Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/4599/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/4599/24 Номер провадження 33/814/1106/24Головуючий у 1-й інстанції Айдаєв Р. З. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі: судді Пікуля В.П., з секретарем судового засідання Філоненко О.В., за участю: осіб, які притягаються до відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників адвокатів Рохманова В.І., Шендрика С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Шендрика Сергія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваної постанови Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Шендрика С.І. про призначення автотехнічої експертизи - відмовлено. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Шендрика С.І. про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, відмовлено. Визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з постановою судді, відповідно до протоколу від 12 липня 2024 року серії ААД № 713269 складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП встановлено наступне: 12 липня 2024 о 15:08 год в м. Полтаві водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом HONDA E NP 1, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Зіньківська та повертаючи ліворуч, змінюючи напрямок руху, не переконався, що це буде безпечним, не дав дорогу попутному транспортному засобу Chevrolet Spark EV, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який виконував поворот праворуч на вул. Зіньківська. В результаті чого, здійснив зіткнення з транспортним засобом Chevrolet Spark EV. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до протоколу від 12 липня 2024 року серії ААД № 713270 складеного відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП встановлено наступне: 12 липня 2024 року о 15:08 год в м. Полтаві на перехресті площі Павленківської та вул. Зіньківська водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Spark EV, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись з площі Павленківська та повертаючи праворуч на вул. Зіньківська, при виїзді з перехрещення проїзних частин, виїхав на середину другої смуги руху, здійснив зіткнення з транспортним засобом HONDA E NP 1, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної події (далі ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року захисник адвокат Шендрик С.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу. Особа, яка подала апеляційну скаргу просить визнати винним водія електромобіля HONDA E NP 1 кросовер д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та закрити провадження про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Скаржник вказує, що суд першої інстанції при прийнятті рішення взяв до уваги неналежні докази. Зазначає, що дані протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не повністю відображають всі події ДТП. Також стверджує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволені клопотання про призначення судово-автотехнічної експертизи. Крім того, скаржник посилається, що ОСОБА_2 порушив ПДР України вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою. Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року, оскільки він був пропущений з поважних причин Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник адвокат Шендрик С.І. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав в ній наведених. ОСОБА_1 та його захисник адвокат Рохманов В.І. заперечували проти задоволення апеляційної скарги та посили постанову судді залишити без змін. Мотиви суду Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Захисником адвокатом Шендрик С.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року. У поданому клопотанні скаржник просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, оскільки постановою судді Полтавського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу було повернуто відповідно до частини 2 стаття 271 КУпАП. Згідно частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку знайшли своє підтвердження в матеріалах справи та доводах клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити. Щодо оскарженої постанови Згідно приписів статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно положень статті 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Предметом будь-якої ДТП є життя і здоров`я учасників дорожнього руху, транспортні засоби та інші споруди шляхів, які пошкоджені в процесі ДТП, та діяння водіїв й інших учасників дорожнього руху, що привели до ДТП. Тобто, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху. За змістом пункту 2.3 (б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Також, відповідно до пункт 9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів. Відповідно до пункту 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Вимога цього пункту передбачає повну відповідальність водія, що починає рух, перестроювання чи змінює напрямок, за безпеку дорожнього руху від початку і до закінчення маневру. При цьому не слід розраховувати на дії інших водіїв щодо попередження можливих наслідків у результаті виникнення небезпечних ситуацій. Під початком руху слід розуміти момент, коли транспортний засіб рушає з місця, незалежно від напрямку руху (у тому числі і назад), після тривалої або короткочасної стоянки або зупинки (в тому числі і після зупинки на заборонний сигнал світлофора або регулювальника). У пункті 10.4 ПДР України вказано, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку Отже, під будь-якою зміною напрямку руху слід розуміти маневр, пов`язаний хоча б з незначною зміною напрямку руху по відношенню до поздовжньої осі проїзної частини. Пунктом 10.5 ПДР України визначено, що поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Зазначаючи про сукупність доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд першої інстанції послалася на матеріали справи, які були досліджені у повному обсязі. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що сукупність доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП вказують на відсутність ознак адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Враховуючи пояснення обох учасників ДТП у контексті положення та напрямків руху обох автомобілів, зафіксованих працівниками поліції на схемі ДТП (а.с.3), а також фото надані в суді першої інстанції, які оглянуті при розгляді справи судом апеляційної інстанції, суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_2 порушення ПДР України є обґрунтованим. Щодо доводів апеляційної скарги Твердження скаржника, що судом безпідставно взято до уваги показання свідків, які є колегами ОСОБА_1 , суд розцінює критично, оскільки крім показань свідків, сторонами у справі було надано відеозаписи та фотознімки, які були досліджені за участю сторін і які, в сукупності з показаннями свідків, вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та підтверджують порушення ПДР України в діях водія ОСОБА_2 , які стали в причинному зв`язку з ДТП. Щодо фотознімків, які були досліджені в судовому засіданні в суді першої інстанції та які вказують напрямок коліс автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , судом взяті до уваги разом з іншими доказами, які були досліджені судом. Так, стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, відповідно твердження про порушення під час дослідження доказів та надання переваги одним доказам над іншими вказує на незгоду з оцінкою доказів, а не з порушеннями під час їх дослідження. Посилання скаржника, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не повністю відображає події ДТП суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки крім протоколу відносно ОСОБА_2 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, які маються у справі. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що саме через порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху сталося ДТП, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови, виходячи з наступного. Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що автомобіль HONDA E NP 1 здійснював поворот ліворуч з вул. Зінківської на площу Павленківська. На частині відрізку дороги за напрямком руху автомобіля ОСОБА_1 наявна дорожня розмітка 1.11, яка відповідно до ПДР України позначає місця, призначені для розвороту, в`їзду і виїзду з майданчиків для стоянки тощо, де рух дозволено лише в один бік. Таку лінію дозволяється перетинати тільки з боку її переривчастої частини, тобто з боку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Рух автомобіля Chevrolet Spark EV здійснювався з площі Павленківської у напрямку вул. Зінківська. При виїзді з площі Павленківська на вул. Зінківська водії повинні виконувати вимоги: дорожній знак пріоритету 2.1 «Дати дорогу», наказовий знак 4.2 «Рух праворуч», який дозволяє рух лише праворуч. Дія такого знаку поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений, тобто водію ОСОБА_2 дозволений рух тільки вправо на вул. Зінківська. Місце зіткнення розташоване на межі крайньої правої та середньої смуги руху вул. Зінківська за напрямком руху у бік вул. Вокзальна. Схемою зафіксована статична прив`язка обох транспортних засобів, місця ДТП, ширини проїжджих частин до нерухомого елементу. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зауважень до схеми місця ДТП у учасників, на час її складання не було. Твердження скаржника, що водій ОСОБА_1 при виконанні маневру не ввімкнув покажчик повороту спростовуються доказами, які маються у справі, а саме фотознімками та відеозаписом. Також, суд апеляційної інстанції не приймає доводи скарги, що ОСОБА_2 вимушено порушив ПДР, оскільки вище вказані Правила зобов`язують водія здійснювати маневр тільки коли це буде безпечно. Отже, на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку про недоведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, тобто причинно-наслідковому зв`язку із його діями та дорожньо-транспортною пригодою, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції. Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що можливе порушення ПДР України іншими учасниками дорожнього руху, а саме неправильне паркування, не спростовує наявності в діях водія ОСОБА_2 порушень ПДР України та складу адміністративно правопорушення. Висновки суду Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, водій ОСОБА_2 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП. Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись статтею 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника - адвоката Шендрика Сергія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року задовольнити. Поновити захиснику - адвокату Шендрику Сергію Івановичу, який діє в інтересах ОСОБА_2 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року. Апеляційну скаргу захисника - адвоката Шендрика Сергія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , - залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.П. Пікуль