Постанова 4812 № 490/8150/18

21.10.20 22-ц/812/1669/20 МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 490/8150/18 Провадження № 22-ц/812/1669/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах : головуючого Темнікової В.І., суддів Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання Біляєвою В.М., за участі представника позивача Филиппової Т.М., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Чулупа О.С. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В : У вересні 2018 року АТ "Миколаївобленерго" звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення боргу за недораховану електроенергію в сумі 63018 грн. 22 коп. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, що постачається енергопостачальником АТ «Миколаївобленерго». За цією адресою на відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . АТ «Миколаївобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту ПАТ «Миколаївобленерго» у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-УІ. 19 липня 2018 року представниками позивача - контролерами АТ «Миколаївобленерго», при проведенні технічної перевірки електроустановок відповідача було виявлено порушення, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника відкритою електропроводкою поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку, без приладу обліку, яке неможливо виявити під час проведення контрольного огляду. Порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ». За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № К-1007 від 19.07.2018р., який підписали представники енергопостачальника у складі трьох осіб. Споживач від підпису відмовився, про що зазначено в Акті. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника. Відповідно до вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ 20.07.2018 Акт був розглянутий комісією з розгляду актів, яка була проведена за участю споживача. Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 20.07.2018 № 1755, в якому зазначена інформація про причетність споживача до порушення ПРРЕЕ, в результаті якого відповідачем було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено, обсяг електричної енергії у сумі 63018,22 грн. Розрахунок здійснений відповідно до положень п.п. 3.3 та 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №

562. Відповідно до п. 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості недооблікованої електричної енергії; за кількістю днів - якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію чи набуття прав власності на об`єкт, але не більше ніж за три роки. Положеннями п. 3.5 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 3.1 цієї глави, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики: W (доб.) = Р*Т кВт/год Р = 25А * 0,220В * 0,9 (соs f ) = 4,95 кВт Так, Р = 4,95 кВт Т = 8 год W (доб) = 4,95 * 8 - 39,60 кВт/год Розрахунок здійснено за 1096днів: з 19.07.2015р. по 19.07.2018р. W зб. = 43402 кВт/год. Таким чином, вартість обсягу не облікованої електричної енергії з урахуванням тарифів для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір не облікованої електричної енергії, складає 63018,22 грн. Копія протоколу з рішенням Комісії від 20.07.2018р. № 1755 та додатковий рахунок для сплати вартості за необліковану електричну енергію, розрахованої по Акту, направлено на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням. Станом на 24.09.2018р. рахунок вартості за необліковану електричну енергію ввідповідачем сплачено не в повному обсязі. У зв`язку з цим у відповідача виник борг у сумі 63018,22 грн., який позивач і просить стягнути з відповідача на його користь. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» збитки у розмірі 12917 грн. 94 коп., а також судові витрати в розмірі 1762 грн. Не погодившись з рішенням суду, позивач АТ «Миколаївобленерго» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.02.2020 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, надавши пояснення аналогічні змісту апеляційної скарги, просила її задовольнити. Відповідач не визнав доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін, пояснивши, що він хоч і не згоден з тим, що ним допущено порушення ПРРЕЕ, проте він вже виконав рішення суду добровільно, сплативши в рахунок відшкодування збитків 12917 грн. 94 коп. та 1762 грн. в рахунок відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору. Представник позивача в своїх поясненнях підтвердила факт надходження зазначених відповідачем коштів на рахунок позивача. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України). Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України). Рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ «Миколаївобленерго» та за вказаною адресою відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 . Згідно свідоцтва про право власності від 15.07.2004 року, ОСОБА_1 належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_2 . Договір № 680050 від 13.05.2010 року про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 . укладений між ОСОБА_1 та АТ "Миколаївобленерго". Приймаючи рішення, суд посилався на те, що із дослідженого в судовому засіданні акта про порушення № К-1007 від 19.07.2018 року, вбачається, що представниками АТ «Миколаївобленерго» при здійсненні технічної перевірки дотримання вимог діючих ПРРЕЕ було встановлено порушення відповідачем ОСОБА_1 користування електроенергією для населення, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника відкритою електропроводкою поза приладом обліку, яке можливо виявити під час проведення контрольного огляду». Акт містить помітку, що ОСОБА_1 від підпису відмовився. Із протоколу № 1755 від 20.07.2018 року засідання комісії АТ "Миколаївобленерго" вбачається, що комісією прийнято рішення про те, що в результаті порушення відповідачем п. 5.5.5 ПРРЕЕ позивачу було нанесено збитки в розмірі 63018 грн. 22 коп., що є реальною спожитою, але неврахованою приладом обліку споживача та несплаченою електроенергією. Розрахунок боргу проведений з 19.07.2015р. по 19.07.2018 рік. Судом було досліджено схему електропостачання споживача, складену на підставі акту про порушення № К-1007 від 19.07.2018 року, та розрахунок вартості електроенергії за актом порушення, згідно якого вартість обсягу не облікованої електричної енергії за період з 19.07.2015 року по 19.07.2018 року складає 63018,22 грн. а за період з 01.01.2018р. по 19.07.2018р. - 12917,94грн. Проаналізувавши зазначені обставини та врахувавши положення ч.1, п.4 ч.2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» , підпункту 3 пункту 5.1.1, підпункту 12 пункту 5.1.1, пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії засоби комерційного обліку електричної енергії, а також п.п.21 п.5.1.2 зазначених Правил, згідно якого оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків, а також враховувавши те, що сума боргу відповідачем в добровільному порядку не відшкодована, а позивачем не надано доказів того, що оператором системи проводилась перевірка кожні півроку, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки завдані позивачу за останні 6 місяців, тобто за період з 01.01.2018 року по 19.07.2018 року., що складає 12917 грн. 94 коп. Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України). Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом «Про ринок електричної енергії», Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018р., Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. № 312 (далі ПРРЕЕ), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 4 травня 2006 року (далі Методика). Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Згідно ч.1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до ч.2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку(п.4). Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що в актом про порушення № К1007 від 19.07.2018 року встановлено порушення, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника відкритою електропроводкою поза приладом обліку, яке можливо виявити під час проведення контрольного огляду», проте, як убачається зі змісту правопорушення, сформульованого в зазначеному акті, в ньому зазначено, що відповідний вид порушення неможливо було виявити під час контрольного огляду. Отже, судом на підставі досліджених в судовому засіданні доказів було неправильно встановлено вид порушення, яке було виявлено працівниками позивача під час перевірки дотримання споживачем правил користування електричною енергією, що призвело до винесення рішення, яке не відповідає нормам ПРРЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Також судом не було враховано те, що відповідно до п. 6.5.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №311 від 14.03.2018р. - оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на шість місяців контрольний огляд та не рідше одного разу на три роки технічну перевірку вузлів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії. Під час здійснення контрольного огляду вузлів обліку, згідно п.п. 1.1.2 п. 1.1 гл. 1 ПРРЕЕ, має бути виконаний комплекс робіт (без використання спеціальних технічних засобів) щодо візуального обстеження цілісності засобів комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та пломбувального матеріалу та наявності відбитків їх тавр, проведені візуальна перевірка стану індикаторів магнітного та/або електричного полів, встановлених на/у ОСОБА_2 , виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів. Технічна перевірка це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень. Вона здійснюється оператором системи у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). Пунктами 6.5.5, 6.5.7 Кодексу комерційного обліку передбачено, що під час здійснення технічної перевірки вузлів обліку та ОСОБА_2 має бути виконаний комплекс робіт щодо визначенні відповідності стану та схем підключення ОСОБА_2 та іншого обладнання вузлів обліку відповідним проектним рішенням (проекту), виявлення їх пошкодження, пошкодженні або зриву встановлених пломб та індикаторів, порушення схеми підключення, перевірка стану індикаторів магнітного та/або електричного полів, встановлених на/у ОСОБА_2 , виявлення наявності пристроїв впливу або інших ознак втручання в роботу ОСОБА_2 , зчитування показів та інформації, що зберігається в первинній базі даних лічильників електричної енергії, перевірка та, у разі потреби, синхронізація або установлення часу годинника інтервальних лічильників електричної енергії, а також перевірка (з використанням спеціальних технічних засобів та, за необхідності, частковим демонтажем будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів) стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точи вимірювання для виявлення позаоблікових підключень або підключень, що можуть призвести до спотворення результатів вимірювання та/або комерційного обліку електричної енергії. Результати технічної перевірки оформлюються актом технічної перевірки, а у разі виявлення порушень - актом про порушення. Враховуючи вищезазначене, порушення ПРРЕЕ, яке зазначено в акті про порушення №К-1007 від 19.07.2018, неможливо було виявити під час контрольного огляду прилад обліку. За такого висновок суду про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача збитків за останні 6 місяців перед виявленням порушення ПРРЕЕ, а саме за період з 01.01.2018 року по 19.07.2018 року., що складає 12917 грн. 94 коп., через те, що позивачем не надано доказів того, що оператором системи проводилась контрольна перевірка кожні півроку, не відповідає ні обставинам справи, ні законодавству, яке регулює правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем. З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Матеріалами справи встановлено, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ «Миколаївобленерго», з яким укладено договір про користування електричною енергією від 13.05.2010р. За вказаною адресою відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 . Згідно свідоцтва про право власності від 15.07.2004 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності відповідачу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 103,104), яка також проживає в даній квартирі та користується електроенергією. 19 липня 2018 року представниками позивача - контролерами АТ «Миколаївобленерго», при проведенні технічної перевірки електроустановок відповідача було виявлено порушення, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника відкритою електропроводкою поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку, без приладу обліку, яке неможливо виявити під час проведення контрольного огляду. Порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ». За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № К-1007 від 19.07.2018р., який підписали представники енергопостачальника у складі трьох осіб. Споживач від підпису відмовився, про що зазначено в Акті. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника. Відповідно до вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ 20.07.2018р. Акт був розглянутий комісією з розгляду актів, яка була проведена за участю споживача. Як пояснила в суді апеляційної інстанції представник позивача, на комісії досліджувався зразок проводу, який був вилучений під час виявлення порушення та складення акту про порушення, його переріз, який вимірювався за допомогою штангельциркуля, про що зазначено і в протоколі про порушення, перевірялась правильність визначення величини струму споживання. Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 20.07.2018р. № 1755, в якому зазначена інформація про причетність споживача до порушення ПРРЕЕ, в результаті якого відповідачем було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено, обсяг електричної енергії у сумі 63018,22 грн. Відповідач не скористався правом оскарження рішення комісії у передбаченому законом порядку. Розрахунок здійснений відповідно до положень п.п. 3.3 та 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №

562. Відповідно до п. 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості недооблікованої електричної енергії; за кількістю днів - якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію чи набуття прав власності на об`єкт, але не більше ніж за три роки. Положеннями п. 3.5 Методики передбачено, що у разі виявлення порушення, яке передбачено у підпункті 6 пункту 3.1 Методики - «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника», то добовий обсяг споживання електричної енергії " W доб.с.п. (кВт год) визначається за формулою (2.7) Методики: W доб.с.п. = Рс.п. * t вик.с.п., Де : Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулою: Р с.п. = І * U ном.фаз.* соs(фі) у разі підключення до однієї фази; t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год. W(доб.) = Р*Т кВт/год Р = 25А * 0,220В * 0,9 (соs f) = 4,95 кВт Так, Р = 4,95 кВт Т = 8 год W(доб) =4,95 * 8 = 39,60 кВт/год Розрахунок здійснено з 19.07.2015 по 19.07.2018 (за 3 роки)/ Обсяг необлікованої електроенергії, Wзб. склав 43402 кВт/год. При цьому колегія суддів враховує положення п. 2.5 Методики, згідно якого якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки. Отже, зважаючи на те, що технічна перевірка за адресою споживача за попередні 3 роки до дня виявлення порушення не проводилась, розрахунок здійснений за 3 роки по формулі 2.7 Методики, яка передбачена для розрахунку недоврахованої електричної енергії за відповідний вид порушення ПРРЕЕ, яке зазначено у акті № К1007 від 19.07.2018, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника відкритою електропроводкою поза приладом обліку, яке не можливо виявити під час проведення контрольного огляду». Вартість необлікованої електроенергії з урахуванням тарифів для населення, що діяли в період, за який розраховувався розмір необлікованої електричної енергії склав 63018,22 грн. Як убачається з додаткових письмових пояснень у справі представника позивача при здійсненні розрахунку боргу за недовраховану електричну енергію були враховані оплати, які здійснені ОСОБА_1 за період розрахунку з викладенням механізму підрахунку помісячно, виходячи з тарифів, які діяли на той час. Перевіривши зазначені розрахунки, колегія суддів погоджується з ними, оскільки вони відповідають тарифам, які діяли в спірний період, кількості оплаченої відповідачем спожитої електроенергії та обсягу необлікованої електроенергії, визначеної за правилами п. 3.5 Методики за формулою (2.7) Методики. Проте, визначаючи конкретний розмір збитків, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, колегія суддів вважає необхідним врахувати також те, що матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право власності від 15.07.2004 року належить на праві спільної часткової власності відповідачу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 103,104), яка також проживає в даній квартирі та користується електроенергією. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 вересня 2016р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а. с.97). Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017р. встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_2 , а саме в користування ОСОБА_3 виділено 2 житлові кімнати площею 10,2 та 8.9кв. м, а ОСОБА_1 одну житлову кімнату площею 25,3кв.м. Вбиральна та кухня залишена в їх загальному користуванні (а. с. 96). Як пояснив в суді відповідач лічильник електроенергії знаходиться на кухні. Використання та оплата електроенергії здійснюється ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за одним лічильником. Договір про користування електричною енергією від 13.05.2010р оформлений на ім`я відповідача ОСОБА_1 26 березня 2018р. ОСОБА_3 зверталася до позивача з приводу укладення окремого договору про користування електричною енергією з наданням їй окремого особового рахунку. Проте дане питання не було вирішено по суті, про що свідчить лист позивача від 02.04.2018р. (а. с. 101). Згідно з частиною другою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. За змістом пункту 10 Правил користування житловими приміщеннями, затверджених постановою КМУ № 572 від 08 жовтня 1992 року, мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласника, наймача (орендаря): мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням; можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу; встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання; розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря). В суді апеляційної інстанції відповідач пояснив, що між ним та ОСОБА_3 існує домовленість щодо сплати комунальних платежів в рівних частках. Дані ствердження відповідача матеріалами справи не спростовані. Отже, оскільки плата за електроенергію розподіляється пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника у разі відсутності між мешканцями квартири згоди щодо оплати житлово-комунальних послуг, а матеріалами справи із пояснень відповідача встановлена наявність згоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо оплати за комунальні послуги в рівних частиках, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню Ѕ частина збитків, заподіяних виявленим 19 липня 2018р. порушенням ПРРЕЕ, у розмірі 31509,11 грн. Однак, відповідачем після ухвалення судом першої інстанції рішення в добровільному порядку було сплачено на рахунок позивача в рахунок відшкодування завданих порушенням ПРРЕЕ збитків 12917грн. 94коп. За такого остаточна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 18 591,17грн. (31509,11 грн. - 12917грн. 94коп. = 18 591,17грн.). Інші доводи апеляційної скарги, крім тих, з якими погодилася колегія суддів, виходячи з конкретних обставин по справі, не є підставою для задоволення апеляційної скарги та позову в повному обсязі. При прийнятті остаточного рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що пояснення відповідача про те, що він не вчиняв порушення ПРРЕЕ, що йому не відомо коли це сталося, що він допускає, що порушення могло залишитися від попередніх власників будинку, не підкріплені належними та допустимими доказами у справі і носять характер припущення, а згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Натомість матеріали справи свідчать про те, що відповідач за порушення Правил користування електричною енергією (підключення електричних лампочок поза лічильником) в 2006 році після придбання будинку (у 2004р.) вже притягувався до відповідальності у вигляді сплати збитків, про що свідчить акт про порушення від 29 травня 2006р. ( а. с. 88) і чого не заперечує відповідач. Крім того 09.06.2009р. в квартирі було встановлено новий прилад обліку, про що свідчить акт установки приладу обліку та збереження пломб від 09.06. 2009р., в якому зазначено, що прилад обліку сфазовано, прилад та елементи схеми обліку не мають пошкоджень, самохід відсутній, схема підключення зібрана згідно типової схеми, доступ до дооблікових струмоведучих ланцюгів відсутній. Даний акт підписаний відповідачем (а. с. 95). Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подачу позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн. За подачу апеляційної скарги ним було сплачено судовий збір у розмірі 2643 грн. Тому з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог (50%) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на сплату судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2202,50 грн.(( 1762 грн.+ 2643 грн.)х50%=2202,50 грн.). Однак, позивачем після ухвалення судом першої інстанції рішення добровільно було сплачено на рахунок позивача з метою відшкодування витрат по сплаті судового збору 1762 грн. За такого остаточна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 440,50грн. (2202,50 грн.- 1762 грн.= 440,50грн.). Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити частково. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 ( інд. номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (р/р НОМЕР_3 , банк: ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаїв, код ЄДРЮОФОП та ГФ 24789699, МФО 326461)збитки у розмірі 18591 грн. 17 коп., а також судові витрати в розмірі 440грн.50коп. Постанова набирає законної сили негайно з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання її повного тексту до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді Повний текст постанови складено 26 жовтня 2020 року