Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/6545/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6545/24 Головуючий в 1 інстанції: Малих О. В. Час і місце ухвалення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. при секретарі Аргіровій М. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 09.05.2024 №15/25, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 про направлення ОСОБА_1 для проведення медичного огляду (проходження ВЛК); - визнати протиправним дії керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо фактичного направлення ОСОБА_1 для проведення медичного огляду (проходження ВЛК); - визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою № 15/25 від 09.05.2024 року. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що за результатами медичного огляду, проведеного у 2007 роцi для визначецня стану придатностi до вiйськовоi служби, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до вiйськовоi служби з виключенням з вiйськового облiку. Із-за вiдсутностi бланкiв вiйськових квиткiв, ОСОБА_2 вiйськовий квиток не був виданий, але в його паспортi були зробленi вiдповiднi вiдмiтки: проставлено штамп з надписом на росiйськiй мoвi Невоенообязанный Южноукраинский ГВК Николаевской области, та зроблено запис вiд руки ст.37 п.5 п.2 ЗУ про ВО і ВС непридатний за станом здоров`я. На початку травня 2024 року ОСОБА_1 особисто звернувся до відповідача 3 з проханням оформити та видати вiйськовий квиток, який йому НОМЕР_1 для оформлення групи iнвалiдностi. Разом з тим, замiсть оформлення та видачi вiйськового квитка, ОСОБА_1 був направлений для проходження медичного огляду вiйськово-лiкарською комiсiсю, мідичний огляд закiнчив проходити 09.05.2024 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про: визнання протиправним та скасування рішення керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 про направлення ОСОБА_1 для проведення медичного огляду (проходження ВЛК); визнання протиправними дій керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо фактичного направлення ОСОБА_1 для проведення медичного огляду (проходження ВЛК); визнання протиправної та скасування постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою № 15/25 від 09.05.2024 року відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що незважаючи на те, що позивач був виключений з військового обліку ще у 2007 році, а, відтак, не мав статусу військовозобов`язаного, а тому відповідач безпідставно направив його для проходження військоволікарської комісії. Зазначає, що з огляду на дію у часі Порядку № 921 від 07.12.2016 та Порядку №1487 від 30.12.2022 ці нормативні акти Кабінету Міністрів України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Та обставина, що позивач з 2007 року по травень 2024 особисто не звертався до відповідача із заявою про отримання військово-облікового документа, не має ніякого правового значення та не привела та не могла привести до зміни правового статусу позивача «невійськовозобов`язаний». Відтак, по-перше, обов`язок по видачі позивачу військового квитка лежав на відповідачу, по-друге, відповідач мав видати такий військовий квиток позивачу ще у 2007 році, по-третє, позивач не повинен був окремо звертатися до відповідача за отримання військового квитка. Також звертає увагу, що жодною нормою Положення №402 не передбачено, як направлення для проходження військово-лікарської комісії, так і проходження військово-лікарської комісії громадянами, які не є військовозобов`язаними. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що за результатами медичного огляду, проведеного у 2007 роцi для визначення стану придатностi до вiйськовоi служби, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до вiйськовоi служби з виключенням з вiйськового облiку. Позивач вказав, що із-за вiдсутностi бланкiв вiйськових квиткiв, ОСОБА_2 вiйськовий квиток не був виданий, але в його паспортi були зробленi вiдповiднi вiдмiтки: проставлено штамп з надписом на росiйськiй мoвi Невоенообязанный Южноукраинский ГВК Николаевской области та зроблено запис вiд руки ст.37 п.5 п.2 ЗУ про ВО і ВС непридатний за станом здоров`я. Позивач вказує, що у травні 2024 року ОСОБА_1 особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням оформити та видати вiйськовий квиток, який йому потрiбен для оформлення групи iнвалiдностi. ОСОБА_1 був направлений для проходження медичного огляду вiйськово-лiкарською комiсiсю, медичний огляд закiнчив проходити 09.05.2024 року. Відповідно до ВЛК від 09.05.2024 року № 15/25 ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики , зв`язку , забезпечення охорони. Позивач вважає, що направлення його для проходження військово-лікарської комісії є незаконним, проведення медичного огляду для громадян, які були виключені з військового обліку, не передбачено законодавством, у зв`язку з чим звернуся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час мобілізації повинен був пройти медичний огляд ВЛК з метою визначення на тепер придатності його до військової служби, а тому прийшов до висновку, що відсутності протиправних дій (бездіяльності) відповідача, що свідчить про необґрунтованість та не доведеність позовних вимог. Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Преамбулою Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону № 2232-XII). Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час. Згідно із частиною 1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-ХІІ зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України. Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Як вбачається з матеріалів справи, за результатами медичного огляду, проведеного у 2007 роцi для визначення стану придатності до військової служби, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до вiйськовоi служби з виключенням з військового обліку та в його паспорті були зробленi вiдповiднi відмітки: проставлено штамп з надписом на російський мові Невоенообязанный Южноукраинский ГВК Николаевской области та зроблено запис вiд руки ст.37 п.5 п.2 ЗУ про ВО і ВС непридатний за станом здоров`я. У травні 2024 року ОСОБА_1 особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням оформити та видати вiйськовий квиток, який йому потрiбен для оформлення групи iнвалiдностi. Згідно пункту 2 Положення про військовий квиток офіцера запасу затвердженого Указом Президента України від 25 травня 1994 року №263/94 визначено, що військові квитки видають районні (міські) військові комісаріати під час первинної постановки на військовий облік. Відповідно до пункту 8 Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09червня 1994 року №377 встановлено, що бланки військових квитків, тимчасових посвідчень, що видаються замість військових квитків, посвідчення про приписку допризовних дільниць, а також бланки посвідчень і повідомлень, які засвідчують перебування на спеціальному військовому обліку військовозобов`язаних ,виготовляються за замовленням Міноборони. Тобто, чинні на той час Положення №263/94 та Положення № 377 передбачали відсутність бланків та певну процедуру видачі військових квитків. Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа (надалі Порядок №559) військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка. Порядок №559 містить, зокрема, такі положення, які піддягають застосуванню у межах даного спору: п.1 - військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа»; п.3 - відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (п.3); п.4 - у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. п.14 - військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках: взяття громадянина на військовий облік як призовника, військовозобов`язаного або резервіста; якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов`язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного; зміни категорії щодо військового обов`язку; відсутності місця для внесення змін; невідповідності відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зазначеним у пункті 3 цього Порядку; втрати (зіпсування); виявлення бажання змінити військово-обліковий документ, який був виданий до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559. З урахуванням наведених нормативних положень колегія суддів доходить висновку, що на час виникнення спірних відносин позивач не мав військового квитка (належного зразка у зв`язку з відсутністю бланків), але мав записи у паспорті про непридатність до служби за станом здоров`я. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (№2232-XII) та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402). Згідно п. 1.1., 1.2. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: - медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); - визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; - установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.. Відповідно до п. 1.1. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби. Тобто, жодною нормою Положення №402 не передбачено, як направлення для проходження військово-лікарської комісії, так і проходження військово-лікарської комісії громадянами, які не є військовозобов`язаними. Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не містить положень, які б скасовували чинність рішень про непридатність осіб до військової служби за станом здоров`я та про їх виключення з військового обліку, що були прийнятими уповноваженими на те органами до набрання чинності Положенням №402 та Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», або зобов`язували б таких осіб підтверджувати раніше прийняті щодо них рішення про непридатність їх до військової служби за станом здоров`я та про їх виключення з військового обліку, шляхом повторного проходження військово-лікарської комісії на підставі Положення №402. Відповідно, факт виключення позивача з військового обліку у 2007 році за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» позивач не є військовозобов`язаним, а оскільки виключені з військового обліку за станом здоров`я вже не є військовозобов`язаними, то на них не розповсюджуються правила щодо військового обліку та мобілізації військовозобов`язаних, в тому числі і ті, що визначені Положенням №402 та Порядком №560 в частині направлення військовозобов`язаних на проходження військово-лікарської комісії. З цих підстав колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач неправомірно направив позивача на проходження медичного огляду для встановлення його придатності для проходження військової служби, видавши йому відповідне направлення, а отже таке є протиправним як і дії щодо такого направлення. Щодо вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою № 15/25 від 09.05.2024 року, то колегія суддів зазначає наступне. Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, від 12.02.2021 у справі №820/5570/16, у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Колегія суддів зазначає, що у даному випадку предметом оскаржнення зокрема є висновок ВЛК оформлений довідкою, протиправність якого обґрунтовано позивачем тим, що його безпідставно та незаконно направили на проходження медичного огляду. Колегія суддів зазначає, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року по справі № 464/5990/16-а). Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права. З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те що рiшення про направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду вiйськово-лiкарською комiсiсю є протиправним, то, як наслiдок, протиправними є й інші рішення прийняті на підставі такого напрвілення, а отже й постанова вiйськово-лiкарської комісії яка oформлена довідкою № 15/25 вiл 09.05.2024 року є протиправною з підстав викладених вище. При цьому, в межах розгляду цієї справи судом не надавалася оцінка висновкам обстеження (діагнозу) позивача, а перевірялося дотримання відповідачем вищенаведених правових норм та визначеної процедури при проведенні військово-лікарської експертизи, за результатами чого встановлено її протиправність. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з підстав викладених вище, в свою чергу, суд першої інстанції не врахував вищевикладеного та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.Начало формы Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 310, ст.315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови від 09.05.2024 №15/25 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 про направлення ОСОБА_1 для проведення медичного огляду (проходження ВЛК) Визнати протиправним дії керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо фактичного направлення ОСОБА_1 для проведення медичного огляду (проходження ВЛК). Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою № 15/25 від 09.05.2024 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Повний текст постанови складено та підписано 11 березня 2025 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова