Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/4713/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/4713/21 Номер провадження 22-ц/814/3632/23Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції з Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 січня 2022 року у складі судді Зоріної Д. О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в с т а н о в и в: У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , у якому просила про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 06.09.2021 і до припинення навчання. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21 листопада 2010 року. Від вказаного шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 12 квітня 2011 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття у розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Вказувала, що на даний час син навчається у Кременчуцькому національному університеті ім. М. Остроградського за денною формою навчання факультету електроніки та комп`ютерної інженерії, термін навчання 3 роки 10 місяців. Навчається за контрактом, відповідно стипендію не отримує, тому потребує матеріальної допомоги з боку батьків. Під час навчання ОСОБА_3 несе витрати на харчування, придбання навчально - методичних посібників, підручників та оплачує щомісячно вартість навчання. Зазначала, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча має можливість надавати грошову допомогу сину, який продовжує навчання, шляхом сплати аліментів щомісячно у розмірі 1/4 частини його доходів, починаючи з 06 вересня 2021 року і до припинення навчання. Відповідач інших дітей немає, аліментів не сплачує, являється працездатною особою, працює. У зв`язку із тим, що ненадання матеріальної допомоги повнолітній дитині, яка навчається і потребує у зв`язку із цим допомоги, за умови можливості надання такої допомоги, є порушенням батьківського обов`язку, передбаченого законодавством України, позивач вимушена звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.11.2021 залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 січня 2022 року позовні вимог ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 06 вересня 2021 року і до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2025 року. Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 992,40 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що батьки мають взаємний обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, а також можливістю відповідача надавати таку матеріальну допомогу. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів на утримання повнолітнього ОСОБА_3 , який продовжує навчання. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що за відсутності доказів понесення витрат на навчання повнолітнього сина ОСОБА_3 , крім договору № 228-ФЕ-006 від 28.07.2021 про надання освітніх послуг, відповідно до умов якого визначено обов`язок ОСОБА_3 сплачувати щомісячні платежі за навчання у розмірі 2 227,60 грн, суд фактично зобов`язав відповідача сплачувати аліменти у розмірі майже вдвічі більше, ніж доведений позивачем, не врахувавши при цьому обов`язок матері утримувати повнолітнього сина та відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу синові, оскільки на час винесення рішення він жив та працював у Польщі, де вимушений був орендувати житло та сплачувати за нього кошти, а також утримувати цивільну дружину, яка на той час була вагітною, та непрацездатного батька пенсійного віку, який має проблеми зі станом здоров`я та потребує лікування та хірургічної операції по відновленню зору, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народилася донька ОСОБА_4 , яка перебуває на його утриманні. Крім того, з 01.01.2023 ОСОБА_3 був переведений на додаткові місця державного замовлення, як дитина учасника бойових дій, внаслідок чого оплата за навчання ним не здійснюється, а інші витрати, у тому числі на придбання навчальних посібників, позивачем не доведені, оскільки навчальний заклад сина містить бібліотеку з необхідним книжковим фондом для забезпечення навчального процесу студентів, також викладачі кафедри надають студентам електронні методичні вказівки та підручники власної розробки. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно частин першої, другої, четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. По справі встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАГС Крюківського РУЮ м. Кременчука Полтавської області 11.11.2002 на підставі актового запису № 507 (а. с. 11). Згідно довідки, виданої 03 вересня 2021 року заступником декана факультету електроніки та комп`ютерної інженерії Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського за вих. № 29, повнолітній син сторін є студентом денної форми навчання факультету електроніки та комп`ютерної інженерії на контрактній основі з терміном навчання з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року (а. с. 12). Відповідно до Договору № 221-ФЕ-006 від 28.07.2021 про надання освітніх послуг, укладеного між Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського та ОСОБА_3 , та Угоди про зміну умов договору від 28.07.2021 загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання на дату укладення договору становить: 89 104 грн, з розрахунку 22 276 грн за кожний рік окремо та 2 227, 60 грн за місяць при помісячній оплаті, яка вноситься не пізніше 25 числа місяця, що передує розрахунковому, останній термін оплати у навчальному році - не пізніше 25 травня. З 01.01.2023 ОСОБА_3 переведений на додаткові місця державного замовлення як дитина учасника бойових дій. Заборгованість за навчання за осінній семестр 2022-2023 навчального року склала 9 177,60 грн та погашена 04.06.2023 (а. с. 145, 161). Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів до досягнення ними 23 років за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу (статті 199, 200, 201 СК України). Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження, а також можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення ними повноліття (незалежно від форми такого навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дочку, сина). Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (частина третя статті 199 СК України). Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення. Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача. Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову. У пункті 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) вказано, що відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. У справі, що переглядається, позивач ОСОБА_2 не довела наявність у неї права вимоги до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, повнолітній син сторін ОСОБА_3 проживає за іншою адресою ніж позивач, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 8735 від 19.03.2019 та зазначеною позивачем інформацією про фактичне місце її проживання та місце проживання ОСОБА_3 . Крім того, за змістом позовної заяви, вказаний позов було подано ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_3 , який з 19.10.2020 набув необхідної цивільної процесуальної дієздатності (стаття 47 ЦПК України) та спроможний особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, у тому числі звертатися до суду із позовом про стягнення аліментів з батьків на своє утримання у зв`язку з навчанням у разі такої потреби. Договір № 221-ФЕ-006 від 28.07.2021 про надання освітніх послуг Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського, яким обґрунтовуються підстави для стягнення аліментів з відповідача, укладений безпосередньо із студентом ОСОБА_3 , який саме і був зобов`язаною особою з оплати вартості навчання у період дії цього договору, тому підстави позову не ґрунтуються на порушенні права позивача, а похідний інтерес останньої у захисті права повнолітнього сина не є таким, що підлягає судовому захисту, оскільки, здійснюючи правосуддя, суд захищає порушені права, свободи та інтереси особи, яка в установленому законом порядку звернулася до суду за захистом, або право інших осіб за наявності передбачених законом підстав для звернення до суду із позовом в їх інтересах, що позивачем по справі не доведено і судом не встановлено. Отже, оскільки позивач не довела порушення її права чи безпосереднього інтересу, висновки суду першої інстанцій про те, що вона є належним позивачем у цій справі і на її користь підлягають стягненню аліменти з відповідача на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 . Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 січня 2022 року - скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна