Ухвала КЦС ВС № 478/227/24

УХВАЛА 21 листопада 2024 року м. Київ справа № 478/227/24 провадження № 61-15363ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу, ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу у розмірі 12 936,00 грн. Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2024 року позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу задоволено повністю.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» заборгованість за розподіл природного газу у розмірі 12 936,00 грн. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2024 року змінено Позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» заборгованість за розподіл природного газу у сумі 4 368,98 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У касаційній скарзі, поданій 19 листопада 2024 року до Верховного Суду, АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та залишити в силі рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2024 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року. Врахувавши, що заявником було вперше подано касаційну скаргу на судове рішення в межах строку на касаційне оскарження, яку ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року повернуто, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними. КлопотанняАТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження - поновленню на підставі частини другої статті 390 ЦПК України. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню. Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України на час подання позову було передбачено, що до переліку малозначних справа відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на сьогоднішній день, цей розмір обмежений тридцятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за розподіл природного газу у розмірі 12 936,00 грн. Ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 028 грн = 90 840грн). В ухвалі Казанківського районного суду Миколаївської області від 19 березня 2024 року про відкриття провадження у справі зазначено, що ця справа підлягає розгляду у порядку спрощеного провадження як малозначна, з огляду на суму, заявленої ціни позову. Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Колегія суддів враховує мотиви оскаржуваного судового рішення та правову оцінку наявних у матеріалах справи доказів, на підставі яких частково задоволено позовні вимоги. Незгода позивача з ухваленим судовим рішенням у цій справі не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для заявника або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. З огляду на предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судове рішення умалозначній справі, підлягало б касаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскількиАТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» подало касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною другою статті 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович