Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/3547/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/3547/24 Номер провадження 22-ц/814/1243/25Головуючий у 1-й інстанції Третяк О. Г. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пугач Сергія Васильовича на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 листопада 2024 року у складі судді Третяк О. Г. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, в с т а н о в и в: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просила про стягнення з відповідача аліментів на її користь на повнолітню дитини, яка продовжує навчання, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання або досягнення дитиною 23 років, у зв`язку з тим, яка з обставин настане першою. Позов мотивовано тим, що сторони є батьками повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказувала, що син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, відповідач участі у матеріальному забезпеченні сина не приймає, хоча має таку можливість, оскільки має постійний дохід, є військовослужбовцем, має задовільний стан здоров`я, є працездатним, інших утриманців не має. Позивач має нестабільний заробіток, а син наразі є здобувачем вищої освіти першого (бакалаврського) рівня факультету історії і права денної форми навчання 1 року навчання 11 групи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Термін навчання з 02.09.2024 - 30.06.2028. Зазначала, що син у приватній власності нерухомого майна не має, ніяких прибутків не отримує, а тому потребує матеріальної допомоги з боку батьків. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивовано недоведеністю заявлених позовних вимог. Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Пугач С. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, неповне з`ясування судом фактичних обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не враховано, що переведення сина сторін на дистанційне навчання не є тотожним переведенню на заочне навчання, та вимагає постійної участі у навчальному процесі протягом дня та щоденно готуватися до наступних занять вдома. Тому твердження представника відповідача про можливість сина працювати та отримувати заробітну плату є припущенням. Зазначає, що до повноліття сина відповідач сплачував аліменти на його утримання, при цьому з позовом про зменшення їх розміру не звертався. Наголошує, що твердження відповідача щодо перебування на його утриманні малолітнього сина та дружини не відповідає дійсним обставинам справи, так як належними доказами не підтверджено повне утримання ним дружини, а обов`язок щодо утримання їх спільної дитини покладений на обох батьків. Звертає увагу на те, що відповідач є військовослужбовцем та отримує достатнє грошове забезпечення для можливості сплачувати аліменти на навчання сина, а доводи про його незадовільний стан здоров`я не підтверджені належними доказами. Також вказує на безпідставне посилання суду на висновки Верховного Суду, правовідносини у яких не є подібними з даним спором. Вважає неправомірним посилання суду на необхідність утримання відповідачем малолітньої дитини, так як це надає необґрунтовану перевагу однієї дитини відповідача над іншою. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Долженко О. М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Частина третя статті 3 ЦПК України встановлює, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7, частини четвертої статті 19, статті 274, частини першої статті 368, частини першої статті 369 ЦПК України цивільні справи у спорах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, сплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 6). Згідно довідки № 35 від 06.09.2024 ОСОБА_3 є студентом 1 курсу факультету історії і права денної форми навчання за бюджетною програмою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, термін навчання: 02.09.2024 - 30.06.2028 (а. с. 15). Наказом ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди від 30.05.2024 № 107-од встановлено організацію освітнього процесу на 2024/2025 навчальний рік за всіма освітніми програмами, формами здобуття освіти із застосуванням технологій дистанційного навчання (а. с. 56-57). Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, з 07.08.2000 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , яка 24.02.2022 переведена на воєнний стан (а. с. 34). Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружина - ОСОБА_5 (а. с. 46, 47). Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, встановлює обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати ними аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Відповідно до частини першої статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (частина третя статті 199 СК України). Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). При встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина/дочки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють його/її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітнього сина сторін потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на навчання, харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо), що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком. Крім того, на утриманні відповідача перебуває малолітня дитина, обов`язок утримання якої до повноліття покладається на ОСОБА_3 , як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу закону (частина друга статті 51 Конституції України, стаття 180 СК України), а також дружина - ОСОБА_5 , право якої на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, передбачено частиною другою статті 84 СК України. Колегія суддів апеляційного суду з висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з наведених в апеляційній скарзі мотивів, які гуртуються лише на незгоді апелянта з оцінкою судом доказів по справі та висновків суду не спростовують. За таких обставин колегія суддів залишає апеляційну скаргу представника позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, - без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пугач Сергія Васильовича залишити без задоволення. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді Г. Л. Карпушин О. І. Обідіна