Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/4855/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3860/25 Справа № 210/4855/23 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2025 року м. Кривий Ріг справа № 210/4855/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О., суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І. секретар судового засідання Дяченко Д.П. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2025 року, яка постановлена суддею Вікторович Н.Ю. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, УСТАНОВИВ: В грудні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про поворот виконання Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року у справі № 210/4855/23. В обґрунтування заяви вказано, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 62 125,42 грн, моральну шкоду, завдану в результаті дорожньої-транспортної пригоди у розмірі 5 000 грн та судові витрати по справі: витрати пов`язанні з проведенням експертизи в розмірі 5 500 грн, сплаченого судового збору в розмірі 1 073,60 грн. На підставі вказаного заочного рішення були відкриті виконавчі провадженні № 74965548, 74965589 та 74965641, та під час дії виконавчих проваджень, за період з 21 травня 2024 року по 02 жовтня 2024 року, з ОСОБА_2 було стягнуто 42 600 грн. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2024 року заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2024 року було скасовано. Станом на день звернення до суду з вказаною заявою виконавчі провадження закриті, у зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст. 444 ЦК України, заявник просила суд здійснити поворот виконання рішення заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 лютого 2024 року у справі № 210/4855/23, стягнути з ОСОБА_1 на користь заявниці 42 600,64 грн. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2025 рокузаяву про поворот виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року задоволено. Допущено поворот виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року, ухваленого в цивільній справі за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в порядку повороту виконання рішення суду грошові кошти в сумі 42 600,64 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 про поворот виконання Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року у справі № 210/4855/23 відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що у заяві про поворот виконання рішення представником заявника безпідставно збільшено вимоги щодо повернення розміру грошових коштів та ввів в оману суд надавши необґрунтований перелік розміру грошових сум. При цьому апелянт вважає, що ОСОБА_4 не мав права на звернення до суду з заявою про поворот виконання рішення від імені ОСОБА_2 . У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 , які, кожен окремо, заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін, з наступних підстав. Задовольняючи заяву про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості саме в такому обсязі. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону. Цивільним процесуальним кодексом України передбачено вирішення питання повороту виконання рішення, постанови суду у разі скасування раніше прийнятого судового рішення, за яким в порядку виконання стягнуті з боржника кошти або вилучене його майно на користь стягувача. Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Згідно зі ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим рішенням). Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого рішення), та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням належного, безпідставного стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі №203/2612/13-ц. Судом встановлено, що до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальної шкоди, в розмірі 72 125,42 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 62 125,42 грн, моральну шкоду розмірі 5 000 грн та судові витрати по справі: витрати пов`язанні з проведенням експертизи в розмірі 5 500 грн, сплачений судовий збір за звернення до суду з вказаним позовом в розмірі 1 073,60 грн. На підставі вказаного заочного рішення були відкриті виконавчі провадженні №74965548, 74965589 та 74965641, та під час дії виконавчих проваджень було стягнуто за період з 21 травня 2024 року по 02 жовтня 2024 року 42 600 грн, що підтверджується долученими до заяви копіями платіжних інструкцій. 29 травня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення та просив суд скасувати заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 січня 2024 року та призначити справу до повторного розгляду. Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року задоволено, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2024 року скасовано та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Позивач та його представники неодноразово уточнювали заявлені позовні вимоги, останній раз 05 листопада 2024 року позивач уточнив позов, в якому замінив відповідача ОСОБА_2 на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України» та просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 137 692,62 грн, доплату страхового відшкодування у розмірі 62 125,42 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, витрати за проведення судової авто товарознавчої експертизи у розмірі 5 000 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 073,60 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року уточнений позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України», на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 59 525,42 грн, моральну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 5 000 грн, витрати пов`язанні з проведенням експертизи в розмірі 5 500 грн та сплачений судовий збір за звернення до суду з вказаним позовом в розмірі 1 073,60 грн. З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного заочного рішення були відкриті виконавчі провадженні №74965548, 74965589 та 74965641, та під час дії виконавчих проваджень було стягнуто за період з 21 травня 2024 року по 02 жовтня 2024 року 42 600 грн, що підтверджується долученими до заяви копіями платіжних інструкцій. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України). Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення. Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 № 13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових право особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Згідно статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду. За змістом наведених вище норм, поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі, чи у разі закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду. Поворот виконання пов`язаний із цілим рядом юридичних фактів: скасування раніше ухваленого і виконаного рішення, яке набрало законної сили; набранням новим судовим рішенням законної сили (рішенням про повну або часткову відмову у задоволенні позову, ухвалою про залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі); вказівка на поворот виконання у новому судовому рішенні. Замість скасованого рішення приймається нове, яке за своїм змістом протилежне первісному, у зв`язку з чим боржник має право вимагати відновлення первісного положення і повернення йому того, що було передано стягувачеві. Це є реакцією на ситуацію щодо захисту порушеного, оспореного чи невизнаного права. Із вищезазначеного суд робить висновок, що інститут повороту виконання рішення суду насамперед необхідний та регулює відносини, у разі якщо в інший спосіб неможливо повернути в попередній стан правовідносини, які були вирішені скасованим судовим рішенням. Застосовуючи поворот виконання рішення суду суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуте з нього за скасованим рішенням суду. З матеріалів даної справи вбачається, що рішення суду на підставі якого здійснювалось стягнення заборгованості було скасовано, тому наявні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 , доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повне судове рішення складено 25 квітня 2025 року. Головуючий: Судді: