Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/1600/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1600/22 головуючий суддя І інстанції Тулянцева І.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 в адміністративній справі №160/1600/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098, станом на листопад 2019 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098, станом на листопад 2019 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше сплачених сум. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098, станом на листопад 2019 року протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098, станом на листопад 2019 року, та виплатити пенсію з урахуванням раніше сплачених сум. Рішення набрало законної сили 19 квітня 2022 року. 25 квітня 2022 року позивачу були видані виконавчі листи по справі. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 17.03.2022 у справі №160/1600/22 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду протягом тридцяти днів після отримання копії ухвали звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №160/1600/22. На виконання ухвали суду від 14.02.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало звіт від 07.03.2023 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022. 17.03.2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про надання нового строку Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для подання звіту про виконання рішення по справі №160/1600/22, а також накладення на керівника установи штрафу в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07 березня 2023 року - відмовлено. Цією ж ухвалою Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено новий строк до 1 липня 2023 року для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №160/1600/22. На виконання ухвали суду від 11.04.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало звіт від 20.06.2023 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20 червня 2023 року та уточненого звіту від 04 липня 2023 року - відмовлено. Цією ж ухвалою Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено новий строк до 21 грудня 2023 року для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №160/1600/22. На виконання ухвали суду від 21.09.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало звіт від 12.12.2023 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12 грудня 2023 року - відмовлено. Цією ж ухвалою Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області встановлено новий строк до 01 червня 2024 року для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №160/1600/22. 03.06.2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штрафу в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, на виконання ухвали суду від 29.12.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало звіт від 12.06.2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2022, у якому зазначило, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення від 06 грудня 2021 року №33/24/С-5098, станом на листопад 2019 року. Доплата за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 становить 318935,68 грн. Таким чином, покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії позивачу виконані Головним управлінням в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Фонду. Зазначено, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Станом на 01.01.2024 Головним управлінням було проведено виплату пенсійних коштів, нарахованих за рішеннями суду в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили, по 20.09.2020. Невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат Головне управління не має. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 року у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12 червня 2024 року було відмовлено. Встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №160/1600/22. Визначено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року у справі №160/1600/22 у строк до 02 грудня 2024 року. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначену ухвалу в частині відмови у задоволенні заяви про накладення на керівника відповдача штрафу, прийняти в цій частині нове судове рішення у справі, яким задовольнити заяву позивача про накладення штрафу на керівника відповідача. В обгрунтування апеляційної скарги позивачем було зазначено, що відповідачем безпідставно невиконується рішення суду в частині виплати заборгованості з пенсії, що свідчить про необхідність притягнення керівника відповідача до відповідальності шляхом накладення штрафу. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Відмовляючи в задоволення заяви про накладення штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, та може бути застосовано судом виходячи із конкретних обставин справи та безпосередніх винних дій керівника. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацом другим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.02.2022 року по справі № 160/13013/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. З матеріалів справи видно, що позивач обгрунтовує необхідність накладення на керівника відповідача штрафу невиконанням останнім рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року в частині виплати заборгованості з перерахованої пенсії у розмірі 318395.68 грн. Як свідчасть встановлені обставини справи, відповідачем частково виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року, а саме проведено перерахунок, та нараховано стягувачу частину належних до виплати сум пенсії. В свою чергу, як зазначено відповідачем та не спростовується матеріалами справи, для проведення решти виплат пенсійний орган потребує додаткового фінансування в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Так, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що невиконання судового рішення відповідачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.06.2018 року по справі №757/29541/14-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 в адміністративній справі №160/1600/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко