Постанова Одеський апеляційний суд № 494/1278/24

Номер провадження: 33/813/2221/24 Номер справи місцевого суду: 494/1278/24 Головуючий у першій інстанції Римар І. А. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 16.12.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А., з участю секретаря судового засідання Крупської М.Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Ковтун Катерини Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Ковтун Катерини Володимирівни, на постанову Березівського районного суду Одеської області від 25 липня 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Короткий зміст постанови суду першої інстанції Постановою Березівського районного суду Одеської області від 25 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) місяців. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Ковтун К.В., просить скасувати постанову Березівського районного суду Одеської області від 25 липня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винести нову постанову, якою провадження по справі закрити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга вмотивована тим, що відповідно пункту 13.3 Правил дорожнього руху України, кожен з водіїв повинен дотримуватися безпечного інтервалу, це означає, що і водій транспортного засобу ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_1 повинен був дотримуватися такого інтервалу, що не було здійснено, проте внаслідок дій водія, який керуючи автомобілем ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів для уникнення аварійної ситуації та здійснив зіткнення з автомобілем, яким керував ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку. Посилається, що в письмових поясненнях свідка ОСОБА_2 зазначається, що ОСОБА_1 попередньо ввімкнувши покажчик повороту почав подавати сигнал і здійснювати обгін ВАЗ 2109, проте під час обгону водій транспортного засобу ВАЗ різко змінила напрямок руху в сторону ОСОБА_1 , внаслідок чого здійснила зіткнення, в результаті чого обидва автомобіля зазнали механічних пошкоджень, тобто водій ВАЗ при зміні свого руху не використала бічні дзеркала та не переконалася, що позаду та збоку немає інших машин. Зазначає, що працівниками поліції по даній дорожньо-транспортній пригоді складено два протоколи - протокол серії ААД № 577110 від 05 липня 2024 року та протокол ААД № 478925 від 05 липня 2024 року, також Березівським районним судом Одеської області розглянуто обидва протоколи та винесено дві постанови по одному й тому ж самому адміністративному правопорушенню. В постанові Березівського районного суду Одеської області по справі № 494/1278/24 від 25.07.2024 ОСОБА_1 є правопорушником, а за постановою Березівського районного суду по справі № 494/1277/24 від 23.07.2024 ОСОБА_1 по тій же дорожньо-транспортній пригоді є потерпілим. І в даному рішенні суду водій ВАЗ 2109 під час пояснень вказала, що дійсно рухалась на своєму автомобілі по дорозі та хотіла об?їхати перешкоду і в той момент сталось зіткнення з автомобілем МАН, чим визнала свою вину. Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, ОСОБА_1 та його захисник Ковтун К.В., та потерпіла ОСОБА_3 повідомлялись про дату, час та місце судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою. За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 . У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Ковтун К.В. апеляційну скаргу підтримали. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху внаслідок порушення ними Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до п. 2.3б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 13.3 Правил дорожнього руху встановлено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 577110 від 05.07.2024 року. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 577110 від 05.07.2024 року, 05.07.2024 року о 16.32 год по автодорозі Т1623 між м. Березівка та с. Заводівка Одеської області ОСОБА_1 , керуючи т.з. MAN TGX18500, д.н.з. НОМЕР_2 , з причіпом марки ЗМІЇВ-ТРАНС, д.н.з. НОМЕР_3 , під час обгону т.з. ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , не переконався в безпечності маневру та не дотримуючись безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з т.з. ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 2.3б, 13.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 577110 від 05.07.2024 року, фотознімками, схемою ДТП та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Апеляційний суд вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про допущення ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що після ДТП, яка сталась 05.07.2024 року, складено протоколи про адміністративне правопорушення: ААД № 577110 від 05.07.2024 року відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.3б, 13.3 Правил дорожнього руху та ААД № 478925 від 05.07.2024 року відносно ОСОБА_3 за порушення п. 13.3 Правил дорожнього руху. Зі схеми ДТП від 05.07.2024 року вбачається, що після ДТП транспортні засоби отримали такі пошкодження: ВАЗ 2109 державний номерний знак НОМЕР_1 переднє ліве крило, передня ліва дверцята; MAN TGX18500 державний номерний знак НОМЕР_2 передня права частина переднього бамперу, переднє праве крило, передній правий спойлер. Схема ДТП підписана учасниками без зауважень. З письмових пояснень ОСОБА_1 від 05.07.2024 року вбачається, що 05.07.2024 близько 16 години 32 хвилини він рухався на транспортному засобі марки MAN TGX18500, державний номерний знак НОМЕР_2 , з причіпом марки ЗМІЇВ-ТРАНС, д.н.з. НОМЕР_3 , поза транспортного засобу марки ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався по автодорозі Т1623 між м. Березівка та с. Заводівка, Березівського району, Одеської області попереду ОСОБА_1 . Коли відстань була достатньою ОСОБА_1 ввімкнув відповідний покажчик повороту та почав обгін зазначеного транспортного засобу, під час обгону водій транспортного засобу ВАЗ знаходився праворуч і коли він пропав з поля зору ОСОБА_1 відчув поштовх, який наніс йому транспортний засіб ВАЗ 2109 в передню праву частину його транспортного засобу, згодом обидва транспортних засоби зупинилися та викликали на місце пригоди поліцію. З письмових пояснень ОСОБА_3 від 05.07.2024 року вбачається, що 05.07.2024 року вона на автомобілі ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із донькою та онуками поверталася з м. Березівка додому по автодорозі Т1623. Не доїжджаючи до с. Заводівка, Березівського району, Одеської області об`їжджаючи яму на своїй полосі коли на високій швидкості почав здійснювати обгін вантажний автомобіль MAN TGX18500, державний номерний знак НОМЕР_2 , який не дотримався бокового інтервалу та здійснив зіткнення з її автомобілем внаслідок чого пошкодив переднє праве крило та дзеркало заднього виду та двері. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. З письмових пояснень ОСОБА_2 від 05.07.2024 року вбачається, що 05.07.2024 року він став свідком ДТП по автодорозі Т1623, а саме він рухався на своєму транспортному засобі марки ЗАЗ «Славута» поза транспортним засобом марки MAN (фура) з причіпом та попереду фури рухався транспортний засіб марки ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій фури попередньо ввімкнувши відповідний покажчик повороту почав обганяти, та під час обгону водій транспортного засобу марки ВАЗ різко змінила напрямок руху в сторону вантажівки внаслідок чого здійснила зіткнення. В результаті чого обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, потерпілі відсутні. Зазначив, що винним у даному ДТП вважає водія транспортного засобу ВАЗ 2109, так як не було дотримано дистанції та бокового інтервалу. Постановою Березівського районного суду Одеської області від 23 липня 2024 року встановлено, що згідно протоколу серії ААД №478925 від 05.07.2023 року, 05.07.2024 року о 16.32 год по автодорозі Т1623 між с. Заводівка та м. Березівка Одеської області ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ 2109 д/н НОМЕР_1 , об`їджаючи перешкоду, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем МАН д/н НОМЕР_2 , який здійснював обгін. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а тому обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Суд прийшов до висновку, що вказаними діями водій ОСОБА_3 порушила п. 13.3 ПДР України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаною постановою суд першої інстанції визнав ОСОБА_3 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосував щодо неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 (шість) місяців. Постанова Березівського районного суду Одеської області від 23 липня 2024 року не оскаржувалась та є чинною. Апеляційний суд зазначає, що загально прийнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis або praejudicium - те, що стосується попереднього судового рішення) - це можливість прийняття судом беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Тому при прийнятті рішення по даній справі апеляційний суд враховує постанову Березівського районного суду Одеської області від 23 липня 2024 року в справі № 494/1277/24 відносно ОСОБА_3 , якою встановлені обставини ДТП, та причинно наслідковий зв`язок між її діями та наслідками, а саме те, що ОСОБА_3 під час пояснень вказала, що дійсно рухалася на своєму автомобілі по дорозі та хотіла об`їхати перешкоду і в той момент сталося зіткнення з автомобілем МАН. Тобто саме водій ОСОБА_3 , порушивши п. 13.3 Правил дорожнього руху України, створила аварійну ситуацію, внаслідок якої сталася ДТП. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та безпідставно визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки не дослідив та не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи. Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні докази винуватості ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, а наявним доказам районним судом надана неналежна оцінка, є обґрунтованими. Апеляційний суд звертає увагу на те, що судове рішення повинно бути ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення. При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами. Апеляційний суд вважає, що матеріали адміністративної справи не містять достатніх та переконливих доказів, які поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, за обставин, які вказані у протоколах про адміністративне правопорушення ААД № 577110 від 05.07.2024 року відносно ОСОБА_1 та ААД № 478925 від 05.07.2024 року відносно ОСОБА_3 , поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та зі схеми ДТП від 05.07.2024 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Тому, апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених апеляційним судом доказів свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8ст. 294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що постанову Березівського районного суду Одеської області від 25 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Ковтун Катерини Володимирівни, задовольнити. Постанову Березівського районного суду Одеської області від 25 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В.А. Коновалова