Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/2023/24

06.11.24 22-ц/812/1483/24 Справа №484/2023/24 Провадження № 22-ц/812/1483/24 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М. П О С Т А Н О В А Іменем України 06 листопада 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Яворської Ж.М., суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 червня 2024 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Паньковим Д.А., дата складання повного тексту не вказана, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі АТ «Миколаївобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувало, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, розподіл якої здійснює оператор системи розподілу АТ «Миколаївобленерго». За цією адресою на нього відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг ( далі - НКРЕКП) від 14 березня 2018 за № 312, відповідач та позивач знаходяться у договірних відносинах. Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Згідно з підпунктом 3 пункту 5.1.1 глави 5.1. pозділу V ПРРЕЕ, оператор системи має право проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії. Відповідно до підпункту 4 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ, оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ними Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору. У відповідності до пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Зазначають, що електроживлення електроустановки відповідача припинено оператором системи 05 жовтня 2021 року в зв`язку з несплатою боргу за використану електричну енергію, про що складений акт технічної перевірки № 3812438. 13 січня 2023 року представниками позивача, контролерами AT «Миколаївобленерго» було виявлено порушення підпункту 6 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, а саме: Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі оператора системи, з порушенням схеми обліку, що можливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку. За фактом цього порушення представники оператора системи склали Акт про порушення від 13 січня 2023 року № L - 0500, який підписали: представники позивача та відповідач без зауважень. Факт виявленого порушення зафіксовано фото та відеозйомкою, які додаються до матеріалів позовної заяви. Згідно з пунктом 9 Акту, виявлене порушення ПРРЕЕ представниками Позивача усунуто, демонтований прилад обліку. Згідно з абзацом 3 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів (далі-Комісія). У відповідності до абзаців 5 та 6 пункту 8.2.6 глави 8.2 р. VIII ПРРЕЕ споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії з розгляду актів про порушення не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати. У пункті 11 Акту зазначено, що на засідання Комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа, яке призначено на 24 січня 2023 року. Постановою НКРЕКП від 20.04.2022 № 393 (далі - Постанова № 393) оператору системи розподілу призупинено на період дії в Україні воєнного стану проведення засідань комісій з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях, крім випадків проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення за взаємною згодою оператора системи та споживача, у тому числі із застосуванням дистанційних засобів комунікації та передачі даних. Відповідно до пункту 7 Постанови № 39, строки, визначені абзацом шостим та сьомим пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, зупиняються на час дії цієї постанови. Відповідно до пункту 9 Постанови № 393, ця постанова набирає чинності з дня її прийняття та діє протягом періоду дії в Україні воєнного стану та впродовж 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану. При цьому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 визначений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Оскільки Первомайська міська територіальна громада не входить до переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, 11 серпня 2023 року відповідачу поштою направлений лист № 08.18-011/2762 про запрошення на засідання комісії з розгляду актів про порушення на 30 серпня 2023 року. Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 30 серпня 2023 року №08.18-178/12, в якому зазначена інформація про причетність споживача до порушення, визначеного у підпункту 6 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, в результаті якого відповідачем було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено, обсяг електричної енергії у сумі 44873 грн. 26 коп. Розрахунок здійснений відповідно до положень підпункту 6 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII, підпункту 2 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ та формулою, визначеною пунктом 8.4.12 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. А відтак, вартість обсягу необлікованої електричної енергії з урахуванням тарифів для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір необлікованої електричної енергії (6 місяців (184 дня): з 13 липня 2022 року по 13 січня 2023 року - 6698 кВт/год), складає 44873 грн. 26 коп. Копія протоколу з рішенням Комісії від 30 серпня 2023 року № 08.18-178/12, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та рахунок для сплати вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої по Акту, були надіслані Відповідачу рекомендованим листом від 14 вересня 2023 року № 08.18-011/3352, відповідно до приписів абзацу 10 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ. Вказують, що станом на 01 березня 2024 року вартість необлікованої електричної енергії у сумі 44873, 26 грн. відповідачем не сплачена. Враховуючи вищевикладене позивач просив стягнути на свою користь 44873 грн. 26 коп. вартості необлікованої електричної енергії. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 червня 2024 року позов АТ "Миколаївобленерго до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Миколаївобленерго» борг за не обліковану електричну енергію відповідно до Акту № L - 0500 від 13 січня 2023 року у сумі 44873,26 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн., а всього 47901 грн. 26 коп. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягненню з відповідача 44873,26 грн. боргу за необліковану електричну енергію, оскільки позивачем доведено факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, а вартість необлікованої електроенергії визначена з дотриманням положень Методики. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції таким, що порушує норми процесуального права, та неправильно застосовано норми матеріального права. Недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та просив скасувати оскаржуване і закрити провадження у справі. Суд першої інстанції взяв до уваги обставини на які посилався позивач по справі, але які були не доведені ним у суді. Так, вказує, що суд здійснював розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням його як учасника справи тому і відзив на позов до суду ним не направлявся, оскільки він вчасно подав заяву до суду, в якій просив повідомити про день слухання даної справи так як бажав бути присутнім в суді та надати докази. Також звертає увагу, що актом АТ «Миколаївобленерго» № L-0500 від 13 січня 2023 року складений за необліковану електричну енергію, який він не підписував і на підпис йому не давали та не складали у його присутності, необліковану електричну енергію він не використовував. Зазначає, що АТ «Миколаївобленерго» - це приватна особа, яка не наділена правами позбавляти його електрики та демонтувати прилад обліку чим порушили його права надані Конституцією, залишивши його, пенсіонера, громадянина України такого конституційного права на світло від якого залежить його життя. Вказує, що на комісію до позивача по розгляду актів про порушення від 14 вересня 2023 року його не викликали та розглядали і склали акт без його присутності, його не повідомляли про засідання комісії про це свідчить сам акт, на якому не має його підпису або підпису осіб про його відмову підписати такий акт, на засіданні комісії визнали його причетним до виявленого порушення. АТ «Миколаївобленерго» при направлені матеріалів до суду наділяє правом адвоката Котенка О.Г., юрисконсульта ОСОБА_2 вести справу позивача в суді, на що вони не мали юридичного права. Посилається на те, що електричну енергію від АТ «Миколаївобленерго» він не отримує і договорів з ними про отримання від них будь-яких послуг на отримання електрично енергії не заключав і їх послугами не користувався. Порушень Правил наведених в додатку 8 до їх Правил не було та на свою територію АТ «Миколаївобленерго» не допускав. Тому складати акти, виявляти порушення ніхто не мав права без його дозволу та присутності, на що він не надавав такого права як власник своєї території. А тому, всі докази надані до суду, які АТ «Миколаївобленерго» склало проти нього є незаконними і безпідставним, складеними без його підпису та мимо його волі. Відеозйомки або фотофіксації до акту АТ «Миколаївобленерго» №L-0500 від 13 січня 2023 року не містять даних про нього, як про особу яка погоджується чи підписує даний акт. Таких доказів позивач не надав суду. У відзиві АТ «Миколаївобленерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Про розгляд справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином. Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню частково. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України). Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі. Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення про розгляд справи. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частини перша, друга та п`ята статті 12 ЦПК України). Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України). Відповідно до статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставляння судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилаються учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України). Судом встановлено, що у квітні 2024 року АТ «Миколаївобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 квітня 2024 року відкрито провадження за цією позовною заявою та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 10.00 год. 27 травня 2024 року (а.с.27). Згідно супровідного листа, копію ухвали про відкриття провадження та повідомлення про розгляд справи на 27 травня 2024 року о 10.00 год. направлено ОСОБА_1 26 квітня 2024 року (а.с.28) та отримано ним 05 травня 2024 року (а.с.29). 27 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перенесення розгляду справи у зв`язку із укладення договору про надання правової допомоги (а.с.30). Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 27 травня 2024 року, у зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників по справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось (а.с.31). Розгляд справи відкладено на 25 червня 2024 року о 09.45 год. Повідомлення про розгляд справи на 25 червня 2024 року о 09. 45 год направлялось, в тому числі і ОСОБА_1 27 травня 2024 року (а.с.32). Разом з тим, доказів належного вручення такого повідомлення матеріали справи не містять. Колегія судів апеляційного суду зазначає, що з наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.38,39) не можливо достеменно встановити, які саме процесуальні документи направлялись відповідачу вказаними поштовими відправленнями. Крім того, вказані поштові відправлення були врученні ОСОБА_1 19 липня 2024 року, тобто після дати проведення судового засідання - 25 червня 2024 року, що не може бути підтвердження виконанням судом першої інстанції вимог статті 128 ЦПК України щодо належним чином повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, зокрема, за п`ять днів до судового засідання. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України). Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України). Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України). А звідси, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України). Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі №522/18010/18 (провадження №61-13667сво21)). У даній справі колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було неналежним чином повідомлено ОСОБА_1 про судове засідання 25 червня 2024 року, внаслідок чого відповідач позбавлений був можливості надати заперечення щодо позову та не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що відповідач не була належним чином повідомлений про розгляд справи. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а саме, розглянуто справу за відсутності відповідача 25 червня 2024 року, за результатами якого прийнято оскаржуване рішення. За приписами пунктом 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання суду, якщо такий учасник обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті спору. Щодо обґрунтованості вимог про стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правовідносини сторін за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу регулюються спеціальним Законом України «Про електроенергетику», Законом України «Про ринок електричної енергії», загальними нормами ЦК України щодо постачання енергетичними та іншими ресурсами та відшкодування спричинених збитків та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (надалі - Правила). Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. З огляду на статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Згідно зі статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до пункту 84 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»( надалі- Закон) споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Згідно з частини 1 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією. Учасники ринку, які порушили нормативно правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 1 ст. 77 Закону). Відповідно до частини 2 статті 77 Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» деталізовані нормами ПРРЕЕ, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №

312. У пункті 8.2.5 ПРРЕЕ зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною у додатку 8 до цих Правил. Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У пункті 8.2.6. визначено, що ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Відповідно до пункту 8.4.1. ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. За приписами підпункту 6 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснюється оператором системи па підставі акту про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушень, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Відповідно до підпункту 2 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Згідно з пунктом 8.4.12 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення визначається за формулою 8 цієї глави. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, розподіл якої здійснює оператор системи розподілу АТ «Миколаївобленерго», за особовим рахунком № НОМЕР_1 . 05 жовтня 2021 року в зв`язку з несплатою боргу за використану електричну енергію електроживлення електроустановки відповідача припинено оператором системи (відключено на опорі за зверненням постачальника), про що складений акт технічної перевірки №3812438 (а.с.7). 13 січня 2023 року представниками позивача, контролерами AT «Миколаївобленерго» було виявлено порушення пп. 6 п. 8.4.2 гл. 8.4 р. VIII ПРРЕЕ, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі оператора системи, з порушенням схеми обліку, що можливо виявити під час контрольного огляду засобу обліку». За фактом цього порушення представники оператора системи склали Акт про порушення від 13 січня 2023 року № L - 0500, який підписали: представники позивача та відповідач без зауважень. Факт виявленого порушення зафіксовано фото та відеозйомкою. За пунктом 9 цього акту було вжито заходи для усунення порушення, а саме безобліковий дріт відключено та демонтовано в місці підключення, демонтовано прилад обліку. Протоколом від 30 серпня 2023 року №08.18-178/12 засідання комісії філії АТ «Миколаївобленерго» Первомайського району, споживача визнано причетним до порушення, визначеного у пп. 6 п. 8.4.2 гл. 8.4 р. VIII ПРРЕЕ. Обсяг необлікованої електричної енергії склав 6698кВТ.год, вартість необлікованої електричної енергії склала 44873 грн.26 коп. Таким чином, позивачем надано належні, допустимі та достатні докази на обґрунтування позовних вимог. Так, зважаючи на предмет позову (стягнення боргу), визначальним у ньому є саме доведеність факту існування заборгованості, її розмір та правильність проведення такого розрахунку, обґрунтованість підстав для її стягнення У межах даного предмета спору доказуванню підлягали обставини, пов`язані з конкретним порушенням ПРРЕЕ, дослідженню і оцінці підлягали такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії (рішення), розрахунок суми збитків тощо. При цьому, сам по собі складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення відповідачем правил є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих правил. Натомість, будучи належним чином повідомленим про наявність даного спору у суді, ОСОБА_1 в свою чергу не звертався до суду з позовом (зустрічним позовом) про скасування рішення комісії по розгляду акту, яке оформлено протоколом засідання комісії від 30 серпня 2023 року № 08.18-178/12. А відтак, вказане рішення є чинним та, відповідно, належним доказом в цій справі. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 401/2611/17 (провадження № 61-16533св19) зроблено висновок, що «спірним може бути питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленого протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушення ПКЕЕН, що спонукало особу звернутись із цим позовом до суду з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення комісії, оформлене протоколом по розгляду акта про порушення ПКЕЕН. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним. Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії». Отже, враховуючи вищевикладену правову позицію, визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією споживачем, що стало підставою для нарахування заборгованості, є самостійним способом захисту, який, відповідно, передбачає дослідження правомірності виявлення порушення, складення акту про порушення та його затвердження (прийняття рішення) на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, що стало підставою для нарахування заборгованості. За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Згідно з частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 2 статті 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. За вимогами статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За таких обставин, апеляційний суд зазначає, що не є предметом розгляду в цій справі суми стягнення, оскільки правомірність складання позивачем акта про порушення ПРРЕЕ та його затвердження на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, що стало підставою для нарахування збитків, не є предметом спору у даній справі. А за наявності чинного рішення комісії щодо стягнення збитків такі доводи не можуть бути беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Отже, враховуючи вищевикладене, апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції в частині завдання ним позивачу збитків внаслідок порушення ПРРЕЕ у розмірі 44873,26 грн. Твердження апелянта про не підписання ним акту про порушення від 13 січня 2023 року не заслуговують на увагу, оскільки вказаний акт містить підпис споживача ОСОБА_1 у відповідній графі. Згідно з абзацом 3 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ. споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів (далі-Комісія). У відповідності до абзаців 5 та 6 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії з розгляду актів про порушення не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати. До позову позивачем надано копію листа, №08.18-011/2462 від 11 серпня 2023 року із змісту якого вбачаєтеся, що розгляд акту L-0500 від 13 січня 2023 року про порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії комісії філії АТ «Миколаївобленерго» призначено на 30 серпня 2023 року о 10.00 год і такий лист відповідачем отримано 23 серпня 2023 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення поштового відправлення (а.с.11). Отже, вказане спростовує доводи апеляційної скарги про неповідомлення відповідача про розгляд комісією складеного стосовного апелента акту про порушення. За такого, аргументи апеляційної скарги відповідача в цій частині є безпідставними. Апелянт своїм правом бути присутнім на засіданні комісії не скористався. Відповідно до частин 1-3 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представником у суді може бути адвокат (частина 1 статті 60 ЦПК України). Інтересами позивача у цій справі представляє ОСОБА_3 на підставі довіреності від 29 грудня 2023 року, який є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія МК №001144 від 22 червня 2017 року. А тому, посилання в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_3 не мав юридичного права вести справу у суді є необґрунтованими. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не впливають на підставність заявленого позивачем позову. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а рішення суд першої інстанції скасувати з ухвалення нового рішення про задоволення позову. Відповідно до частини 1,2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнуть сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3028 грн. Апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Але з огляду на те, що по суті спору пред`явленого АТ «Миколаївобленерго» позову ухвалено рішення про його задоволення, підстав для стягнення судового збору на користь відповіадча немає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (код ЄДРПОУ 23399393) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у сумі 44873 (сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн.26 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Ж.М. Яворська Судді Т.М. Базовкіна Л.М. Царюк Повний текст постанови складено 06 листопада 2024 року.