Ухвала КЦС ВС № 466/4814/23

УХВАЛА 21 січня 2025 року м. Київ справа № 466/4814/23 провадження № 61-12361св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Левик Соломія Андріївна, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_3 , про визнання батьківства, ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (далі - Шевченківський ВДРАЦС у м. Львові), ОСОБА_3 , в якому просив: ? визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ? виключити попередній запис про батька та внести відомості про ОСОБА_2 , як батька в актовий запис про народження ОСОБА_4 . Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 30 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виключено попередній запис про батька дитини, який зроблено власноручно матір`ю та внесено відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України. 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Левик С. А., засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. 30 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. Підставою відкриття касаційного провадження є пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. У листопаді 2024 року справа надійшла до Верховного Суду. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року). Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні. За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_3 , про визнання батьківства, за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якогодіє адвокат Левик Соломія Андріївна, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2024 року призначити до судового розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк С. О. Карпенко І. М. Фаловська