходів. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області рішенням від 23 січня 2025 року позов задовольнив частково. Змінив спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2018 року (справа № 373/1292/18), а саме: стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист, виданий Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області по справі № 373/1292/18, - відкликав. Змінив спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2018 року (справа № 373/1291/18), а саме: стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання, в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і на весь час проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опікування ним. Виконавчий лист, виданий Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області по справі № 373/1291/18, - відкликав. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із таким рішенням у частині зміни способу стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання, Козарик Н.А. в інтересах ОСОБА_1 25 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення в оскаржуваній частині скасувати, залишивши спосіб, визначений на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2018 року у справі № 373/1291/18. Узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу На обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції неповно дослідив та неправильно оцінив подані ним докази про відсутність у позивачки виняткових обставин, пов`язаних із доглядом за дитиною, а також про погіршення його матеріального стану. Вказує, що він не заперечує проти самого права позивачки на фінансову підтримку, оскільки з нею проживає дитина з інвалідністю, проте вважає необґрунтованим визначення додаткової підтримки в розмірі 1/8 частини з усіх видів його доходів. Вважає, що суд першої інстанції неправильно оцінив подані докази й дійшов помилкового висновку щодо значних і особливих життєвих обставин позивачки, які б підтверджували потребу у стягненні саме такої частини доходів. Вказує, що вже було винесено рішення у справі № 373/1291/18 від 25 вересня 2018 року, за яким із нього стягуються аліменти на утримання колишньої дружини у розмірі 500 гривень щомісячно, і це рішення виконується в примусовому порядку без заборгованостей. Більше того, починаючи з лютого 2024 року, він добровільно перераховує значно вищі суми - по 5 000 грн, про що свідчать відомості про відсутність боргу й наявність переплати. Скаржник зазначає, що позивачка не надала суду достатніх доказів, які б підтвердили необхідність постійного стороннього догляду за дитиною. На думку скаржника, довідка про потребу в такому догляді не може бути належним та достатнім доказом без більш детальних медичних висновків та документів (консультативних висновків, стаціонарних чи амбулаторних виписок тощо). Звертає увагу, що з 2019 року він перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню доньку, а також зазнав поранень під час виконання військового обов`язку, що суттєво впливає на його матеріальне та фізичне становище. Вважає, що суд першої інстанції не врахував цих обставин, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів на користь колишньої дружини в розмірі 1/8 частини з усіх видів доходів. Встановлення додаткової частки для утримання матері є надмірним, адже при високому грошовому забезпеченні військовослужбовця сума на її користь може сягати значних обсягів (у грошовому еквіваленті до десятків тисяч гривень). Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Кравченко І.О. проти апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити в її задоволеності через безпідставність її доводів, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін як законне та обґрунтоване. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання У судовому засіданні відповідач та його представник - адвокат Козарик Н.А. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній. Позивач та її представник - адвокат Кравченко І.О. проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити з підстав необґрунтованості викладених у ній доводів, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - залишити без змін як законне та обґрунтоване. Фактичні обставини справи, встановлені судом Суд першої інстанції вважав встановленим, що в період із 13 червня 2009 року по 21 березня 2017 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2017 року шлюб між сторонами був розірваний. Від сумісного проживання у шлюбі сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05 січня 2024 року Переяславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідно до рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2018 року із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в 1559 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2018 року із відповідача стягуються аліменти на утримання позивача в розмірі 500 грн 00 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і на весь час проживання з дитиною з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опікування ним. Відповідно до довідки ЦНАП Переяславської міської ради № 1746 від 30 серпня 2024 року (а.с.9) по АДРЕСА_1 зареєстрованими є: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно копії медичного висновку № 38 від 04 серпня 2017 року (а.с.10-11) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє на дитячий аутизм, загальне недорозвинення мовлення І рівня. Відповідно до копії довідки КНП «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 429 від 14 жовтня 2024 року (а.с.16) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на «Д» обліку. За станом здоров`я дитина має інвалідність із 04 серпня 2017 року. Дитина не обходиться без сторонньої допомоги та потребує постійного догляду. За станом здоров`я перебуває на довготривалому медикаментозному лікуванні, потребує дієтотерапії, курсів реабілітації в санаторних закладах, психотерапії, консультації спеціалістів обласного та державного рівня, лабораторного обстеження з метою корекції лікування. Згідно розрахунку Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) №60778 від 13 вересня 2024 року (а.с.14-15) станом на 01 вересня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня. Переплата становить 13801 грн 87 коп. Відповідно до розрахунку Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) № 60777 від 13 вересня 2024 року (а.с.12-13) станом на 01 вересня заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_3 відсутня. Переплата становить 9000 грн 00 коп. Відповідно до довідки ТОВ «ПВА Україна» від 14 серпня 2018 року (а.с.17) ОСОБА_7 працював на посаді менеджера із 14 серпня 2018 року з місячним окладом 3750 грн 00 коп. Із поданих представником відповідача доказів вбачається, що ОСОБА_1 перебуває із ОСОБА_8 у шлюбі, зареєстрованому 20 квітня 2019 року Канівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис 3 42 (а.с.66). Від сумісного проживання у шлюбі вони мають малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.65). Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2024 року (а.с.67-72), з урахування ухвали суду від 09 серпня 2024 року (а.с.73-74) було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину - сина ОСОБА_4 - за період з травня 2019 року по червень 2024 року в розмірі 99 230 грн 85 коп. На підтвердження факту належності відповідачу житла, в якому проживає позивач з їх спільним сином ОСОБА_4 , представником відповідача подано копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 07 жовтня 2008 року державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори Ткаченком О.А., реєстровий номер 3116 (а.с.82). Згідно довідки № 1789/3830 від 28 червня 2024 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 (а.с.78). Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 № 1372/24/1789 від 03 квітня 2024 року ОСОБА_1 22 березня 2024 року в результаті ураження ворожим БПЛА отримав травму та поранення (а.с.77). Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 від 02 квітня 2024 року (а.с.75) дане поранення пов`язане з проходженням військової служби. Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 № 8429 від 11 жовтня 2024 року (а.с.76), якою було проведено огляд ОСОБА_1 , встановлено діагноз: «Стан після операції (10.10.2024)- закритої репозиції IV пальця правої кисті з приводу закритого перелому проксимальної фаланги IV пальця правої кисті, фіксованого гіпсовою пов`язкою, зі стійким набряковим та больовим синдромом, з тимчасовим порушенням функції. Травма пов`язана з проходженням військової служби. З доданих до відзиву на позовом копій розписок від 28 серпня 2024 року, від 25 жовтня 2024 року (а.с.81-82) вбачається, що ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 кошти в розмірі 52000 грн та 47230 грн 85 коп. за рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2024 року по справі № 373/1388/24. Позиція суду апеляційної інстанції Заслухавши доповідь головуючого судді Желепи О. В., пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Межі апеляційного розгляду За приписами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині зміни способу та розміру аліментів, що стягуються на користь позивача як особи, що проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, а тому переглядається колегією суддів тільки в цій частині. Доводи апеляційної скарги свідчать про незгоду відповідача із розміром аліментів, які стягуватимуться із нього на користь позивача, яка доглядає та піклується про дитину з інвалідністю. Нові докази до апеляційної скарги не додавалися та судом не витребувалися. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає. Частково задовольняючи позовні вимоги в частині зміни способу стягнення аліментів на утримання позивачки та стягнення їх у частці (1/8) від заробітку (доходу) відповідача, суд першої інстанції виходив із того, що: - позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у цьому випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище; - право на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання одного з подружжя з дитиною-інвалідом та опікування нею; нездатність дитини обходитися без постійного стороннього догляду; походження дитини від другого з подружжя (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення, факт біологічного походження); спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу; - право на утримання, зокрема, дружина (в тому числі, й у разі розірвання шлюбу), з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком на період проживання з дитиною, яка має інвалідність, та опікування нею незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини; - встановлено, що сторони по справі мають дитину, яка згідно висновку КЗ Переяслав-Хмельницької районної ради «Переяслав-Хмельницький центр первинної медико-санітарної допомоги» № 38 від 04 серпня 2017 року є дитиною з інвалідністю. Дитина проживає разом із позивачем, згідно медичних довідок, зокрема й довідки від 14 жовтня 2024 року № 429, яка є чинною та ніким не оспорювалося, має категорію дитини з інвалідністю підгрупи «А», потребує постійного стороннього догляду, тобто не може обходитися без сторонньої допомоги, потребує постійного догляду. За станом здоров`я дитина потребує довготривалого лікування та реабілітації; - відповідач є військовослужбовцем, отримує стабільну заробітну плату, а тому він має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, з якою проживає дитина з інвалідністю. При визначені розміру частки (1/8) суд керувався принципом розумності та справедливості, а також врахував його стан здоров`я (отриманні травми) та наявність неповнолітньої дитини у другому шлюбі. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до статті 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина. Згідно зі статтею 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач як особа, яка проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею має право на утримання від відповідача. Вказана обставина визнається і відповідачем, у зв`язку із чим колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено обставини того, що їх дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду. Колегія суддів також зауважує, що такі доводи скаржника зводяться до власного бачення стану здоров`я ОСОБА_4 при їх зустрічах. Відповідач не має медичної освіти, а тому такі його судження є припущеннями, що не може бути покладено судом в основу рішення. Доводи скаржника про недостатність як доказу на підтвердження обставини необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_4 - довідки директора КНП «Переяславський ЦПМСД» є безпідставними, оскільки відповідно згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На спростування обставини необхідності стороннього догляду за ОСОБА_4 відповідач не надав належних та допустимих доказів, безпідставно вважаючи, що надавати інші докази (медичні висновки та документи) має позивач, яка виконала свій обов`язок із доведення такої обставини. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неповно дослідив та неправильно оцінив подані ним докази про відсутність у позивачки виняткових обставин, пов`язаних із доглядом за дитиною, а також про погіршення її матеріального стану, колегія суддів відхиляє як безпідставні. Доведення вказаних обставин не є предметом доказування у межах справи про зміну розміру і способу стягнення аліментів. Натомість підставою є зміна матеріального і (або) сімейного стану платника або одержувача аліментів. Відповідач визнає обставину того, що його матеріальний стан покращився у порівнянні із тим, який був станом на дату ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання позивачки. Із цих же підстав (неналежності до предмета доказування) відхиляються доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність значних і особливих життєвих обставин позивачки, які б підтверджували потребу у стягненні саме такої частини доходів. Доводи про необґрунтованість визначення частки аліментів у розмірі 1/8 частини з усіх видів доходів відповідача та неврахування судом обставин перебування його в іншому зареєстрованому шлюбі, утримання малолітньої доньки та поранень під час виконання військового обов`язку колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на таке. Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачка просила стягувати на її утримання аліменти у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходів відповідача. Натомість, суд першої інстанції врахував зазначені вище обставини щодо сімейного (новий шлюб та інша дитина) та особистого (поранення) стану відповідача та зменшив визначену позивачем частку з 1/5 до 1/8 частини, тобто на 7,5 %. Зменшення судом першої інстанції з 1/5 до 1/8 частини від заробітку (доходу) відповідача вже відображає врахування його сімейного та матеріального стану, а також інших фінансових зобов`язань (утримання нової родини, наявність другої дитини). Таким чином, визначена частка 1/8 не є надмірною з огляду на обставини справи. Колегія суддів не вбачає підстав, а скаржником не наведено, для переоцінки доказів та обставин справи, оскільки суд першої інстанції належним чином здійснив оцінку усіх обставинам справи та при визначені розміру аліментів виходив із принципів розумності та справедливості. Обставина добровільної сплати відповідачем аліментів на утримання позивачки в більшому, ніж визначено судом в рішенні від 25 вересня 2018 року у справі № 373/1291/18, розмірі не свідчить про відсутність підстав для такого збільшення (зміни способу), оскільки відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача матимуть систематичний (постійний) характер, та не настане моменту, коли відповідач не вважатиме за необхідне переплачувати аліменти на утримання позивачки в більшому розмір, ніж раніше визначено судом. Рішення про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання позивачки гарантує її належне матеріальне забезпечення та захищає позивачку в разі припинення відповідачем добровільних переплат. Доводи про неприйнятність ситуації, за якої позивачка, при збільшенні розміру грошового забезпечення відповідача (від 60 000 грн до 150 000 грн), отримуватиме аліменти в розмірі від 7 500 грн до 18 750 грн є безпідставними, оскільки виходячи з положень статті 80 СК України, законодавцем передбачено можливість обрання стягнення аліментів у частці від заробітку платника. Це покликане захистити інтереси одержувача в майбутньому у випадку зростання чи коливань доходу. Право на утримання так само залежить від можливості платника сплачувати такі аліменти. Якщо з`являться обставини, що істотно обмежуватимуть матеріальну спроможність відповідача (зміна чи втрата місця служби, стану здоров`я тощо), закон передбачає право платника звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (стаття 192 СК України). Крім того відповідач не подав до суду першої та апеляційної інстанції довідку про свої дійсні доходи, щоб суд мав можливість встановити надмірність сум, які буде отримувати позивачка на своє утримання у зв`язку з доглядом за дитиною з інвалідністю. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не свідчать про порушення норм матеріального чи процесуального права, оскільки суд повно, об`єктивно й належно оцінив подані докази, а тому колегія суддів їх відхилила як такі, що не є підставою для скасування чи зміни рішення в оскаржуваній частині. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів, встановила, що при вирішенні справи суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Судові витрати Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, відсутні підстави для зміни розподілу витрат на стадії апеляційного провадження відповідно до статей 141, 382 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Козарик Надія Анатоліївна , - залишити без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2025 року (в оскаржуваній частині) - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 24 квітня 2025 року. Головуючий О.В. Желепа Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова