Ухвала КЦС ВС № 478/730/21

Ухвала 18 жовтня 2021 року м. Київ справа № 478/730/21 провадження № 61-16142ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2021 року акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі - АТ «Миколаївгаз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, у якому просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 суму заборгованості за розподіл природного газу за період з 01 січня 2020 року по 31 травня 2021 року у розмірі 2 944 ,27 грн, 3% річних в розмірі 58,25 грн, інфляційні втрати в сумі 201,02 грн та судові витрати. Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, позов АТ «Миколаївгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Миколаївгаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з 01 січня 2020 року по 31 травня 2021 року в сумі 2 944,27 грн, 3% річних в сумі 58,25 грн та інфляційні збитки в сумі 201,02 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала 29 вересня 2021 року до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову у справі № 478/730/21становить 3 203,54 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 478/730/21 є малозначною у силу вимог закону. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для позивача. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, у чому проявляється значний суспільний інтерес та виняткове значення для відповідача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справи. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Н. О. Антоненко М. М. Русинчук