Постанова 4851 № 440/14495/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 р. Справа № 440/14495/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 (суддя: І.Г. Ясиновський, м. Полтава) по справі № 440/14495/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту - відповідач, ГУПФУ в Донецькій області), в якій просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення від 15.08.2025 № 164050005164 Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в у Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з перевезення пасажирів на міських маршрутах з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», а також періоди роботи з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 з перевезення пасажирів на міських маршрутах на Спільному Українсько-Шведському підприємстві «УМАК», згідно з пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків, сформульованих судом в процесі вирішення цієї справи, щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 на Спільному Українсько-Шведському підприємстві «УМАК». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку, подавши необхідні документи. Однак, відповідач своїм рішенням відмовив у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії. Позивач вважає, що такими своїми діями відповідач порушив гарантоване право на належну пенсію. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 440/14495/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2025 № 164050005164. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його пільгового стажу роботи періоди роботи з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», а також періоди роботи з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 на Спільному Українсько-Шведському підприємству «УМАК», з урахуванням висновків суду. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, яку аргументує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 40/14495/25 та ухвалити постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не надав для призначення пенсії пакет документів для зарахування періоду роботу з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», відповідно до п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1. До пільгового стажу не зараховано періоди: з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001, згідно з довідкою від 06.02.2009 № 01/05-34, наданою ВАТ «Полтавське АТП 15327», з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 22.01.2009, згідно з довідкою від 22.01.2009 № 4, наданою СП «Умак», оскільки в довідках не зазначено періоди перебування/неперебування у відпустках без збереження заробітної плати. Дані потребують перевірки та актуалізації інформації щодо ведення підприємствами господарської діяльності (підприємства діючи, ліквідовані, тощо). Позивачем подано відзив, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає дане рішення суду законним та обґрунтованим. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся з заявою від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 107-108). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2025 № 164050005164 за зверненням від 07.08.2025 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 97). Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 164050005164 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд першої інстанції, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновку суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є конституційним правом кожного громадянина України. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. За приписами п. 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Правовідносини, які виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Положеннями пункту «з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII) визначалось, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності 01.04.2015, пункт «з» частини 1 статті 13 Закону України №1788-XII викладено у наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту «б» частини першої цієї статті. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої цієї статті. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону. Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю». Разом із цим, 23.01.2020 Конституційний Суд України прийняв Рішення № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), яким статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» «г» статті 54 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Крім того, пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15) визначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років». Отже, з 23.01.2020, тобто з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018 (746/15), для осіб, які до 01.04.2015 працювали на посадах водіїв міського пасажирського транспорту, діють положення пункту «з» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, які визначають умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Водночас, відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. Колегія суддів звертає увагу на те, що вказані положення статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є чинними та неконституційними не визнавалися. Таким чином, враховуючи відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15) редакції статті 13 Закону №1788-XII, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, колегія суддів зазначає, що на даний час існує дві чинні норми для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: - статтею 13 Закону №1788-XII передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років; - статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. У даному контексті колегія суддів зазначає, що дані норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин та явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Дана правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, в якій розглядалися подібні правовідносини. Колегія суддів також зазначає, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Аналогічний висновок включено до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а. Отже, у даній справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV. Як встановлено колегією суддів, відповідач своїм рішенням відмовив у призначенні пенсії, зазначаючи, що до пільгового стажу не зараховано періоди: з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001, згідно з довідкою від 06.02.2009 № 01/05-34, наданою ВАТ «Полтавське АТП 15327», з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 22.01.2009, згідно з довідкою від 22.01.2009 № 4, наданою СП «Умак», оскільки в довідках не зазначено періоди перебування/неперебування у відпустках без збереження заробітної плати. Дані потребують перевірки та актуалізації інформації щодо ведення підприємствами господарської діяльності (підприємства діючи, ліквідовані, тощо). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованим Міністерством Юстиції України 24.11.2006 №1231/13105. Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати. Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника. Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи. Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку. З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що процедура підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: 1) для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника та 2) до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, має певні особливості. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного закону Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637). Пунктами 1 та 2 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка серії НОМЕР_2 від 29.09.1987, видана на ім`я позивача (а.с. 14-25), окрім іншого, містить наступні записи: штамп Полтавське автотранспортне підприємство 15327; №8 - 27.10.1994 - прийнятий водієм другого класу на автомобілі всіх типів і марок з різними умовами праці для роботи на міських маршрутах; №9 - 14.11.1994 - переведений на автомобіль УРАЛ "технічна допомога"; №10 - 05.05.1996 - переведений для роботи на міських маршрутах на автобус "ВОЛЬВО"; №11 - згідно Наказу ФДМ України по Полтавській області № 302 від 16 липня 1997 року Полтавське АТП 15327 перетворено у ВАТ "Полтавське АТ 15327"; №12 - 14.08.2001 - звільнений з роботи за власним бажанням; №13 - 17.09.2001 - прийнятий водієм автобуса "ВОЛЬВО"; №14 - 22.11.2003 - звільнений по переводу на "УМАК-С"; №15 - 23.11.2003 - прийнятий по переводу "УМАК-С"; №16 - 08.04.2004 - звільнений по переводу СП "УМАК"; №17 - запис визнаний недійсним; №18 - 09.04.2004 - зараховано водієм автобуса по переводу із ТОВ "УМАК-С"; №19 - 20.08.2010 - звільнений за згодою сторін. Зауважень до таких записів рішення відповідача від 15.08.2025 № 164050005164 не містить. Однак, відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідач виходив з того, що не підлягають зарахуванню періоди з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001, згідно з довідкою від 06.02.2009 № 01/05-34, наданою ВАТ «Полтавське АТП 15327», з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 22.01.2009, згідно з довідкою від 22.01.2009 № 4, наданою СП «Умак», оскільки в довідках не зазначено періоди перебування/неперебування у відпустках без збереження заробітної плати. На підтвердження права позивача на пільгове пенсійне забезпечення до ПФУ подані, серед іншого, такі документи: - довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 4 від 22 січня 2009 року, видана СП «УМАК», що підтверджує пільговий стаж ОСОБА_1 , який працював повний робочий день на Спільному Українсько-Шведському підприємстві у формі ТОВ «УМАК», та виконання робіт з перевезення пасажирів на міських маршрутах у звичайному режимі за професією водій автобуса, що передбачена ст.13 п. «з» Закону України "Про пенсійне забезпечення", код КП 8323.2, та має пільговий стаж з 17.09.2001 по 22.11.2003 - 2 роки 2 місяці 05 днів пільгового стажу, з 09.04.2004 по 22.01.2009 - 4 роки 9 місяців 13 днів пільгового стажу; - довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 78 від 20 серпня 2010 року, видана СУШП ТОВ «УМАК», що підтверджує пільговий стаж ОСОБА_1 , який працював повний робочий день на Спільному Українсько-Шведському підприємстві у формі ТОВ «УМАК», та виконання робіт з перевезення пасажирів на міських маршрутах у звичайному режимі за професією водій автобуса, що передбачена ст.13 п. «з» Закону України "Про пенсійне забезпечення", код КП 8323.2, та має пільговий стаж з 09.04.2004 по20.08.2010 - 6 років 4 місяці 12 днів; - довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 01/05-34 від 06.02.2009, видана Відкритим Акціонерним Товариством «Полтавське автотранспортне підприємство 15327», що підтверджує пільговий стаж ОСОБА_1 , який працював повний робочий день на ВАТ «Полтавське АТП-15327» та виконував роботи з перевезення пасажирів на міських маршрутах у звичайному режимі за професією водій автобуса, що передбачена ст.13 п. «з» Закону України "Про пенсійне забезпечення", код КП 8323.2, та має пільговий стаж з 27.10.1994 по 14.11.1994 - 00 р. 00 місяців 18 днів; з 05.05.1996 по 14.08.2001 - 05 років 03 місяці 10 днів; - лист виконавчого комітету Полтавської міської ради від 30.06.2025 № С 04.1.1-11/1061989, яким надано ОСОБА_1 довідки про період роботи у ВАТ «Полтавське АТП 15327» з 27 жовтня 1994 року по 14 серпня 2001 року, а саме про стаж роботи, про заробітну плату, про зберігання документів з особового складу ВАТ «Полтавське АТП 15327» у Трудовому архіві Полтавської міської ради, про відпустки без збереження заробітної плати, про переведення на інші роботи та на роботи з неповним робочим днем, а також первинні кадрові документи (накази, особова картка форми П-2). Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно відсутності у спірній довідці відомостей про надання відпусток без збереження заробітної плати колегія суддів вважає недостатніми для відмови у прийнятті до уваги цієї довідки, оскільки такі обставини не спростовують самого факту виконання особою роботи, що надає їй право на призначення пільгової пенсії. Крім того, у разі виникнення в управління сумнівів щодо належності у зарахуванні відповідних періодів роботи, відповідач не позбавлений можливості ініціювати відповідну перевірку на відповідність первинних документів та уточнюючих довідок з підприємства. Відповідно до частини 1 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії. Крім того, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17, від 11 липня 2019 року у справі № 127/1849/17, та від 31 березня 2020 року у справі № 127/16245/17. Всупереч викладеній нормі, а також наявному у спірному рішенні зауваженню, що дані потребують перевірки та актуалізації інформації щодо ведення підприємствами господарської діяльності (підприємства діючі, ліквідовані, тощо), суду не надано доказів проведення відповідної перевірки. Відтак, згадана трудова книжка містить записи про трудову діяльність позивача у спірні періоди. Отже, стаж трудової діяльності позивача у періоди його роботи з перевезення пасажирів на міських маршрутах з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП -15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП -15327», а також періоди роботи з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 з перевезення пасажирів на міських маршрутах на Спільному Українсько-Шведському підприємстві «УМАК» відповідно до згаданої вище трудової книжки мав бути врахований в повному обсязі під час розгляду заяви про призначення йому пенсії. Отже, з наведеного випливає, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2025 № 164050005164. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 164050005164 від 15.08.2025 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв), зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його пільгового стажу роботи періоди роботи з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», а також періоди роботи з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 на Спільному Українсько-Шведському підприємстві «УМАК», з урахуванням висновків суду. Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході розгляду колегією суддів. Згідно з положеннями статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 по справі № 440/14495/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова