Постанова Київський апеляційний суд № 760/5558/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа №760/5558/24 Апеляційне провадження № 33/824/3378/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка Сергія Вікторовича на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року (суддя Застрожнікова К.С.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340грн, а також стягнуто судовий збір в розмірі 605,60грн. Постановою судді визнано доведеним, що 27 лютого 2024 року о 08год. 38хв. у місті Києві по бульвару Вацлава Гавела, 24, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TK-FT-БП (тягач), д.н.з. НОМЕР_1 , ТК-БП-18 (напівпричіп), д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою під час руху на нерегульованому перехресті, не надав перевагу у русі трамваю, що наближався до нього по рівнозначній дорозі та здійснив з ним зіткнення (трамвай TATRA-ТЗ Борт НОМЕР_5), внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив п. п. 2.3.б, 16.12 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В. зазначає, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія трамвая ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 рухався на авто з причепом, при перетині трамвайних колій, раптово утворився затор, а тому ОСОБА_1 з причепом не залишив повністю трамвайні колії. В момент, коли автомобіль з причепом під керуванням ОСОБА_1 не рухався, трамвай під керуванням ОСОБА_2 здійснив наїзд на причіп, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху. Захисник Харченко С.В. вважає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається порушення пункту 16.12 Правил дорожнього руху, оскільки відповідно до пояснень, характеру зіткнення та інших матеріалів справи, він не перетинав трамвайні колії, а знаходився на них частково, причепом в заторі і його автомобіль не рухався, а водій трамваю ОСОБА_2 фактично не помітив причіп на коліях та здійснив наїзд на перешкоду, що не було враховано працівниками поліції. Також адвокат Харченко С.В. посилається на те, що долучена до протоколу про адміністративне правопорушення схема дорожньо-транспортної пригоди не відповідає вимогам наказу МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 року та суперечить обставинам скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема працівниками поліції у цій схемі не зазначено сталі орієнтири, а саме стаціонарно встановлені об`єкти, що мають свої назви, порядкові номери, тощо, такі як будівлі, дорожні знаки, опори електропередач, інженерні конструкції, а всі вимірювання проведені у співвідношенні до інших елементів дороги, при цьому сама дорога намальована так, що не відповідає дійсності. Також, працівниками поліції під час складання схеми дорожньо-транспортної пригоди не встановлено чітко місце зіткнення транспортних засобів, відсутні відомості щодо гальмівного шляху автомобілів, відсутні будь-які дорожні знаки. Крім цього, захисник посилається на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам статті 256 КУпАП, оскільки в протоколі не зазначено свідків дорожньо-транспортної пригоди, не долучено фото- та відеоматеріали, не визначено розмір матеріальних збитків, а учасникам дорожньо-транспортної пригоди не роз`яснено їх права та обов`язки. Тобто працівники поліції формально підійшли до виконання своїх обов`язків, не з`ясували всіх деталей дорожньо-транспортної пригоди та формально склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду апеляційної скарги через свого захисника Харченка С.В., у судове засідання не з`явився, адвокат Харченко С.В. зазначив, що розгляд справи можливий у відсутність ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі. Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка С.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги, заслухавши думку експерта ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, диспозиція ст. 124 КУпАПє бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 Правил дорожнього руху передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 153909 від 27 лютого 2024 року, цього ж дня о 08год. 35хв. в м. Києві, на бульварі Вацлава Гавела, 24, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TK-FT-БП (тягач), ТК-БП-18 (напівпричіп), д.н.з. НОМЕР_1, НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час руху на нерегульованому перехресті, не надав перевагу у русі трамваю, що наближався до нього по рівнозначній дорозі та здійснив з ним зіткнення (трамвай TATRA-ТЗ Борт НОМЕР_5), внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б, 16.12 Правил дорожнього руху (с.с.1). Відповідно до пункту 2.3.б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим транспортним засобом у дорозі. Згідно пункту 16.12 Правил дорожнього руху на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух. Цим правилом повинні керуватись між собою і водії трамваїв. На будь-якому нерегульованому перехресті трамвай, незалежно від напрямку його подальшого руху, має перевагу перед нерейковими транспортними засобами, що наближаються до нього по рівнозначній дорозі, крім перехресть, де організовано круговий рух. Перевага в русі на нерегульованих перехрестях, де організовано круговий рух і які позначені дорожнім знаком 4.10, надається транспортним засобам. Під час складання зазначеного протоколу ОСОБА_1 свою вину заперечував та у письмових поясненнях на місці дорожньо-транспортної пригоди зазначив, що 27 лютого 2024 року о 08год. 38хв. він, керуючи транспортним засобом TK-FT-БП (тягач), ТК-БП-18 (напівпричіп), д.н.з. НОМЕР_1, НОМЕР_2 , їхав по бульвару Вацлава Гавела, перетинаючи трамвайні колії, рухаючись у крайньому правому ряді, чітко бачив як трамвай стоїть. В момент, коли він пересікав колії, він побачив, як трамвай почав швидко набирати рух, після чого вдарив його машину в задню частину кузова та зачепив причеп (с.с.4). ОСОБА_2 під час складання вказаного протоколу у своїх письмових поясненнях вказав, що 27 лютого 2024 року о 08год. 40хв. він керував трамваєм TATRA-ТЗ Борт НОМЕР_5, рухаючись по бульвару Вацлава Гавела в напрямку Відрадного проспекту. Під`їжджаючи до перетину з вулицею Любомира Гузара, в місці, де трамвайні колії перетинають проїзну частину, він увімкнув додатковий світловий сигнал, та переконавшись, що всі автомобілі зупинились, аби його пропустити, продовжив рух. У цей момент він помітив, що на колії почав виїжджати вантажний військовий автомобіль з причепом, у зв`язку з чим він застосував екстрене гальмування, однак водій вантажівки продовжив рух, внаслідок чого зніс кабіну трамвайного вагону (с.с.3). ОСОБА_3 під час складання протоколу надав письмові пояснення, що 27 лютого 2024 року о 08год. 20хв. він, керуючи транспортним засобом TK-FT-БП (тягач), д.н.з. НОМЕР_4 , рухався за автомобілем, НОМЕР_1, з причепом НОМЕР_2 , у правій смузі та бачив, що трамвай стояв, а коли автомобіль НОМЕР_1 майже перетнув трамвайні колії, трамвай почав рух без ознак гальмування та вдарив причіп вказаного транспортного засобу (с.с.5). ОСОБА_4 під час складання протоколу надав письмові поясненння, що 27 лютого 2024 року о 08год. 25хв. він перебував у автомобілі 1023Г2 та бачив, що транспортний засіб НОМЕР_1 майже перетнув трамвайну колію, після чого йому в причіп в`їхав трамвай без ознак гальмування та звукового сигналу (с.с.6). Допитаний під час розгляду справи судом першої інстанції свідок ОСОБА_5 пояснив, що 27 лютого 2024 року, вранці, у якості пасажира він перебував у салоні вагону трамвая, сидячи на інвалідному місці попереду, біля водія поряд з вікном. Під час руху він дивився то в телефон, то у вікно, та в якийсь момент він помітив, що вантажівка їхала прямо на них, вдаривши у праву, відносно нього сторону трамвая. Після зіткнення він забіг у кабіну водія трамвая, та переконавшись, що той не ушкоджений, вийшов надвір. Водій вантажівки підійшов до трамвая та вибачився, зазначивши, що саме він винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Безпосередньо перед зіткненням трамвай зупинився, тоді як вантажівка продовжила свій рух, в результаті чого в`їхала у трамвай. Адвокат Харченко С.В. під час розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги підтримав, зазначивши, що саме водій трамвая ОСОБА_2 порушив правила проїзду перехрестя, оскільки на перехресті був затор, а в момент заїзду ОСОБА_1 на перехрестя, трамвая там ще не було. При цьому, показання свідка ОСОБА_5 є сумнівними, оскільки він не є водієм, до того ж перебував у салоні трамвая та не міг бачити всієї обстановки настання дорожньо-транспортної пригоди. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтримав надані ним під час складання протоколу пояснення, уточнивши, що до моменту зіткнення з вантажівкою, він, застосувавши екстрене гальмування, зупинив трамвай, тоді як вантажівка продовжила рух та зачепила кабіну трамвая своїм причепом. Тобто в момент зіткнення трамвай перебував у нерухомому стані. З метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин події дорожньо-транспортної пригоди та її механізму, відповідно до положень ст. 273 КУпАП апеляційним судом у даній справі був залучений судовий експерт-автотехнік Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На виконання судового доручення директором вказаної експертної установи для участі у справі був призначений експерт відділу автотехнічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_6, який, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , а також фото з місця дорожньо-транспортної пригоди, вислухавши доводи адвоката Харченка С.В. та пояснення водія ОСОБА_2 , суду апеляційної інстанції пояснив, що в діях водія ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення пункту 16.12 Правил дорожнього руху. Експерт ОСОБА_6 зазначив, що з оглянутих ним фотознімків вбачається зміщення слідової інформації, зокрема уламків пошкоджених транспортних засобів в напрямку транспортного засобу TK-FT-БП (тягач), д.н.з. НОМЕР_1 , ТК-БП-18 (напівпричіп), НОМЕР_2 , що свідчить про те, що вказаний транспортний засіб в момент зіткнення перебував у русі. Експерт ОСОБА_6 зазначив, що версія подій, озвучена захисником ОСОБА_1 - адвокатом Харченком С.В., є неспроможною з технічної точки зору та не відповідає зафіксованій слідовій картині, оскільки уламки транспортних засобів після зіткнення приймають кінетичну енергію руху транспортного засобу, який наносить пошкодження, тобто який має більшу кінетичну енергію в момент зіткнення. Також, експерт ОСОБА_6 зазначив, що у діях водія трамвая ОСОБА_7 відсутні невідповідності Правилам дорожнього руху, які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди. На спростування пояснень експерта ОСОБА_6 , захисником ОСОБА_1 - адвокатом Харченком С.В. не було заявлено клопотання про призначення відповідної судової експертизи. Доводи апеляційної скарги, що долучена до протоколу про адміністративне правопорушення схема дорожньо-транспортної пригоди не відповідає вимогам наказу МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 року, є правомірними, так як на ній не зазначені сталі орієнтири та дорожні знаки. Однак, надані учасниками ДТП суду першої інстанції фотокартки також не зафіксували дорожні знаки на місці ДТП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції під час складання схеми дорожньо-транспортної пригоди не встановлено чітко місце зіткнення транспортних засобів, відсутні відомості щодо гальмівного шляху автомобілів, є безпідставними, оскільки на схемі ДТП наявна позначка місця зіткнення, схема ДТП підписана учасниками пригоди без заперечень. Водій ОСОБА_1 у своїх поясненнях не зазначав про гальмування та пояснював, що взагалі не рухався у момент зіткнення. Водій ОСОБА_2 посилався на застосування екстреного гальмування, однак він керував рейковим транспортним засобом, тому видимих слідів такого гальмування майже не лишається. Доводи апеляційної скарги про не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення свідків ДТП, є правомірними, однак вказана обставина не є підставою для визнання протоколу неналежним доказом. Також безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення розміру завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків та не долучення до протоколу про адміністративне правопорушення фото- та відеоматеріалів, оскільки Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 7 листопада 2015 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, такого обов`язку працівників поліції не передбачає. Апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції повно дослідив обставини правопорушення, оцінив надані докази та прийшов до правильного висновку, що дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 153909 від 27 лютого 2024 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , про порушення ним п. п. 2.3.б та 16.12 Правил дорожнього руху, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Під час апеляційного розгляду доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка С.В. не знайшли свого підтвердження, доказів, на підставі яких можна зробити висновок про відсутність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не надано, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харченка Сергія Вікторовича залишити без задоволення, постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Рейнарт