Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1850/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2024 року справа №200/1850/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року (повне судове рішення складено 07 червня 2024 року) у справі № 200/1850/24 (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 28.03.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшов позов адвоката Молчанової Н.В. в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі Управління) з вимогами: - визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 12.01.2024 №056650006055 про відмову ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з вимогами пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV); - зобов`язати Управління зарахувати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до пільгового стажу, що дає право на пенсію згідно з вимогами пункту 8 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV періоди роботи з 26.08.1991 по 22.06.1995 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 01.07.1995 по 15.01.1997 на підприємстві АТ «Градієнт»; з 10.02.1997 по 30.09.1997 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 02.10.1998 по 22.02.1999 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 23.02.1999 по 27.12.1999 на підприємстві ПП «Донтрансервіс»; з 14.01.2000 по 25.10.2000 на підприємстві ПП «Мотор-Сервіс»; з 01.09.2004 по 19.11.2004 на підприємстві ПП ОСОБА_3 ; з 02.03.2010 по 02.07.2010 на підприємстві ТОВ «Авто-Експрес»; з 03.12.2010 по 01.12.2011 на підприємстві ТОВ «Торговий Дім «Донбасвугілля»; з 04.05.2012 по 15.11.2017 на підприємстві ФОП ОСОБА_4 ; з 06.02.2018 по 03.08.2020 на підприємстві ФОП ОСОБА_4 , та зобов`язати призначити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах з 05.01.2024. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач досяг необхідного віку та має достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, проте відповідач відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного пільгового стажу, що обумовлено не урахуванням уточнюючих довідок, на яких відсутні підписі начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, та відсутністю у трудовій книжці інформації про роботу водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв. Представник позивача вказала, що на підтвердження наявного пільгового стажу подав належним чином оформлену трудову книжку з відповідними записами, які свідчать про те, що у спірний період він працював водієм категорії «В», «С», «Д», на міських маршрутах, або водієм 2 класу автотранспортних засобів, що у відповідності до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV визначає право на пенсійне забезпечення. Позивач зазначив, що основним видом діяльності підприємств на яких він працював, зокрема, як ВАТ «Донецьке АТП 11424», ТОВ «Донтранссервіс», Приватне підприємство «Мотор-Сервіс», ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «Авто-Експрес» є пасажирські перевезення, зареєстрованим місцем знаходження юридичних осіб є місто Донецьк, яке наразі є тимчасово окупованою територією, а отже позивач позбавлений можливості отримати довідки для підтвердження пільгового стажу роботи. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 12.01.2024 (12.01.2023) №056650006055 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 05.01.2024, з зарахуванням періодів роботи з 04.05.2012 по 15.11.2017 та з 06.02.2018 по 03.08.2020 до пільгового стажу роботи за п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Частково не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_2 періодів роботи, що дає право на пенсію згідно з вимогами пункту 8 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV періоди роботи з 26.08.1991 по 22.06.1995 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 01.07.1995 п 15.01.1997 на підприємстві АТ «Градієнт»; з 10.02.1997 по 30.09.1997 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 02.10.1998 по 22.02.1999 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 23.02.1999 по 27.12.1999 на підприємстві ПП «Донтрансервіс»; з 14.01.2000 по 25.10.2000 на підприємстві ПП «Мотор-Сервіс»; з 01.09.2004 по 19.11.2004 на підприємстві ПП ОСОБА_3 ; з 02.03.2010 по 02.07.2010 на підприємстві ТОВ «Авто-Експрес»; з 03.12.2010 по 01.12.2011 на підприємстві ТОВ «Торговий Дім «Донбасвугілля». В цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу, що дає право на пенсію згідно з вимогами пункту 8 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV періоди роботи з 26.08.1991 по 22.06.1995 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 01.07.1995 по 15.01.1997 на підприємстві АТ «Градієнт»; з 10.02.1997 по 30.09.1997 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 02.10.1998 по 22.02.1999 на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 23.02.1999 по 27.12.1999 на підприємстві ПП «Донтрансервіс»; з 14.01.2000 по 25.10.2000 на підприємстві ПП «Мотор-Сервіс»; з 01.09.2004 по 19.11.2004 на підприємстві ПП ОСОБА_3 ; з 02.03.2010 по 02.07.2010 на підприємстві ТОВ «Авто-Експрес»; з 03.12.2010 по 01.12.2011 на підприємстві ТОВ «Торговий Дім «Донбасвугілля». В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач надав всі наявні у нього документи, а надати будь-які інші уточнюючі довідки (документи) він позбавлений можливості. Натомість при вирішенні цього спору місцевий суд порушив норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, обмежився формальним підходом до записів трудової книжки та інформації, що підприємства на яких працював позивач наразі перебувають на території, що не підконтрольна Україні, і він не має можливості отримати будь-які додаткові документи, не надав належної оцінки, та прийшов до необґрунтованого висновку, що саме позивачем не доведено пільговий характер роботи у спірний період, а тому ухвалене судом рішення від 07.06.2024 суперечить встановленим обставинам та вказаним нормам матеріального права. Також в мотивувальній частині апеляційної скарги заявлено орієнтовний розмір судових витрат з витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн та витрат на сплату судового збору 1453,44 грн. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач також подав апеляційну скаргу, проте ухвалою апеляційного суду від 21 серпня 2024 року вона повернута у зв`язку і з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 , виданим 06.10.2009 Центрально-Міським РВ Макіївського ГУМВС України в Донецькій області. 05.01.2024 ОСОБА_2 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для розгляду заяви позивача про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №056650006055 від 12.01.2023 відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 . Суд зауважує, що у спірному рішенні допущена описка в частині зазначення дати прийняття рішення та помилково зазначено 12.01.2023, замість 12.01.2024, оскільки дата звернення позивача із заявою про призначення пенсії є 05.01.2024. Так, згідно з вказаним вище рішенням: вік заявника 55 років 10 місяців 15 днів, страховий стаж 34 роки 6 місяців 1 день, пільговий стаж особи відсутній. При цьому зазначено, що до пільгового стажу не зараховано: - періоди роботи з 26.08.1991 по 22.06.1995, з 01.07.1995 по 15.01.1997, з 10.02.1997 по 30.09.1997, з 02.10.1998 по 22.02.1999, з 23.02.1999 по 27.12.1999, з 14.01.2000 по 25.10.2000, з 01.09.2004 по 19.11.2004, з 02.03.2010 по 02.07.2010, з 03.12.2010 по 01.12.2011, оскільки відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи згідно з Порядком № 637 та в трудовій книжці відсутня інформація про роботу водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв; - періоди роботи з 04.05.2012 по 15.11.2017, з 06.02.2018 по 03.08.2020 згідно з довідками від 16.11.2023 №16/11-п та від 17.11.2023 №17/11-п, оскільки довідки не відповідають додатку №5 Порядку № 637, а саме довідки видані ФОП ОСОБА_4 на яких відсутні підписі начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, у трудовій книжці відсутня інформація про роботу водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв. Тобто, позивачеві відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV у зв`язку із відсутністю пільгового стажу роботи, що обумовлено не зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи водієм автомобільного транспорту. Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. З приводу спірних правовідносин слід зазначити наступне. Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці. Так, судами встановлено, що на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 досяг 55 років 10 місяців 15 днів. Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_3 від 23.01.1987, ОСОБА_2 , зокрема щодо спірних періодів, працював: Донецьке АТП-11424 - з 26.08.1991 по 22.06.1995 водієм 3 класу категорії «Д» для роботи на всіх марках автомобілів (запис №10-11); Акціонерне товариство «Градієнт» - з 01.07.1995 по 15.01.1997 водієм 2 класу (запис №12-13); Донецьке АТП №11424 - 10.02.1997 прийнятий водієм 3 класу категорії «ВСД» для роботи на міських маршрутах» (наказ №30к від 10.02.1997, запис №14); - 31.03.1997 Донецьке АТП №11424 перейменоване у ВАТ Донецьке АТП 11424 Також міститься запис про те, що період з 01.10.1997 по 01.10.1998 не зараховується до стажу роботи на підставі листа Будьонівського РВД ГУМВС України. - 22.02.1999 звільнений за переводом (запис №17); ПП «Донтрансервіс: - з 23.02.1999 по 27.12.1999 працював водієм 3 класу категорії «В», «С», «Д», для роботи на міських маршрутах (запис №18,19); ПП «Мотор-Сервіс»: - з 14.01.2000 по 25.10.2000 водієм 3 класу категорії «В», «С», «Д», для роботи на міських маршрутах (запис №20,21); ФОП ОСОБА_3 : - з 01.09.2004 по 19.11.2004 працював водієм за трудовою угодою від 07.09.2004 №930 зареєстрованому в Калінінському районному центрі зайнятості (запис №24,25); ТОВ «Авто-Експрес»: - 02.03.2010 по 02.07.2010 водієм автотранспортних засобів 2 класу (запис №28,29); ТОВ «Торговий Дім «Донбасвугілля»: - з 03.12.2010 по 30.11.2011 водієм 2 класу автотранспортних засобів (запис №30,32); ФОП ОСОБА_4 : - 04.05.2012 по 15.11.2017 водієм автобуса за трудовою угодою від 04.05.2012 №05271200331 (запис №34,35); - з 06.02.2018 по 03.08.2020 водієм автотранспортних засобів (запис №36,37). Судами встановлено, що записи у трудовій книжці позивача за вказані періоди завірені печатками та підписом відповідальних осіб, проте не містять інформації про роботу водієм саме міського пасажирського транспорту. Розглянувши наявні справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який вважав хибними твердження позивача про те, що записами його трудової книжки підтверджується факт роботи водієм міського пасажирського транспорту, оскільки вказане не підтверджено таким записами. Отже, оскільки в трудовій книжці ОСОБА_2 відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах (відсутні відомості про роботу водієм міського пасажирського транспорту), а також відомості з реєстру застрахованих осіб також не містять інформації про пільговий стаж роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надати уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що передбачено пунктом 20 Порядку №

637. Також неприйнятними є посилання позивача на відомості з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо наявності інформації про вид діяльності його працедавців «49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення», а «49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.», «49.32 Надання послуг таксі», оскільки така інформація лише свідчить про право підприємства, фізичної особи-підприємця здійснювати діяльність за вказаним КВЕДом, та не є безумовним підтвердженням стажу їх конкретних працівників. Стосовно інших спірних періодів роботи слід зазначити, що оскільки трудова книжка позивача не містить інформації про роботу позивача водієм міського пасажирського транспорту, без подання уточнюючих довідок, зарахувати такі періоди до пільгового стажу роботи за п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV неможливо. Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази роботи позивача водієм саме міського пасажирського транспорту у період з 23.02.1999 по 27.12.1999, з 14.01.2000 по 25.10.2000, з 01.09.2004 по 19.11.2004, 02.03.2010 по 02.07.2010 з 03.12.2010 по 30.11.2011 у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати вказані періоди до пільгового стажу роботи за п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV слід відмовити. Таким чином, оскільки наведений у рішенні відповідача 12.01.2024 №056650006055 розрахунок пільгового стажу є помилковим, у зв`язку з чим вказане рішення прийняте без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів, наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, отже, спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Як вже зазначалось вище, відповідачем рішення не оскаржене. На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який задовольнив позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням періодів роботи з 04.05.2012 по 15.11.2017 та з 06.02.2018 по 03.08.2020 до пільгового стажу роботи за п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 200/1850/24 залишити без змін. Повне судове рішення 03 жовтня 2024 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук