Постанова 4851 № 520/2489/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 р. Справа № 520/2489/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, по справі № 520/2489/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 третя особа ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту відповідач 2), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу; - визнати протиправним діяння ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у взятті на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про зняття з військового обліку, непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 та протиправним діяння ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у взятті на військовий облік ОСОБА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 року у справі № 520/2489/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 року у справі № 520/2489/25 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 26.05.2022, яка є законною, чинною та такою, що не була скасована чи оскаржена, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та знятий з військового обліку, що підтверджує відсутність у позивача обов`язку перебувати на військовому обліку після 26.05.2022 року. Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що мобільний додаток Резерв+ позиціонується як електронний кабінет військовозобовязаного, однак жодним нормативно - правовим актом такий статус не закріплений. Однак, недостовірність даних у Резерв+ призвела до фактичного порушення прав позивача. Апелянт вказує, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також відповідальні особи ІНФОРМАЦІЯ_8 допустили протиправну бездіяльність, не внісши до Єдиного державного реєстру відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та його зняття з військового обліку. Унаслідок цього, ОСОБА_1 , який має законне право бути виключеним з військового обліку, фактично змушують виконувати обовязки військовозобовязаного та притягають до відповідальності за правила, що до нього не застосовуються. Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки цим доводам, що свідчить про неправильне встановлення фактичних обставин справи. Також апелянт зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_9 , маючи достовірні дані щодо непридатності (що підтверджено довідкою/постановою ВЛК № 6/2177) не забезпечив оновлення інформації в Єдиному державному реєстрі, а натомість безпідставно надсилав повістки для призову на військову службу. Відповідачі своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Третя особа не надала до суду своїх пояснень щодо спірних правовідносин. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на норми частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що 26.05.2022 за результатами проведення медичного огляду ОСОБА_1 , військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено діагноз: наслідки закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку (2015р), посттравматична енцефалопатія зі стійким цефалгічним синдромом, вестибулоатактичний синдром. Прийнята постанова на підставі статті 75а, 646 графи II Розкладу хвороб ТДВ - «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» оформлена довідкою ВЛК № 6/2177 від 26.05.2022. Уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_10 проставили відповідні відмітки до військово-облікового документу ОСОБА_1 про його непридатність до військової служби зі зняттям з військового обліку. Позивач зазначає, що відомості, щодо непридатності до військової служби не були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів, внаслідок чого, відсутнє відображення дійсної інформації у відповідних інформаційно-інтегрованих системах, які використовуються органами державної влади, що створює формальні підстави для неправомірного покладення на ОСОБА_1 обов`язків з військового обліку, ризик бути затриманим, доставленим до ТЦК та СП та призваним на військову службу. У військово-обліковому документі ОСОБА_1 наявні відмітки про військовий облік: про прийняття на облік ІНФОРМАЦІЯ_11 26.05.2022 та про зняття з обліку ІНФОРМАЦІЯ_12 та СП8 від 26.05.2022. Завантаживши мобільний додаток «Резерв+», пройшовши відповідну авторизацію, позивач виявив некоректну інформацію про власні військово-облікові дані, які відображаються у «Електронному кабінеті», а саме про відсутність відомостей щодо непридатності до військової служби та виключення з військового обліку; перебування у статусі «військовозобов`язаного»; перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 . Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 та протиправним діяння ІНФОРМАЦІЯ_7 , що полягає у взятті на військовий облік ОСОБА_1 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно п. 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, зміни до Єдиного державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Проте, доказів звернення позивача до відповідачів для внесення відповідних змін матеріали справи не місять. Отже, у відповідача не виник обов`язок актуалізувати дані Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку позивача, а отже вказане виключає протиправну бездіяльність відповідача. При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання з відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі для внесення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідних персональних даних позивача зокрема і про результати медичних оглядів позивача, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває. Відповідно до п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Згідно зі ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування, їх службові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду. Відповідь за результатами розгляду обов`язково надається органом, який отримав заяву (клопотання). Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування, їх службові особи зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно розглядати звернення. Згідно з ч. 1-2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності. Згідно з п. 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до пп. 2, 4, 8 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів») призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки; особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього. Згідно з п. 1, 8, 9 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII): «Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України». Положеннями пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України. Згідно положень ст. 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі. Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру. Відповідно до ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»: «Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: [...] територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя». Згідно з ч. 8, 9 ст. 5 цього Закону: «Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки... Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних». Стаття 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначає відомості, які вносяться до Реєстру: «До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»: «До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону». Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 559 затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв + надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг. При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв+. Таким чином, застосунок Резерв+ це не самостійний документ чи електронний кабінет військовозобов`язаного, а лише інтерфейс до реєстру «Оберіг» (Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України). Дані в застосунку Резерв+ мають відповідати даним Єдиного державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, а у випадку наявності розбіжностей між паперовим військовим квитком і реєстром, громадянин України повинен ініціювати таке виправлення через звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку шляхом подання відповідної заяви. Тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними та необрунтованими. Отже, колегія суддів зазначає, що у силу наведених вище приписів пункту 4 Порядку №559, відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню на підставі заяви військовозобов`язаного, до якої мають бути надані підтверджуючі документи. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 чи його адвокат через адвокатський запит звертались до ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявою саме про виключення (а не зняття) ОСОБА_1 з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з військового обліку про виключення ОСОБА_2 , а відповідач 1 відмовив у їх внесенні чи не розглянув таку заяву у строк, визначений пунктом 4 Порядку №559. Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_14 від 16.01.2025 року (а.с. 22), не вбачається доказів того, що адвокатський запит представника позивача (вх. № 333 від 09.01.2025 року) був направлений до суб`єкта владних повноважень саме з метою вирішення питання про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Натомість, відповідачем 1, з метою вирішення питань, порушених у вказаному вище адвокатському запиті, роз`яснено процедуру вирішення питання саме про зняття з військового обліку, що, водночас, не є предметом даного позову. Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_9 не порушено прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах щодо вирішення питання про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, оскільки позивач та його представник не звертались у законодавчо встановлений спосіб до відповідача

1. Доводи апеляційноїх скарги у цій частині не знайшли свого підтвердження. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивач не позбавлений права звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання з відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі для внесення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідних персональних даних позивача зокрема і про результати медичних оглядів позивача, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. Натомість, предметом адвокатських запитів представника позивача від 07.11.2024 рокута від 16.12.2024 року, які адресовані ІНФОРМАЦІЯ_13 , було лише отримання письмової інформації щодо обставин проходження позивачем ВЛК та який наразі має статус ОСОБА_1 . Питання щодо актуалізації військовооблікових даних позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до наявних військовооблікових документів ОСОБА_1 , у вказаних адвокатських запитах до відповідача 2 не ставилось. Колегія суддів зауважує, що апелянт помилково ототожнює процедури виключення з військового обліку та зняття з військового обліку. Так, положеннями частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Підстави для зняття з військового обліку визначені частиною 5 статті 37 Закону №2232-ХІІ, якою передбачено, що зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: 1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров`я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; 2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; 3) з військового обліку резервістів: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту; які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України. Зняття з військового обліку не позбавляє статусу військовозобов`язаного. Особа, яка раніше була військовозобов`язаною, стає невійськовозобов`язаною у випадку виключення її з військового обліку військовозобов`язаних. Водночас, відповідно до чинних положень частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Суд зауважує, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону №2232-ХІІ свідчить про те, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних. Відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.05.2025 року по справі № 280/2880/24, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України. Як було встановлено судом першої інстанції, 26.05.2022 за результатами проведення медичного огляду ОСОБА_1 , військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що зафіксовано у довідці ВЛК № 6/2177 від 26.05.2022. Водночас, у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (пункт 15) зафіксовано, що 26.05.2022 року призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби із зняттям з військової служби. У розділі VI військового квитка позивача міститься штамп про зняття з військового обліку 26.05.2022 року. Таким чином, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів виключення позивача з військового обліку на підставі постанови медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_15 , оформленої довідкою № 6/2177 від 26.05.2022, станом на 21.10.2024. Доказів того, що позивач та /чи його представник реалізували своє право на звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою приведення у відповідність даних довідки ВЛК № 6/2177 від 26.05.2022 (де зафіксовано обставини виключення позивача з військового обліку) даним військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (де вказано про зняття позивача з військового обліку), та виключення позивача з військового обліку, матеріали справи не містять. Відповідно до даних витягу з додатку Резерв+ станом на 21.10.2024 ОСОБА_1 має статус військовозобовязаного та перебуває на обліку. Отже, станом на 21.10.2024 позивач не був виключений із військового обліку, у той час як документальне підтвердження факту виключення має бути зафіксоване у військово-обліковому документі (паперовому або електронному в застосунку «Резерв+») з посиланням на відповідну норму закону та рішення ВЛК. Посилання позивача на те, що у військовому квитку серії серії НОМЕР_1 міститься запис про те, що позивача знято з військового обліку, колегія суддів вважає такими, що не впливають на спірні правовідносини, оскільки законодавець, як констатовано судом апеляційної інстанції вище, виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. При цьому, колегія суддів враховує, що питання виключення позивача з військового обліку на підставі постанови медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_15 , оформленої довідкою № 6/2177 від 26.05.2022, не є предметом позову у даній справі. Також, суд звертає увагу, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (п.9 Положення №154). Згідно з п.81 Порядку №560 у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Таким чином, у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку, такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов та вносяться відомості про взяття таких осіб на військовий облік до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Суд апеляційної інстанції зауважує, що приписи законодавства, зокрема Закону №2232-ХІІ, не передбачають необхідність отримання від позивача згоди для взяття на військовий облік. Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 за даними військового квитка саме знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 , а не виключено з військового обліку взагалі, то колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим аргументацію апелянта стосовно того, що ОСОБА_1 без його відома поставлено на облік у ІНФОРМАЦІЯ_16 через допущення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 протиправної бездіяльності як наслідку не включення до Єдиного реєстру відомостей про непридатність до військової служби та зняття з військового обліку, незважаючи на те, що позивач має право бути виключеним з військового обліку. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують. Суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи не містять звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про внесення змін у разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку ОСОБА_1 , відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, натомість підставою для внесення таких змін є саме подання особою відповідної заяви. В свою чергу, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми підстави для внесення інформації до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку. Відтак, колегія суддів наголошує, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів зауважує, що є безпідставними доводи скаржника щодо неповного дослідження судом доказів у справі. Так, суд першої інстанції дослідив докази, що подавалися позивачем, та ухвалив рішення на їх підставі з урахуванням предмету позову. Колегія суддів звертає увагу, що вимоги позивача стосуються саме внесення відомостей про його непридатність до військової служби до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а їх внесення відбувається за умови надання ТЦК та СП визначених законом та нормативними актами документів згідно переліку. Доказів подання субєкту владних повноважень таких документів позивач суду не надав. Окрім того колегія суддів зазначає, що суд оцінює докази за внутрішнім переконанням та не зобов`язаний приймати те чи інше рішення залежно від процесуальних дій учасників сторін. З цих мотивів неподання відзиву не є безумовною підставою для задоволення позову. Аналогічна позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 826/13340/17, від 25 травня 2023 року по справі №640/4421/19 тощо. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Доводи апеляційної скарги частково приймаються колегією суддів в якості належних. Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та, враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутніст підстав для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.082025. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 по справі № 520/2489/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова