Ухвала КЦС ВС № 2-2413/11

УХВАЛА 18 грудня 2024 року м. Київ справа № 2-2413/11 провадження № 61-16197ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Крата В. І., Пархоменка П. І. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла», подану адвокатом Гуцалюком Андрієм Романовичем, на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», приватний виконавець Мелих Анатолій Іванович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» про визнання виконавчого листа № 2-2413/2011, виданого 30 вересня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2024 року, залишеною без змінпостановою Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року, заяву задоволено. Визнано виконавчий лист у справі № 2-2413/11, виданий 30 вересня 2011 року Тернопільським міськрайонним суду Тернопільської області, таким, що не підлягає виконанню. 02 грудня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» подало до Верховного Суду касаційну скаргу. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України). У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Таким чином, ухвала суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, після її перегляду в апеляційному порядку, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України. Самостійним предметом перегляду у касаційному порядку не може бути і постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали (див., зокрема, ухвали Верховного Суду від 07 червня 2022 року в справі № 2/2218/3393/11, від 07 листопада 2022 року у справі № 754/5288/21, від 23 грудня 2022 року у справі № 2-68/11, від 29 грудня 2022 року в справі № 757/35696/15-ц, від 20 лютого 2023 року в справі № 757/30497/15-ц). В ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17 (провадження № 61 -44581сво18) вказано, що «відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено». Зміст пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що неможливим є як касаційне оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала переглядалася (див. ухвалу Верховного Суду від 10 травня 2023 року в справі № 196/1186/18). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 серпня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 листопада 2024 у справі № 2-2413/11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Краснощоков В. І. Крат П. І. Пархоменко