LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС440/1993/23

від 16.04.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити Приватному підприємству "Август-Плюс" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

УХВАЛА 16 квітня 2025 року м. Київ справа №440/1993/23 адміністративне провадження № К/990/4057/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Блажівської Н.Є., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства "Август-Плюс" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і розпорядження, УСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Август-Плюс» звернулося до суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 22 травня 2023 року позовні вимоги задовольнив. Постановою від 6 грудня 2023 року Другий апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував та прийняв постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Постановою від 13 червня 2024 року Верховний Суд постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2023 року скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. За наслідками нового апеляційного розгляду справи Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2024 року залишив рішення суду першої інстанції без змін. Приватне підприємство «Август-Плюс» звернулося до Верховного Суду із заявою про ухвалення в справі додаткового судового рішення, яким просило вирішити питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції. Веерховний Суд постановив ухвалу від 16 квітня 2025 року, якою заяву податкового органу, подану за 50 хвили до судового засідання, про розгляд справи в режимі відеоконференції залишив без задоволення. У судове засідання представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомленні про дату та час судового засідання. Відповідач просив відкласти розгляд заяви на іншу дату, проте Суд не знайшов визначених процесуальним законом підстав для її задоволення. З урахуванням цього розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження відповідно положень пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення у цій справі та розподілу судових витрат колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на таке. Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, та як розподілити між сторонами судові витрати. Питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і, певною мірою, є відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі, процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Частиною першою статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Отже, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України. Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За загальним правилом розподілу судових витрат, що передбачені статтею 139 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності. У даному випадку суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судове рішення про направлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті спору. У випадках передачі справи на новий розгляд або для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі №500/2632/19 при вирішенні питання щодо формування єдиної правозастосовчої практики в частині можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду, дійшла висновку, що судові витрати, пов`язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, з урахуванням загальних правил розподілу судових витрат. Таким чином, при ухваленні судового рішення про повернення справи на новий розгляд розподіл судових витрат не здійснюється. Зазначене також узгоджується з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 13 жовтня 2020 року у справі № 540/474/19, від 20 листопада 2023 року у справі №160/14306/21, від 24 січня 2024 року у справі №520/12293/2020 та інших. Так, як зазначалось вище, Верховний Суд постановою від 13 червня 2024 року касаційну скаргу Приватного підприємства «Август-Плюс» задовольнив частково, скасував судове рішення суду апеляційної інстанції й направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалюючи таке рішення колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що апеляційним судом не дотримано норм процесуального права задля з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення. Враховуючи, що суд касаційної інстанції у адміністративному провадженні №К/990/4057/24 не приймав рішення по суті, а направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у колегії суддів Верховного Суду при ухваленні зазначеної вище постанови були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат. За таких обставин, наразі відсутні правові підстави й для задоволення заяви представника Приватного підприємства "Август-Плюс" про компенсацію судових витрат, які він поніс у зв`язку із поданням касаційної скарги в означеній справі. Керуючись статтями 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ: Відмовити Приватному підприємству "Август-Плюс" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя -доповідач Н.Є. Блажівська Судді О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»