Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/5910/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/5910/23 Номер провадження 22-ц/814/247/25Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Кузнєцової О. Ю., Обідіної О. І. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Прохур Наталії Іванівни на рішення Київського районного суду м.Полтави від 14 травня 2024 року у складі судді Турченко Т. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, в с т а н о в и в: У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.01.2024 просила про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05.10.2023 і до 31.12.2023 року включно, а також стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6 700 грн. Позов мотивовано тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають двох синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.06.2019 шлюб між ними було розірвано, а з вересня 2018 року відповідач проживає окремо. Після розірвання шлюбу син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати разом з нею та перебуває на повному її утриманні. Аліменти на його утримання відповідач не сплачує. На даний час вона з дітьми проживає у м. Пітерборо, Англія. Наразі син ОСОБА_5 досяг повноліття та з ІНФОРМАЦІЯ_3 став студентом Коледжу Пітерборо в м. Пітерборо, Парк-Кресцентр, Кебриджшир і навчається по навчальній програмі FT-L3-Національний розширений диплом ВТЕС з музичних технологій. Курс розпочався з 09.04.2023 і завершиться 28.06.2025. Вказувала, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_5 не має можливості займатися підробітком. Для навчання йому потрібна комп`ютерна техніка, кошти на проїзд до місця навчання, проживання, придбання одягу, харчування, придбання підручників, додаткові послуги, інші платежі поза навчальним планом. Крім того, ОСОБА_5 має проблеми зі здоров`ям. З 2017 року він перебуває на обліку у лікаря-невролога з діагнозом: синдром ВСД Епісиндром (в анамнезі), перебував на лікуванні в Полтавській обласній дитячій клінічний лікарні з 26.11.2017 по 01.12.2017. Під час перебування в Англії також постійно звертається до лікарів та перебуває під їх постійним наглядом, потребує дорогого лікування. Зазначала, що вона винаймає житло в м. Пітерборо, сплачує комунальні послуги, за навчання сина, купує всі необхідні ліки, одяг, посібники та техніку для навчання, тобто ОСОБА_5 перебуває постійно на її утриманні, однак вона має на утриманні ще одного сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого з відповідача стягуються аліменти в рамках виконавчого провадження, проте, цих коштів не вистачає, щоб забезпечити всі потреби молодшого сина. При цьому, вона має невисокий та нерегулярний дохід від приватних занять з дітьми (як логопед) та отримує допомогу від держави як малозабезпечена, проте всіх її доходів не вистачає на утримання дітей. Відповідач має стабільний заробіток. На даний час він мобілізований та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , тобто має матеріальну можливість допомогти в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання. 16.01.2024 адвокат Ясниська О. О. подала до суду позовну заяву від імені ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та заявила про вступ ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У позовній заяві, посилаючись на продовження навчання ОСОБА_3 , який з 09.04.2023 став студентом Коледжу Пітерборо в м. Пітерборо, Парк-Кресцент, Кембридшир за навчальною програмою FT-L3-Національний розширений диплом ВТЕС з музичних технологій, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку батьків, просила про стягнення на його користь з відповідача ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16.01.2024 і до припинення навчання або до досягнення 23 річного віку, залежно від того, яка з зазначених обставин настане першою, та судові витрати у справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 700 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14 травня 2024 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 травня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 05.10.2023 і до 31.12.2023 включно. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16.01.2024 і до припинення навчання або до досягнення сином 23 річного віку, у зв`язку з тим, яка з зазначених обставин настане першою. Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 350 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. Рішення суду мотивовано тим, що батьки мають взаємний обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, а також можливістю відповідача надавати таку матеріальну допомогу. Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Прохур Н. І. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 на підтвердження позовних вимог надала лише копію договору про оренду житла, строк дії якого на день подання позову закінчився. При цьому жодних доказів того, що син ОСОБА_5 проживав з нею та перебував на її утриманні на час пред`явлення позову суду надано не було. Крім того, жодного доказу того, що ОСОБА_2 витрачала кошти на проживання, навчання, харчування, придбання будь-чого необхідного для навчання сина ОСОБА_5 суду також не надано. Вказує, що незрозумілою є дата початку навчання сина ОСОБА_5 , адже позивачем вона вказана як 09.04.2023, а в поданому до суду «Акті про фінанси місцевого самоврядування 1992 р. Підтвердження подальшої освіти» такою датою вказано 04.09.2023. Крім того, не зрозуміло чи продовжує він навчання у 2024 році, бо саме за його позовними вимогами аліменти було стягнуто на його користь з 16.01.2024. Надані в подальшому копія договору про здачу в оренду житлового будинку від 01.01.2024 та копія акту-підтвердження подальшої освіти, в якому виправлено допущену позивачем описку в даті початку навчання, не могли були прийняті судом як належні докази, оскільки складені на іноземній мові, а ОСОБА_3 не додано засвічений в установленому порядку переклад українською мовою, а суд позбавлений можливості здійснювати самостійний переклад вказаних доказів та відображати такий переклад в тексті рішення. Наголошує, що прийняття таких доказів суперечить приписам статті 9 ЦПК України. Звертає увагу на порушення судом норм процесуального права, яке полягає в тому, що заяву про вступ у справу ОСОБА_3 подано до суду 16.01.2024, а ухвалу про його залучення в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, винесено судом в день ухвалення рішення - 14.05.2024. Тобто суд розглядав позовні вимоги особи, яка не мала процесуального статуту до дня постановлення судового рішення. Крім того, посилається на відсутність належних доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката та надання адвокатом таких послуг, а також відсутність підстав для покладення на нього витрат зі сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Ясниська О. О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін як законне та обґрунтоване. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7, частини четвертої статті 19, статті 274, частини першої статті 368, частини першої статті 369 ЦПК України цивільні справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. По справі встановлено, що з 07.08.2002 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.06.2019. Від даного шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого на підставі актового запису № 622 від 25.08.2004, та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого на підставі актового запису № 264 від 21.03.2011, відповідно. Згідно акту про фінанси місцевого самоврядування 1992 р. Підтвердження подальшої освіти, виданого 08 вересня 2023 р. членом групи набору Пітерборського коледжу, консультантом студентів Відділу набору студентів та фінансової підтримки студентів коледжу Пітерборо Трейсі Смарт , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахований до Коледжу Пітерборо з метою відвідування курсу подальшої освіти за навчальною програмою FT-L3-Національний розширений диплом ВТЕС з музичних технологій. Курс розпочався 04.09.2023 і закінчується 28.06.2025. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що повнолітній син сторін, перебуваючи за кордоном, продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги від батька - ОСОБА_1 , який може надавати таку допомогу, оскільки на даний час перебуває на воєнній службі у військовій частині НОМЕР_4 . При визначені розміру аліментів суд врахував обов`язок відповідача ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) та стан його здоров`я. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, встановлює обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати ними аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)». При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки/сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (частина третя статті 199 СК України). Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення. Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої вимоги до відповідача, позивач ОСОБА_2 зазначала, що повнолітній син сторін ОСОБА_3 проживає разом із нею та вона несе витрати на його утримання, оскільки у зв`язку із навчанням він немає самостійного заробітку (доходу) та потребує матеріальної допомоги з боку батьків. Проте наявність у неї права вимоги до відповідача ОСОБА_1 позивач ОСОБА_2 не довела. Надавши суду на підтвердження позову копію договору від 24.03.2023 оренди житлового приміщення по АДРЕСА_1 на строк 6 місяців, який сплинув на час звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача аліментів на її користь (05.10.2023), доказів продовження дії цього договору та факту проживання у зазначеному помешканні повнолітнього сина сторін ОСОБА_3 позивач по справі не подала. У самому договорі відсутня інформація щодо проживання повнолітнього сина сторін разом з матір`ю, тому такий доказ не відповідає вимогам статті 77 ЦПК України щодо належності доказів та не береться до розгляду апеляційним судом. Інших належних та допустимих доказів для підтвердження передбаченого частиною третьою статті 199 СК України права на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача позивач ОСОБА_2 по справі не надала та відповідних обставин суду не довела. Отже, оскільки позивач не наділена правом вимагати стягнення аліментів на її користь на утримання повнолітнього сина, висновки суду першої інстанцій про те, що вона є належним позивачем у цій справі та має право на аліменти від відповідача, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 за безпідставністю. В частині позовних вимог третьої особи ОСОБА_3 суд першої інстанції не врахував, що сам факт продовження ним навчання не є безумовною підставою для стягнення аліментів з відповідача. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення ними повноліття (незалежно від форми такого навчання), виникає за сукупності вищенаведених юридичних фактів, що підлягають доказуванню з дотриманням вимог статей 77-80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. У тому числі доказуванню підлягає потреба у матеріальній допомозі з боку батьків, що викликана саме продовженням навчання. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Проте, матеріали справи не містять доказів потреби ОСОБА_3 у матеріальній допомозі з боку батька ОСОБА_1 . Акт про фінанси місцевого самоврядування 1992 р. від 08.09.2023 щодо зарахування ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Коледжу Пітерборо на курс з музичних технологій не свідчить про те, що він навчався у даному коледжі станом на 16.01.2024 та продовжує навчання на час розгляду справи в суді, а роздруківка корзини покупок з сайту Амазон, чеки про придбання одягу та договір від 01.01.2024 про здачу в оренду необлаштованого житлового будинку на умовах гарантованого короткострокового найму на строк 6 місяців не є належними та достатніми доказами відповідних витрат позивача саме у зв`язку з навчанням. На час подання позовної заяви ОСОБА_3 досяг повноліття, а навчальна програма FT-L3-Національний розширений диплом ВТЕС з музичних технологій вимагає від студента пройти періоди навчання або занять, як разом складають 451 годину навчального часу протягом навчального року, що не перешкоджає йому працювати у вільний від навчання час. Водночас відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дії, 17.04.2014 переніс вибухову травму, у зв`язку з чим перебував на лікуванні та є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни. З 24.02.2022 він був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період для проходження військової служби, з якої звільнений 28.05.2024 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (про стройовій частині) від 28.05.2024 № 183 на підставі підпункту «д» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із звільненням з полону. З 05.06.2024 він зареєстрований як безробітний в Полтавській філії Полтавського обласного центру зайнятості. Відповідач також сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), що суд першої інстанції при вирішенні справи не врахував. Вказане свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 не має можливості утримувати повнолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки немає доходу, який дозволив би йому утримувати себе, неповнолітню дитину та сина, який досяг повноліття, а тому за відсутності усіх, передбачених статтею 199 СК України, умов виникнення у батька обов`язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову третьої особи ОСОБА_3 . Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прохур Наталії Іванівни - задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 травня 2024 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. Ю. Кузнєцова О. І. Обідіна