LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС175/667/24

від 26.11.2024 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного…

УХВАЛА 26 листопада 2024 року м. Київ справа № 175/667/24 провадження № 61-15657ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: 20 листопада 2024 року ОСОБА_2 , яка вказує, що діє від імені ГУ НП в Дніпропетровській області, засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у зазначеній вище справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав. Частиною третьою статті 392 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 58 ЦПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. У частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Судом установлено, що касаційну скаргу від імені ГУ НП в Дніпропетровській області підписано представником ОСОБА_2 , яка на підтвердження своїх повноважень додала до матеріалів касаційної скарги виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), витяг з наказу ГУ НП в Дніпропетровській області від 16 травня 2022 року № 559 о/с щодо переміщення ОСОБА_2 на посаду старшого юрисконсульта, наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 21 травня 2024 року № 1175 «Про затвердження переліків осіб, уповноважених діяти в судах України без окремого доручення керівника від імені ГУ НП в Дніпропетровській області». У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень». Таким чином, повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцією. Копій зазначених документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти від імені ГУ НП в Дніпропетровській області до касаційної скарги не додано. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписана особою, повноваження якої не підтверджені. Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. І. Грушицький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»