Постанова 4855 № 620/13580/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/13580/23 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова Д.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , яким просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №16 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Апелянт зазначив про те, що необхідною умовою для отримання додаткової винагороди є прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування агресії перебуваючи в районах у період здійснення зазначених заходів. Крім того наведені обставини мають бути підтверджені документально журналами бойових дій та наказами командира військової частини. Звернув увагу суду на те, що в журналах бойових дій та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 у період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року приймав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28 червня 2022 року №125 солдата ОСОБА_1 спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці призначено начальником групи секретного документального забезпечення служби охорони державної таємниці (а.с. 8). Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29 травня 2023 року №149 молодшого сержанта ОСОБА_1 , начальника групи секретного документального забезпечення служби охорони державної таємниці з 29 травня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 9). Військова частина НОМЕР_1 листом від 09 червня 2023 року №421 за наслідками розгляду рапорту позивача від 29 травня 2023 року повідомила про те, що в період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року останнім не виконувались бойові (спеціальні) завдання у складі Військової частини НОМЕР_1 або підрозділу (групи) Військової частини НОМЕР_1 , жодних документів необхідних для підтвердження його безпосередньої участі у бойових (спеціальних) завданнях в період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року в документації Військової частини НОМЕР_1 немає, відповідно підстави для виплати додаткової винагороди за березень та квітень 2023 року відсутні (а.с. 7). Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 від 10 липня 2023 року №18/1257 позивачу з липня 2022 року по лютий 2023 року (включно) нараховувалась додаткова грошова винагорода у розмірі 30000,00 грн, у березні 2023 року додаткова грошова винагорода не нараховувалась, у квітня 2023 року нарахована додаткова грошова винагорода у розмірі 13548,39 грн (а.с. 6). Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової грошової винагороди за період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року у розмірі 30000,00 грн на місяць позивач звернуся до суду з позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач у спірний період не виконував бойові завдання (розпорядження), за які нараховується додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Крім того, суд першої інстанції зверну увагу на те, що позивачу у період з липня 2022 року по лютий 2023 року винагорода у розмірі 30000,00 грн виплачувалася щомісячно, відповідно за спірний період додаткова винагорода у відповідності до п. 1 Постанови №168 має бути нарахована та виплачена. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та відносини у цій галузі встановлює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII. Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Пунктом 2-1 наведеної Постанови установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197. Згідно з п. 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Пунктом 3 Порядку № 260 установлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №177/39233, доповнено Порядок №260 новим розділом "XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану". Так, згідно з п. 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах зокрема: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту). Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Пунктом 8 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Отже необхідною умовою для отримання додаткової винагороди є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, а саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені документально, зокрема журналами бойових дій, наказами командира військової частини. Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач в період з 29 червня 2022 року по 29 травня 2023 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника групи секретного документального забезпечення та виконував завдання згідно з посадовою інструкцією, водночас позивач не зазначає періодів прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Крім того, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань протягом спірного періоду згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 від 09 червня 2023 року №421 на рапорт позивача від 29 травня 2023 року його повідомлено про те, що у період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року він не виконував жодні бойові (спеціальні) завдання у складі Військової частини НОМЕР_1 або підрозділу (групи) Військової частини НОМЕР_1 , документи необхідні для підтвердження його безпосередньої участі у бойових (спеціальних) завданнях в період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року у Військової частини НОМЕР_1 відсутні. Верховний Суд у постанові від 24 листопада 2024 року по справі №500/6011/23 аналізуючи новий підхід до виплати додаткової винагороди у зв`язку з виданням наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44, зазначив про те, що відповідний наказ допускає більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди та визначення її виплати залежно від характеру та місця виконання завдань, 300000 грн виплачується лише на час виконання бойових або спеціальних завдань. Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позивачу ненараховувалась та невиплачувалась додаткова грошова винагорода у розмірі до 30000,00 грн за період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року оскільки останній не приймав безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, доказів протилежного матеріали справи не містять. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у зв`язку з прийняття наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44, з 01 лютого 2023 року сам по собі факт перебування позивача на військовій службі без виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) не свідчить про наявність підстав для проведення виплати додаткової винагороди, запровадженої Постановою №168, оскільки положення вказаної Постанови прямо визначають, що її виплата здійснюється в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць при настанні умов, що визначаються керівниками відповідних міністерств. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції не встановлено протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за період з 01 березня 2023 року по 30 квітня 2023 року у розмірі до 30 000 грн пропорційно з розрахунку на місяць. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити повністю. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку