Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/3053/26

Головуючий І інстанції: Садова М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2026 р. Справа № 520/3053/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.05.26 по справі № 520/3053/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання непридатним ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку; - вирішити питання розподілу судових витрат. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що на його думку, допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку, чим порушено права та інтереси позивача. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 у адміністративному позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що запит 06.02.2026 року було відхилено саме органом ведення Реєстру за місцем поточного (помилкового) обліку позивача - тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи у своєму розпорядженні електронний запит через електронний кабінет «Резерв+», володіючи при цьому одноосібним технічним доступом до поточної картки Позивача в системі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », свідомо не вчинив дій щодо виправлення недостовірних даних. Суд першої інстанції, залучивши ухвалою від 23.03.2026 р. як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 , проігнорував факт наявності заяви до нього, не дав правової оцінки його бездіяльності та безпідставно відмовив у захисті порушеного права. Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" та військово-обліковим документом Резерв+. Позивач уточнив свої військово-облікові дані 27.03.2025, про що свідчить інформація з електронного військово-облікового документу позивача, сформованого 04.02.2026. У графі «Адреса проживання» зазначено: АДРЕСА_1 . Згідно даних Реєстру, дата останнього проходження позивачем ВЛК - 06.03.2002, непридатний з виключенням з військового обліку. ОСОБА_1 , 23.07.2022 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 та на підставі статті 12 «А» гр. II розкладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 року №402) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, що підтверджується копією довідки військово-лікарської комісії №441. 23.07.2022 ОСОБА_1 видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , в якому зазначено, що він 23.07.2022 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 12 «А» гр. II наказу МОУ №402-2008 р. 30.01.2026 позивач через електронні послуги мобільного додатку Резерв+ направив запит в якому просив внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні персональні і службові дані відносно нього, а саме відомості про виключення позивача з військового обліку. Згідно з повідомленням від 06.02.2026 з електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста запит на виправлення даних відхилено. Позивач непогодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом до суду за захистом своїх прав. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому відповідальним за внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання непридатним ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку є саме ІНФОРМАЦІЯ_8 . Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII визначено перелік підстав, за наявності яких військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ). Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. За приписами ч. 8 ст. 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період. Згідно з частинами 1, 3 та 4 ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Частиною 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ). Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону №2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII). За приписами частин 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені ст. 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Частинами 1, 3 ст. 14 Закону №1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (п. 6 Порядку №1487). Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (п. 20 Порядку №1487). Відповідно до приписів п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Отже, на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов`язок вносити до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Позивач, обґрунтовуючи протиправність бездіяльності відповідача вважає, що оскільки позивач виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, відповідач зобов`язаний був внести відповідну інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але протиправно не зробив цього. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що згідно відомостей про місце проживання, що містяться у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , місце реєстрації ОСОБА_1 , зареєстроване з 18.05.2004 за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, згідно уточнених 27.03.2025 даних, що містяться у військово-обліковому документі Резерв+ позивача, адреса проживання: АДРЕСА_1 . Також, вищевказана адреса місця фактичного проживання зазначена і самим позивачем в адміністративному позові. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Так, судом першої інстанції вірно встановлено, з інформації наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , що позивач офіційно перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 за новим місцем проживання у Полтавській області. Так, з матеріалів справи колегією суддів вбачається, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» позивач 23.07.2022 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку по гр. II статті 12 «А» (наказ МО України Наказ Міністра оборони України "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 14.08.2008 № 402, зареєстрований в МЮУ 17.11.2005 за № 1109/15800 р.), протокол №23.07.2022 про що зроблена відповідна відмітка в графі 34 відомості про медичний огляд. В графі 37 відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку, зазначено, що позивача 23.07.2022 виключено з військового обліку 23.07.2022 на підставі п.3 ч.6 ст.37, оскільки визнаний непридатним до військової служби та 27.03.2026 позивача знято з військового обліку (аб.2 п.2 ч.5 ст.37) вибув в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання. Також в графі 37 міститься запис про те, що 27.03.2025 позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідно до п. 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 559 (в подальшому - Порядок № 559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа. Згідно з п. 3 Порядку № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган). Пунктом 4 Порядку № 559 визначено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особа може звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами з метою приведення дійсних відомостей у відповідність. Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв + надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг. При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв +. Так, оскільки позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , отже відповідальним за внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання непридатним ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку є саме ІНФОРМАЦІЯ_8 . Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 до Єдиного державного реєстру призовників, задоволенню не підлягають. Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із відповідною заявою про внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Оскільки з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 30.01.2026 позивач через електронні послуги мобільного додатку Резерв+ направив запит в якому просив внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальні персональні і службові дані відносно нього, а саме відомості про виключення позивача з військового обліку. Даний запит позивачем було адресовано до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з повідомленням від 06.02.2026 з електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста запит на виправлення даних відхилено. Колегія суддів встановила, що наразі позивач не перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_10 , внаслідок чого в останнього дійсно відсутні повноваження на внесення будь-яких відомостей щодо позивача до Реєстру. Так, колегія суддів зазначає, що у силу наведених вище приписів пункту 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII та пункту 4 Порядку №559 відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню на підставі заяви військовозобов`язаного, що подається до органу ведення Реєстру (ТЦК та СП) за місцем перебування військовозобов`язаного на військовому обліку. Проте, матеріали справи містять докази звернення позивача одночасно і до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про внесення відомостей до Реєстру. Більше того, колегією суддів встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 залучено до участі у справі № 520/3053/26 в якості другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_8 . Направлено другому відповідачу копію позовної заяви та всі додані до неї документи. Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки останній не є органом ведення Реєстру за місцем перебування позивача на військовому обліку та не наділений повноваженнями щодо внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Разом із тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 та, незважаючи на залучення останнього до участі у справі як співвідповідача, не надав правової оцінки його діям (бездіяльності) та фактично не вирішив спір щодо заявлених до нього вимог. Матеріалами справи підтверджується, що позивач 30.01.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста («Резерв+») звернувся із заявою про виправлення відомостей Реєстру, яка була відхилена 06.02.2026. При цьому саме ІНФОРМАЦІЯ_8 є органом ведення Реєстру за місцем перебування позивача на військовому обліку та уповноважений здійснювати актуалізацію відомостей Реєстру відповідно до статей 9, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», статей 33, 34, 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 79 Порядку №1487 та пункту 4 Порядку №559. За таких обставин саме ІНФОРМАЦІЯ_8 був зобов`язаний розглянути заяву позивача по суті, перевірити надані документи та, у разі підтвердження наявності підстав, привести відомості Реєстру у відповідність до фактичного правового статусу позивача або прийняти належним чином мотивоване рішення про відмову із зазначенням правових та фактичних підстав. Оскільки суд першої інстанції не дослідив зазначені обставини, не надав оцінки правомірності відхилення заяви позивача ІНФОРМАЦІЯ_6 та не вирішив позовні вимоги щодо цього відповідача, рішення суду в цій частині не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Харківського окружного адміністративного суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зробив помилкові висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 року по справі № 520/3053/26, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 1064 грн. 96 коп. згідно з квитанцією № 7985-1599-3889-4905 від 13.02.2026 року та при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 1597 грн. 44 коп. згідно з квитанцією № 8171-3497-7608-9309 від 15.06.2026 року. Враховуючи те, що позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 задоволені повність, а у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_12 . Харкова відмовлено, отже відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1331,2 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 . Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 по справі № 520/3053/26 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задвольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з військового обліку. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку. В частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати на судовий збір в загальній сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва