Постанова 4820 № 685/656/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 вересня 2024 року м. Хмельницький Справа № 685/656/24 Провадження № 22-ц/4820/1744/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М., розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області в складі судді Самойловича А.П. від 23 липня 2024 року про визнання неподаної та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди. Ухвалою Теофіпольського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Зазначено, що для усунення недоліків заяви позивачу необхідно конкретно сформулювати свої позовні вимоги, надати обґрунтування розрахунку сум шкоди, надати докази реєстрації свого місця проживання, зазначити докази на підтвердження незаконності рішення слідчого, а за їх відсутності надати оригінал платіжного документу про сплату 15140 грн. судового збору. 02.07.2024 року ОСОБА_1 подав заяву на виконання ухвали суду від 11.06.2024 року, вказавши, що він подав позов про незаконну бездіяльність органу досудового розслідування. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування, визнано неподаною та повернуто позивачеві. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати як незаконну та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви. На його думку, суд не вправі повертати заяву, мотивуючи тим, що позовна вимога необґрунтована і безпідставна. Вказує, що він подав позов про незаконну бездіяльність органу досудового розслідування, а не про незаконність якогось рішення слідчого, вимога заявлена про відшкодування з Державного бюджету майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування в сумі 10 млн. грн. Суд в порушення п.13 ч. 2 ст. 3, п. 6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» призначив сплатити йому судовий збір в розмірі 15140 грн., а також надати докази реєстрації місця проживання, хоча ст. 175 ЦПК України не містить такої вимоги. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Згідно з п. 4 ч. 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. За змістом частин 1-3 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Встановлення змісту позовних вимог, обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Як вбачається зі змісту вступної та прохальної частини позовної заяви, попри деяку неконкретність останньої, вимога заявлена про відшкодування з Державного бюджету майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування в сумі 10 млн. грн. При цьому суд відповідно до ст. 197 ЦПК України може на стадії підготовчого засідання з`ясувати та уточнити зміст позовних вимог, чи надала сторона докази на підтвердження обставин, на які посилалася в обґрунтування своїх вимог, причини їх неподання. Водночас ненадання доказів на підтвердження позовних вимог, в тому числі щодо розрахунку відшкодування, не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови у задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення. Стаття 175 ЦПК України також не містить вимоги щодо надання доказів реєстрації місця проживання позивача, що свідчить про безпідставність такої вимоги суду. Відповідно до п.13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. В позовній заяві позивач посилається на заподіяння йому шкоди бездіяльністю органів досудового слідства, тому суд безпідставно вказав як недолік позовної заяви несплату судового збору, неправильно застосувавши норму п.13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання позовної заяви неподаною та повернення є необґрунтованим. Ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Теофіпольського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 липня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 04 вересня 2024 року. Судді Л.М. Гро Р.С. Гринчук А.М. Костенко