Ухвала КЦС ВС № 754/10731/23

УХВАЛА 16 вересня 2024 року м. Київ справа № 754/10731/23 провадження № 61-4926св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про захист порушених житлових прав, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року, ВСТАНОВИВ: Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ДПС України про захист порушених житлових прав залишено без задоволення. 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року (надійшла до суду 04 квітня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення вимог. Підставами касаційного оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 750/13081/18 (провадження № 61-15239св19), від 27 травня 2020 року у справі № 750/1063/19 (провадження № 61-16047св19), від 09 жовтня 2020 року у справі № 750/3625/18 (провадження № 61-244св19), від 12 листопада 2020 року у справі № 750/967/19 (провадження № 61-15307св19). Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. 30 квітня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи за участю сторін. Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження включно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жук проти України» від 28 жовтня 2010 року). Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Таким чином, підстав для задоволення вказаного клопотання немає. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участю сторін відмовити. Справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про захист порушених житлових прав, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник