Постанова Одеський апеляційний суд № 947/16872/23

Номер провадження: 22-ц/813/2781/24 Справа № 947/16872/23 Головуючий у першій інстанції Кравцова А.В. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 31.10.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Кострицького В.В., Карташова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , на рішення Болградського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2023 року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування якого зазначила, що з 16.09.2008 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . У даному шлюбі у сторін народилася дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач ОСОБА_2 . Батько не надає у добровільному порядку матеріальної допомоги для утримання дочки, яка проживає з позивачем. ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 в розмірі 20000 грн, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову і до повноліття дитини. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Болградський районний суд Одеської області рішенням від 05 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення позивачки до суду і до досягнення дочкою повноліття, тобто, з 29.05.2023 року і до 26.01.2027 року. Допустив до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць. Стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що відповідач визнав свій обов`язок брати участь в утриманні дитини, але не погоджувався із стягненням з нього аліментів в розмірі 20000 грн, при цьому не заперечував про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку. Суд врахувавши вимоги чинного законодавства про те, що обидва батьки мають утримувати свою дитину, та не надання об`єктивних доказів матеріального стану сторін, дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення вимог позову про стягнення з відповідача аліментів саме в розмірі 20000 грн. Суд зазначив, що надані позивачем копій квитанцій оплати витрат на утримання дочки не можуть бути взяті до уваги судом в межах розгляду даного позову, оскільки питання додаткових витрат на дитину підлягає розгляду судом в межах позову, що подається на підставі ст. 185 СК України - про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Болградського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2023року скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд вийшов за межі заявлених нею позовних вимог та стягнув аліменти у частці від доходів відповідача, тобто в інший спосіб, який пропонував позивач. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо ненадання об`єктивних доказів щодо матеріального стану сторін, оскільки до суду надано витяг з податкової служби, який судом не досліджувався, та у відповідності до якого вона отримує мінімальну заробітну плату. Крім того, позивач зазначає, що відповідач є військовослужбовцем та отримує заробітну плату вище середньої. Також має власне житло, у зв`язку з чим не витрачає коштів на винаймання житла. Щодо висновку суду першої інстанції щодо наданих позивачем суду копій квитанцій доказів оплати витрат на утримання дочки, скаржник звертає увагу, що вони є щомісячними. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.11.2023 року відкрито провадження у справі, роз`яснено відповідачу право подання до апеляційного суду відзиву. Представник позивача копію ухвали про відкриття провадження отримав 01.12.2023 року о 19.24 годині в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Відповідач копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав особисто 04.01.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції надано належну оцінку доказам та доводам сторін. Крім того, у випадку якщо апеляційний суд дійде про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, просив суд стягнути з нього аліменти в розмірі 3000 грн щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.05.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття, 26.01.2027 року. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України. Представник позивача адвокат Пуйда Є.Ю. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав. Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до п. 4 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що відповідач визнав свій обов`язок брати участь в утриманні дитини, але не погоджувався із стягненням з нього аліментів в розмірі 20000 грн, при цьому не заперечував про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку. Суд, врахувавши вимоги чинного законодавства про те, що обидва батьки мають утримувати свою дитину, та не надання об`єктивних доказів матеріального стану сторін, дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення вимог позову про стягнення з відповідача аліментів саме в розмірі 20000 грн. Суд зазначив, що надані позивачем копій квитанцій оплати витрат на утримання дочки не можуть бути взяті до уваги судом в межах розгляду даного позову, оскільки питання додаткових витрат на дитину підлягає розгляду судом в межах позову, що подається на підставі ст. 185 СК України про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Із матеріалів справи вбачається, що 16.08.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який розірвано рішенням Болградського районного суду Одеської області від 14.12.2010 року, що підтверджується копією рішення Болградського районного суду Одеської області від 14.12.2010 року у справі № 2-ц-1130/2010. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_2 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області від 12.02.2009 року. 22.04.2017 року позивачка одружилась з ОСОБА_6 та взяла прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Враховуючи, що між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів на утримання дитини, відповідач добровільно свого обов`язку по утримання дитини не виконує, доказів протилежного як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і до апеляційного суду не надано, враховуючи позицію відповідача, який не заперечує щодо стягнення з нього аліментів, однак не погоджується з визначеним позивачем розміром аліментів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слушними є доводи апеляційної скарги про те , що суд першої інстанції змінив спосіб присудження аліментів, вийшов за межі позовних вимог та розглянув вимогу, що не була предметом розгляду у суді першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може вийти за межі позовних вимог. Суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК України. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 11.03.2020 року № 759/10277/18. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 в розмірі 20000 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову і до повноліття дитини. Суд першої інстанції стягуючи з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки у частці від доходу, вийшов за межі позовних вимог із якими звернулася позивачка, порушивши положення частини третьої статті 181, частини першої статті 184 СК України, оскільки спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Щодо розміру аліментів апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. В позовній заяві, позивач просила стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 20000 грн щомісячно, посилаючись на те, що середні витрати на утримання дитини на місяць становлять близько 20000 грн, які складаються з занять з вчителем у позашкільний час, одягу, медичного обслуговування для підтримання здоров`я дитини, канцелярських приладь, відвідувань гуртка музичної школи, платежів на шкільні потреби та відпочинок. На підтвердження зазначеного позивачем надано до суду квитанції. Суд першої інстанції не взяв їх до уваги, посилаючись на те, що вони є додатковими витратами на дитину, а тому підлягають розгляду судом в межах позову, що подається на підставі ст. 185 СК України - про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Згідно усталеної судової практики, до додаткових витрат відносять: а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір`ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі; б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками; в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров`я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там); г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв`язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами). Натомість, аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та інше. Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що надані до суду докази щодо придбання окулярів, є додатковими витратами на утримання дитини. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що надані до суду квитанції, крім зазначених вище витрат, є предметом розгляду позову, що подається на підставі ст. 185 СК України - про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Колегія суддів зазначає, що визначений позивачем розмір аліментів сумі 20000 грн є надмірним та не відповідає потребам дитини, оскільки законодавством передбачено, що як батько, так і мати повинні утримувати дитину до її повноліття. Крім того, заявлена сума не підтверджена належними доказами. Відповідно до частин першої та другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Розмір аліментів, які підлягають стягненню на утримання дитини визначається судом саме з огляду на потреби дитини, підтверджені позивачем належними та достовірними доказами, та з врахуванням рівного обов`язку того, з ким проживає дитина приймати участь в її утриманні. Колегія суддів надає оцінку доказам доданим до апеляційної скарги та до відзиву на апеляційну скаргу, зважаючи на таке. Повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, що мають важливе значення для правильного вирішення справи. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення. Аналіз статті 367 ЦПК України свідчить, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції. В матеріалах справах наявний витяг з Пенсійного фонду України, з якого вбачається, що позивач отримує мінімальну заробітну плату. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідачу ОСОБА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності в розмірі 1/4 квартира за адресою: АДРЕСА_1 . З виписки по особовому картковому рахунку ОСОБА_2 вбачається, що останній є військовослужбовцем, отримує грошове забезпечення, яке виплачується ВЧ НОМЕР_2 . Відповідно до Виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 2361, відповідачу рекомендовано реконструктивна операція з закриття колостоми. Згідно довідки військово-лікарської комісії від 08 вересня 2023 року № 1361 ОСОБА_2 отримав поранення, яке пов`язане з проходженням військової служби та згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 року № 370 , травма відноситься до важких. Апеляційний суд, визначаючи розмір аліментів враховує стан здоров`я дитини, майновий стан сторін, те, що сторони мають рівний обов`язок утримання дитини, стан здоров`я відповідача, який є військовослужбовцем та під час проходження військової служби отримав поранення, потребує лікування, отримує грошове забезпечення, має змогу платити аліменти, відсутність інших утриманців. З огляду на зазначені положення закону, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти у розмірі 6000 грн, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду 29.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , підялагє задоволенню частково. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2023 року слід скасувати та постановити нове судове рішення. Щодо судових витрат Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, то судовий збір в дохід держави підлягає стягненню з відповідача у сімі 2684 грн (1073,60 грн за розгляд справи в суді першої інстанції + 1608,90 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції). Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 6000 грн, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду 29.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення суду в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2682,50 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді В.В. Кострицький О.Ю. Карташов