LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС200/1850/24

від 21.01.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у спр…

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 21 січня 2025 року м. Київ справа №200/1850/24 адміністративне провадження № К/990/203/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №200/1850/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12 січня 2024 року №056650006055 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з вимогами пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV); - зобов`язати Управління зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на пенсію згідно з вимогами пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV періоди роботи з 26 серпня 1991 року по 22 червня 1995 року на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 01 липня 1995 року по 15 січня 1997 року на підприємстві АТ "Градієнт"; з 10 лютого 1997 року по 30 вересня 1997 року на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 02 жовтня 1998 року по 22 лютого 1999 року на підприємстві Донецьке АТП №11424; з 23 лютого 1999 року по 27 грудня 1999 року на підприємстві ПП "Донтрансервіс"; з 14 січня 2000 року по 25 жовтня 2000 року на підприємстві ПП "Мотор-Сервіс"; з 01 вересня 2004 року по 19 листопада 2004 року на підприємстві ПП ОСОБА_2 ; з 02 березня 2010 року по 02 липня 2010 року на підприємстві ТОВ "Авто-Експрес"; з 03 грудня 2010 року по 01 грудня 2011 року на підприємстві ТОВ "Торговий Дім "Донбасвугілля"; з 04 травня 2012 року по 15 листопада 2017 року на підприємстві ФОП ОСОБА_3 ; з 06 лютого 2018 року по 03 серпня 2020 року на підприємстві ФОП ОСОБА_3 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 05 січня 2024 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 12 січня 2024 року №056650006055 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05 січня 2024 року, із зарахуванням періодів роботи з 04 травня 2012 року по 15 листопада 2017 року та з 06 лютого 2018 року по 03 серпня 2020 року до пільгового стажу роботи, що передбачений пунктом 8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду 03 грудня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №200/1850/24. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - скаржник, відповідач) 02 січня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою до Верховного Суду. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 330 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору, та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для надання до суду документа про сплату судового збору. У межах строку для усунення недоліків апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року повернуто особі, яка її подала. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 21 серпня 2024 року отримано апелянтом 21 серпня 2024 року о 19:49, що підтверджується відповідною довідкою про отримання засобами підсистеми "Електронний суд". Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вдруге 05 листопада 2024 року звернулося з апеляційною скаргою, документом про сплату судового збору та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження до Першого апеляційного адміністративного суду. На обґрунтування поважності підстав пропуску строку Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначило, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення в розумний термін з належно оформленою (щодо сплати судового збору) апеляційною скаргою. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі частини третьої статті 298 КАС України, оскільки наведені підстав пропуску строку визнані судом неповажними та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для звернення до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі сплачено заявником 10 вересня 2024 року відповідно до платіжної інструкції №3192. При цьому, вдруге апеляційну скаргу подано лише 05 листопада 2024 року, тобто майже через два місяці після сплати судового збору та через два з половиною місяці після отримання ухвали про повернення первинно поданої скарги, що свідчить про нехтування стороною своїх процесуальних прав та обов`язків, певні зволікання та неналежне користування своїми процесуальними правами суб`єкта владних повноважень. 27 листопада 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду апеляційної інстанції із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому, окрім підстав пропуску строку, оцінка яким вже була надана судом в ухвалі від 13 листопада 2024 року, відповідач не наводив інших обґрунтувань поважності пропуску строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №200/1850/24. Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали суду від 13 листопада 2024 року, оскільки клопотання про поновлення строку не містило інших поважних підстав пропуску строку. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13 листопада 2024 року надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважності підстав пропуску такого строку. Крім того, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Згідно до положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. Суд наголошує, що поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Варто зазначити, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що звертаючись з апеляційною скаргою вдруге разом зі скаргою та заявою про поновлення процесуального строку відповідач подав документ про сплату судового збору, що свідчить про відсутність з боку суб`єкта владних повноважень зловживань та добросовісне виконання свого права на апеляційне оскарження. Крім того, поважність підстав пропуску строку відповідач пов`язує з введенням воєнного стану в Україні, що, на його думку, може бути самостійною підставою для поновлення процесуального строку. Надаючи оцінку доводам Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути обґрунтованою підставою для поновлення строку. Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зазначає обставини, які вплинули на можливість дотримання процесуального строку, у причинно-наслідковому зв`язку з запровадженим воєнним станом. Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо сплати судового збору, оскільки сплата судового збору є складовою доступу до суду та свідчить лише про намір оскаржити судове рішення та жодним чином не може підтверджувати поважність підстав пропуску строку. В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо строку для апеляційного оскарження, та у заяві про поновлення строку не навело поважних підстав пропуску такого строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити. Аналогічна позиція щодо визнання касаційної скарги необґрунтованою висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 12 травня 2022 року у справі №160/7155/21, від 25 жовтня 2022 року у справі №300/4946/21. Керуючись статтями 169, 328, 333 КАС України, Суд, - УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №200/1850/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді В.М. Бевзенко С.Г. Стеценко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»