Постанова Київський апеляційний суд № 753/15833/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа № 753/15833/24 Апеляційне провадження № 33/824/364/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 лютого 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сівоздрава Анатолія Анатолійовича на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року (суддя Просалова О.М.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605грн 60 коп. Постановою судді визнано доведеним, що водійка ОСОБА_1 28 липня 2024 року об 22 годині 32 хвилин керувала транспортним засобом Mercedes Benz C300, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Дніпровська Набережна, 14 в м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву, поведінка, що не відповідає обстановці. Пройти огляд у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водійка відмовилась на місці події, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Сівоздрав А.А. просить постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Сівоздрав А.А. зазначає, що на відеозапису, долученому до матеріалів справи, не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, при цьому інших доказів, які б підтверджували даний факт, матеріали справи також не містять. Адвокат Сівоздрав А.А. посилається на те, що суддею місцевого суду взагалі не досліджувалось питання законності зупинки транспортного засобу, при цьому усна заява громадян, на яку посилався працівник поліції, не є законною підставою для зупинки транспортного засобу відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», а оскільки законної підстави для зупинки не було, всі наступні дії працівників поліції також були незаконними. Також, працівники поліції під час спілкування з ОСОБА_1 не виконали вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», не представившись належним чином. Крім цього, адвокат Сівоздрав А.А. зазначає, що жодних підтверджень наявності у ОСОБА_1 перелічених у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять, більше того в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, така ознака, як почервоніння шкіряного покрову, взагалі відсутня. У судовому засіданні в апеляційному суді адвокат Сівоздрав А.А. апеляційну скаргу підтримав, зазначивши про відсутність в матеріалах справи та на відеозаписі доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та доказів законності зупинки транспортного засобу працівниками поліції. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання двічі не з`явилась. Також, у судове засідання викликався працівник поліції Ковальчук О.А., який складав протокол про адміністративне правопорушення, однак згідно листа Управління патрульної поліції в місті Києві від 21 січня 2025 року, інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 УПП в місті Києві Ковальчук О.А. відряджений до ЗСПП «Хижак-3» для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах Рівненської області. Суд, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Сівоздрава А.А., який підтримав апеляційну скаргу, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з`ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 967044від 28 липня 2024 року, в цей день о 22 год. 32 хв. водійка ОСОБА_1 по вул. Дніпровська Набережна, 14 у місті Києві керувала транспортним засобом Mercedes Benz C300, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водійка ОСОБА_1 відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.1). Підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначила, що не погоджується з ним. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до приписів п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України). Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп`яніння. У разі відмови водія від проходження огляду, фіксація цієї відмови відповідно до вимог діючого законодавства. Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ). Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3). При цьому, підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 2 розділу І Інструкції. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 працівник поліції виявив наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву, поведінка, що не відповідає обстановці. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що Інструкція не містить такої ознаки алкогольного сп`яніння як почервоніння шкіряного покриву, оскільки в даному випадку працівник поліції просто перефразував на свій лад таку ознаку сп`ягніння, як зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Частинами 2 та 3 статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису «967044», долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває за кермом автомобіля Mercedes Benz C300, д.н.з. НОМЕР_1 , який стоїть на узбіччі дороги з увімкнутим двигуном та аварійною сигналізацією, руки ОСОБА_1 перебувають на кермі (00:33 хв. відеозапису). Працівник поліції представляється водійці та повідомляє, що від громадян отримано усну заяву, що даним автомобілем може керувати особа у стані алкогольного сп`яніння, що у неї наявні ознаки сп`яніння, у зв`язку з чим працівник поліції пропонує їй проти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager, однак ОСОБА_1 кілька разів відмовляється від проходження огляду (01:25 хв. відеозапису, 05:26 хв. відеозапису). Також, ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду у лікаря-нарколога (05:59 хв. відеозапису). При цьому, з переглянутого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 заперечувала факт керування транспортним засобом, протягом усього часу спілкування з працівниками поліції саме вона перебувала за кермом, будь-яких інших осіб у транспортному засобі Mercedes Benz C300, д.н.з. НОМЕР_1 , не вбачається. Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes Benz C300, д.н.з. НОМЕР_1 , за обставин, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім цього, з переглянутого відеозапису вбачається, що працівник поліції представився ОСОБА_1 та повідомив причину зупинки її транспортного засобу, при цьому доводи захисника про те, що у поліцейського були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, а тому така зупинка є незаконною, є безпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Апеляційний суд зазначає, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього рухуУкраїни, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. При цьому, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, може бути оскаржена особою у встановленому законом порядку, доказів чого під час апеляційного перегляду суду не надано. Апеляційний суд зазначає, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягає доказуванню у даній справі. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Під час судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , встановлено, що остання своїх обов`язків не виконала і вимог Правил дорожнього руху не дотрималась. Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 967044 від 28 липня 2024 року знайшли своє підтвердження під час судового розгляду і підстав для задоволення апеляційної скарги під час апеляційного перегляду справи не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сівоздрава Анатолія Анатолійовича залишити без задоволення, постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Рейнарт