Постанова 4820 № 686/23917/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/23917/23 Провадження № 22-ц/4820/1395/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Чебан О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Продана Б.Г. від 30 травня 2024 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У вересні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись з цим позовом до відповідачів, вказувала, що в квітні ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , після смерті якої вона є єдиною спадкоємицею, за законом, що прийняла спадщину. ОСОБА_2 належала на праві власності частки кватири АДРЕСА_1 , а також житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946262768250. В ході оформлення спадщини їй стало відомо, що 13 січня 2010 року державним виконавцем Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Топольніцьким В.В у виконавчому провадженні, відкритому на виконання виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь АТ «Альфа-Банк», (права вимоги до боржника ( ОСОБА_2 ) набуті ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» за договором факторингу №2016-3АБ/ДГ від 26 вересня 2016 року), винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вказаною постановою накладено арешт на належну ОСОБА_2 на праві власності на частку квартири АДРЕСА_1 та житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 На підставі постанови від 13.01.2010 року Хмельницькою філією ДП «Інформаційний центр» в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обстеження у виді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 9417641. ОСОБА_1 звернулася з заявою до Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту із вказаного майна, відповідь на яку не отримала. Зазначала, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відкрите щодо неї виконавче провадження щодо стягнення на користь АТ «Альфа-Банк» грошових коштів підлягає закінченню. На час звернення до суду в Єдиному реєстрі боржників та Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості щодо діючих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 . Спадкову справу після смерті ОСОБА_2 заведено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Петляк Т.В. Наявність арешту порушує її право на спадкове майно, тому з урахуванням зміни предмета позову позивачка просила зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Топольніцького В.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 січня 2010 року, з належної ОСОБА_2 на праві власності частки квартири АДРЕСА_1 і житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження у вигляді арешту нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження 9417641 та 14939742. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з частки квартири АДРЕСА_1 , житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На її думку, суд першої інстанції не врахував, що смерть боржника є безумовною правовою підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до п.3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відкрите виконавче провадження щодо стягнення грошових коштів на користь АТ «Альфа-Банк» підлягає закінченню. Станом на момент звернення до суду із позовною заявою в Єдиному реєстрі боржників та АСВП відносно ОСОБА_2 відсутні відомості щодо діючих виконавчих проваджень. Тож на час подачі позовної заяви не було правових підстав для продовження існування обмеження щодо розпорядження майном ОСОБА_2 , в тому числі його спадкування позивачкою. Оспорюваний арешт на нерухоме майно унеможливлює реалізацію будь-яких прав кредиторів ОСОБА_2 у зв`язку з смертю останньої, перешкоджає процедурі набуття права власності на спадкове майно ОСОБА_2 . Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Так, відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції не повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 і єдиною спадкоємицею після її смерті. ОСОБА_2 належала на праві власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_2 . Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.07.2009 року у справі №6-653/09, постановлено видати виконавчі листи на виконання рішення третейського суду про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №SME0006276 від 30.11.2007 року. На підставі виданого виконавчого листа було відкрито виконавче провадження щодо боржниці ОСОБА_2 . 13 січня 2010 року державним виконавцем Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Топольніцьким В.В у виконавчому провадженні накладено арешт на належну ОСОБА_2 на праві власності на частку квартири АДРЕСА_1 та житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 . На підставі постанови від 13.01.2010 року Хмельницькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстрованого обстеження у вигляді арешту нерухомого майна з реєстраційними номерами обтяжень відповідно 9417641 та 14939742. На підставі договору факторингу №2016-3АБ/ДГ від 26.09.2016 року право вимоги до ОСОБА_2 перейшло від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Згідно витягу з системи АСВП записи про боржника ОСОБА_2 не знайдено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_2 відсутні, докази виконання зобов`язання не надано, відповідач зазначає, що борг не погашено. Оскільки ймовірно виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання, це не позбавляє його права повторно пред`явити його до виконання, тому позов не підлягає задоволенню. Проте з цим висновком не можна погодитися, зважаючи на таке. Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею. Нормою ч. 1 ст. 321 ЦК України також гарантовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 18.09.2018 року, час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (ч.1 ст. 40 Закону «Про виконавче провадження»). Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч.2 ст. 40 Закону «Про виконавче провадження»). Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Апеляційним судом встановлено, що 30.11.2009 року держвиконавцем Міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Топольніцьким В.В. відкрито виконавче провадження № 16161343 щодо примусового виконання виконавчого листа № 6/653, виданого 10.07.2009 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» 208434,07 грн. (а.с. 95). Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.07.2018 року замінено стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у виконавчому листі № 6-653/09 (а.с 113-114). 12.09.2018 року державним виконавцем Другого відділу ДВС міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №16161343 на підставі п.3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника-фізичної особи (а.с. 96). В порушення ч.ч.1-2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» в постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець не зазначив про зняття арешту, який накладено на майно боржниці ОСОБА_2 постановою державного виконавця від 13.01.2010 року. Попри те, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» вирішило питання процесуального правонаступництва і набуло статусу стягувача за виконавчим листом, постанова про закінчення виконавчого провадження №16161343 від 12.09.2018 року не оскаржувалася у встановленому порядку товариством «ФК «Довіра та гарантія» як стягувачем, і залишається чинною. Згідно з ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України). Позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.12.2019 року на частину спадкового майна ОСОБА_2 , щодо якого не було зареєстрованих обтяжень. В свою чергу наявність зареєстрованих обтяжень ( арешт майна ОСОБА_2 ) щодо 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 позбавляє позивачку права оформити спадщину після спадкодавиці ОСОБА_2 , на яку вона отримала право з часу її відкриття - 22.04.2018 року. При цьому позивачка, не будучи учасницею виконавчого провадження, позбавлена можливості оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. Відтак наявні підстави, визначені ч.ч. 1, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна у зв`язку з закінченням виконавчого провадження щодо боржниці, а отже, й виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження у виді арешту нерухомого майна. Суд першої інстанції, не з`ясувавши усі обставини справи, діючи на припущеннях, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_2 . З врахуванням наведеного рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати при подачі позовної заяви та апеляційної скарги 3573,10 грн. - по 1786,55 грн. з кожного відповідача. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити. Зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_2 постановою державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайоннного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони від 13.01.2010 року, з частки квартири АДРЕСА_1 (зареєстроване обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 9417641) та житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 (зареєстроване обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 9417623). Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження у виді арешту нерухомого майна з реєстраційними номерами 9417641 та 14939742. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 38750239), Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2, ЄДРПОУ 37225071) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: в АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) по 1786,55 грн. понесених судових витрат з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 15 листопада 2024 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк