Постанова Полтавський апеляційний суд № 401/1741/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 401/1741/24 Номер провадження 22-ц/814/475/25Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Одринської Т.В., Суддів: Пікуля В.П., Панченка О.О., за участю секретаря судового засідання Сальної Н.О., представника позивача адвоката Шевченка С.М., представника відповідача (Кіровоградської обласної прокуратури) Правденко Ю.В., представника відповідача (Головного управління національної поліції в Кіровоградській області) Іванця Д.М., представника відповідача (Державної казначейської служби України) Ткаченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури, про стягнення моральної шкоди за надмірне, довготривале досудове розслідування по кримінальному провадженню, УСТАНОВИВ: У червні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шевченка С.М. звернулась до суду із вказаним позовом, відповідно до якого просила стягнути з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої довготривалим проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні в розмірі 100 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.12.2021 приблизно о 09 годині 00 хвилин у селі Павлівка Світловодської ТГ Олександрійського району Кіровоградської області на перехресті вулиці Фрунзе з вулицею Центральною ОСОБА_2 в ході ним же спровокованої сварки із застосуванням насильства відкрито заволодів належним їй майном, а саме мобільним телефоном XIAOMI REDMI NOTE 8 із встановленими сім-картами мобільних операторів Київстар та Vodafone, а також відеореєстратором, після чого з місця вчинення злочину поїхав та розпорядився викраденим на власний розсуд. За даним фактом слідчим СВ ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУ НП в Кіровоградській області було відкрито кримінальне провадження №12021121070000772 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. 12.09.2022 було винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення та змінено кваліфікацію з ч. 2 ст.186 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України. Досудове розслідування було розпочате 28.12.2021 та триває по теперішній час, що складає два з половиною роки та є невиправдано довготривалим. За такий строк орган досудового розслідування мав би закрити кримінальне провадження або звернутись до суду із обвинувальним актом тощо. У зв`язку з недотриманням розумних строків досудового розслідування вона через свого представника неодноразово зверталася з відповідними скаргами до прокурора. Дізнавачі, що здійснювали досудове розслідування відсторонялися від розслідування у зв`язку із неефективністю досудового розслідування. Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури, про стягнення моральної шкоди за надмірне, довготривале досудове розслідування по кримінальному провадженню задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що встановлені в процесі слухання факти свідчать про надмірну тривалість досудового розслідування кримінального провадження, яке триває понад 2 роки та 9 місяців, у зв`язку із чим позивачці були спричинені моральні страждання, оскільки це безумовно змінило її нормальний життєвий ритм. За такий строк орган досудового розслідування або процесуальний прокурор мав би або закрити провадження, або звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Рішення суду першої інстанції в задоволеній частині оскаржене Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області та Кіровоградською обласною прокуратурою в особі уповноважених представників. В апеляційній скарзі представник Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області просив рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що протиправна бездіяльність відповідачів у справі позивачкою не доведена, жодним судовим рішенням бездіяльності не встановлено. Жодних доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди позивачкою не надано, зокрема, висновок спеціаліста-психолога або висновок судового експерта-психолога, показання свідків, характеристика з місця роботи, виписка з лікарні тощо. В апеляційній скарзі представник Кіровоградської обласної прокуратури просив рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати, як таке, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення у справі, з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що в ході досудового розслідування проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, зокрема, огляди місця події, неодноразові допити потерпілої, допити свідків, одночасні допити потерпілої та свідків, слідчі експерименти за участю потерпілої та свідків, проведено судово-медичні експертизи за результатами слідчих експериментів. Позивачкою та її представником неодноразово заявлено слідчому та дізнавачеві клопотання про проведення слідчий дій, які задоволено та відповідні слідчі дії проведено. За результатами проведених слідчих дій встановлено, що безпосередні очевидці кримінального правопорушення (спричинення тілесних ушкоджень) відсутні. Слідчим Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області 12.09.2022 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з попередньої за частиною 2 статті 186 КК України (злочин) на частину 1 статті 125 КК України (проступок). У частині 2 статті 298 КПК України «Особливості досудового розслідування кримінальних проступків» установлено правило про те, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Тобто КПК України не визначено строк дізнання для кримінальних проступків з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Крім того, Верховною Радою України 23.08.2023 за № 3341-IX прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану», яким внесені зміни в частину 8 статті 615 КПК України. Зокрема, статтею 615 КПК України визначено, що у кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків. Судом першої інстанції не враховано, що надмірна тривалість досудового розслідування не є по суті бездіяльністю органу досудового розслідування, а лише свідчить про незгоду позивачки із строками розслідування відповідного кримінального провадження. Поняття розумності строків досудового розслідування є категорією виключно кримінально-процесуального законодавства, а надання оцінки їх дотриманню є компетенцією прокурора, слідчого судді або суду в рамках кримінального провадження. Місцевим судом установлено, що 28.12.2021 до чергової частини ВП №1 (м. Світловодська) Олександрійського районного ВП ГУ НП в Кіровоградській області, надійшла заява ОСОБА_1 про те, що 28.12.2021 близько 09:00 години, перебуваючи на перехресті вулиць Центральна та Фрунзе в селі Павлівка Світловодської ТГ, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_1 належний їй телефон марки XIAOMI REDMI NOTE 8 в корпусі синього кольору з сім-картами та відео реєстратором. Викравши майно ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 9000,00 грн. 28.12.2021 за даним фактом ВП № 1 (м. Світловодська) Олександрійського районного ВП ГУ НП в Кіровоградській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12021121070000772 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. (а.с. 4) 12.09.2022 старшим слідчим СВ ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Шептенко С.В. винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України. (а.с. 9) У зв`язку з недотриманням розумних строків досудового розслідування захисник ОСОБА_1 Шевченко С.М., звертався до Прокуратури Кіровоградської області. (а.с. 10-11) Згідно з інформаційною довідкою по кримінальному провадженню № 12021121070000772 вбачається, що досудове розслідування проводиться з 28.12.2021 і наразі не закінчене. (а.с. 80-84) Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що досудове розслідування триває на теперішній час понад 2 роки та 9 місяців, що, на думку суду, є надмірним. Починаючи з 24.08.2023 до дати розгляду вказаної цивільної справи будь-які слідчі дії не проводилися та не вчинялися. Інформаційна довідка про рух кримінального провадження не містить інформації щодо дієвого контролю прокурора над процесуальними діями слідчого (дізнавача). За такий строк орган досудового розслідування або процесуальний прокурор мав би або закрити провадження, або звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність. Врахувавши характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн є завищеним та не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті, тощо) що б обґрунтовував такий розмір, суду не надано. А тому, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивачки моральної шкоди у сумі 10 000 грн, що є достатньою сатисфакцією для відшкодування душевних страждань. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступного висновку. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч.6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. 1173, 1174 цього Кодексу). Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст.1174 ЦК України. Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17, в якому зазначено, що шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом. Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021121070000772 триває з 28.12.2021 та наразі залишається незакінченим. Позивачка, ОСОБА_1 , є потерпілою у даному кримінальному провадженні та безпосередньо вказувала на особу, яка вчинила відносно неї кримінальне правопорушення (гр. ОСОБА_2 ) Перекваліфікація кримінального провадження 12.09.2022 з ч. 2 ст. 186 КК України (злочин) на ч. 1 ст. 125 КК України (проступок) не впливає на правильність висновку суду про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває понад 2 роки та 9 місяців (на час розгляду справи судом першої інстанції) і незакінчене, що, враховуючи відсутність проведення будь-яких слідчих дій із серпня 2023 року, свідчить про його необґрунтовано надмірну тривалість Доводи апеляційної скарги прокуратури про те, що КПК України не визначає строк дізнання для кримінальних проступків з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також порядок обчислення строків досудового розслідування у зв`язку із веденням в Україні воєнного стану, не спростовують правильності висновку суду про необґрунтовано довготривале проведення досудового розслідування. Частиною 2 статті 113 КПК України визначено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями цього Кодексу. Відповідно до вимог ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (див. mutatis mutandis $ 67 рішення Європейського суду з прав людини від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v France); $ 35 рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції» (№ 2, Philis v. Greece), заява № 19773/92). Головним управлінням національної поліції в Кіровоградській області та Кіровоградською обласною прокуратурою ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не спростовано обґрунтованість та розумність такої тривалості досудового розслідування. Із серпня 2023 року жодних слідчих дій не проводиться, відсутні невиконані вказівки прокурора щодо проведення слідчих дій, жодній особі не повідомлено про підозру, постанов за закриття кримінального провадження не виносилось, необхідність проведення обов`язкових слідчих дій не доведена. Позивачка вказувала, що моральної шкоди їй завдано необґрунтовано довготривалим здійсненням досудового розвідування, тому доводи апеляційної скарги прокуратури про відсутність рішень слідчого судді, яким встановлена бездіяльність органу досудового розслідування або прокуратури, є необґрунтованими. Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, встановивши доведеним факт надмірної тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні, порушеному за заявою позивачки, як потерпілої, дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння позивачці моральної шкоди, визначивши її розмір відповідно до характеру та розміру душевних страждань, з урахуванням вимоги виваженості, розумності і справедливості у сумі 10 000 грн. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні. Оскільки апеляційні скарги задоволенню не підлягають, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржниками у зв`язку із подачею апеляційних скарг, - відсутні. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України УХВАЛИВ: Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та Кіровоградської обласної прокуратури - залишити без задоволення. Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 03 березня 2025 року. Головуючий суддя Т.В. Одринська Судді В.П. Пікуль О.О. Панченко