Постанова Харківський апеляційний суд № 641/3355/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 641/3355/20 Номер провадження 22-ц/818/647/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року в складі судді Богдан М.В. по справі № 641/3355/20 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення, В С Т А Н О В И В: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явилася в судове засідання і не повідомив про причини неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду. На вказане судове рішення 23 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Соловей Ліна Олександрівна, до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для подовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що справа перебувала в провадженні суду тривалий час (з 2020 року), проте за весь цей час судові засідання відкладалися за ініціативою суду. Також, судом було витребувано архівні документи, для надання яких необхідний був додатковий час, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався. Вказував, що його представник з`являвся до суду з метою участі у судових засіданнях, проте судові засідання відкладались з посиланням на внутрішні причини неможливості слухання справи, або на відсутність відповідача та відсутність зворотніх повідомлень від Харківської міської ради. Також, справа передавалась до міста Полтави, а тому після її повернення до суду Комінтернівського районного суду м. Харкова, розгляд справи має бути розпочато спочатку. Проте, при новому розгляді суд не призначав та не закривав підготовче засідання, а тому висновки про залишення позову без розгляду є передчасними. В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не зявилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 30 січня 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: ОСОБА_1 повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 2, а.с. 115-116). Враховуючи вказані обставини, позивач ОСОБА_1 викликався до суду відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке було розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (том 2, а.с. 114); ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано 04 листопада 2024 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 112); Харківською міською радою отримано 04 листопада 2024 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 113). Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасника справи, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Матеріали справи свідчать, що 05 травня 2020 року прийнято до розгляду позову заяву ОСОБА_1 про визнання наймачем житлового приміщення та призначено її до розгляду на 11 червня 2020 року. Справа до розгляду призначалась неодноразово. Відповідно до довідки, складеної помічник судді, у зв`язку із введенням в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану та проведенням бойових дій на території Харківської області розгляд справи 10 березня 2022 року у судовому засіданні не відбувся. На виконання розпорядження голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу 21 квітня 2022 року передано до Ленінського районного суду м. Полтави. Однак цивільна справа до провадження Ленінського районного суду м. Полтави не приймалась, що зафіксовано актом від 21 квітня 2022 року № 1/22. Розпорядженням голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» з 25 листопада 2022 року відновлено територіальну підсудність Комінтернівського районного суду м. Харкова. У грудні 2022 року справу повернуто з Ленінського районного суду м. Полтави до Комінтернівського районного суду м. Харкова та передано в провадження судді Богдан М.В. для подальшого розгляду( том 1, а.с. 190). Після повернення справи до Комінтернівського районного суду м. Харкова справа неодноразово призначалась до розгляду. 05 липня 2024 року у зв`язку з неякою у судове засідання всіх учасників справи розгляд справи відкладено на 05 серпня 2024 року. За клопотанням представника Харківської міської ради судове засідання по справі відкладено на 08 жовтня 2024 року. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частини 1 та 5 статті 4 ЦПК України). У частині 1 статті 8 ЦПК України закріплено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина 1 статті 42 ЦПК України). За пунктом 2 частини 1 статті 42 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Відповідно до частини 2 статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. За змістом пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: а) належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; б) повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; в) ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності; г) його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19 (провадження № 61-17634св23), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22(провадження № 61-6264ск23) виснував, що залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина 2 статті 211 ЦПК України). Відповідно до частини 5, пункту 2 частини 7, частини 8 статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 8 статті 128 ЦПК України). Отже, за змістом наведених положень процесуального закону повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23)). Оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Близький за змістом висновок сформульований у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22 (провадження № 61-6264св23), від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23) Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України). Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 (провадження № 11-126заі22). Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, згідно з принципами відповідного виду судочинства має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримує правил судового провадження. Так, частина 5 статті 223 ЦПК України дає суду право повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23). Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача на судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц). Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивач належним чином повідомлений про розгляд справи та два рази поспіль не з`явився у судове засідання, причини неявки не повідомив. Між тим, матеріали справи не містять даних щодо отримання позивачем або його представником судових повісток на 05 серпня 2024 року та 08 жовтня 2024 року. Докази, що позивач був повідомлених про час та місце розгляду справи засобами поштового зв`язку або електронною поштою матеріали справи не містять, відомості щодо обізнаності представника позивача про судове засідання 08 жовтня 2024 року також відсутні. За таких обставин суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повторність неявки належним чином повідомленого позивача та передчасно залишив позов без розгляду. З огляду на викладене, ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Оскільки постанова Харківського апеляційного суду не стосується вирішення справи по суті, підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відсутні, тому розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст. 367, ч. 2 ст. 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року скасувати, справу направити до Комінтернівського районного суду м. Харкова для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 03 лютого 2025 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина