Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/1700/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/1700/25 Провадження № 22-ц/820/2041/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2025 року (суддя Карплюк О.І.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в с т а н о в и в : У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив здійснити поділ спільного майна колишнього подружжя, виділивши позивачу у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , у власності ОСОБА_2 залишити квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 , а також земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 6821288200:01:010:0013 за адресою АДРЕСА_4 . Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2025 року провадження у справі зупинено до вирішення Хмельницьким міськрайонним судом справи №686/18297/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на майно подружжя. Задовольняючи клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд даної справи об`єктивно неможливий до вирішення іншої справи, а саме, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на майно подружжя. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що вирішення по суті справи про поділ спільного майна подружжя між апелянтом та ОСОБА_2 вирішить і спір за позовом, який ініціювала ОСОБА_2 26.06.2025 року, а тому розгляд даної справи є доцільним. На думку апелянта, позиція сторони відповідачки щодо того, що неможливо вирішити справу про поділ спільного майна подружжя, оскільки на розгляді перебуває справа щодо визнання права особистої власності на це ж майно, не обґрунтована жодними доказами, а отже ґрунтується на припущеннях, є надуманою та суперечить дійсним обставинам та логіці. Апелянт вважає, що ОСОБА_2 , звертаючись з позовом до ОСОБА_1 про визнання права на спірне майно, має на меті унеможливити захист прав апелянта на частку у цьому майні. Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі не надходило. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Судом встановлено, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 27 січня 2025 року відкрито провадження у справі №686/1700/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, розгляд справи постановлено провести за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 25 квітня 2025 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя закрито, призначено справу до судового розгляду по суті. Також, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 02 липня 2025 року відкрито провадження у справі №686/18297/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно. Предметом спору в обох цивільних справах є квартира АДРЕСА_5 та нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_2 вважає особистою приватною власністю, а ОСОБА_1 спільним майном подружжя. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Згідно з частиною третьою статті 210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу. Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішенням суду в іншій справі встановлено обставини, які впливають на оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Водночас, необхідно також враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. В даній справі предметом спору є поділ майна подружжя, в тому числі, квартири АДРЕСА_5 та нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт знаходження в провадженні Хмельницького міськрайонного суду цивільної справи №686/18297/25 за позовом про визнання права особистої приватної власності на майно: квартиру АДРЕСА_1 . Разом з тим, аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання щодо відсутності обставин, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору про визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на майно, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно вирішити спір по суті та, встановлюючи обсяг спільного нажитого майна, з`ясувати джерела його походження, тобто, чи було воно набуте за спільні кошти чи належить до особистого майна одного з подружжя. У матеріалах справи наявні докази, які дають можливість суду першої інстанції встановити та оцінити ті обставини та факти, на які посилаються сторони спірних правовідносин на обґрунтування своїх вимог і заперечень. Суд першої інстанції помилково не врахував положення п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, відповідно до якого суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Помилкове зупинення провадження створює перепони для руху цивільної справи №686/1700/25, яке впливає на тривалість судового провадження, швидкість здійснення правосуддя, порушує право позивача на справедливий суд, що повинно бути забезпечено відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Отже, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, на зазначені обставини уваги не звернув, своїх висновків щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не вмотивував та дійшов необґрунтованого та безпідставного висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі. Крім того, оскаржувана ухвала в частині зупинення провадження по справі постановлена із порушенням норм процесуального права, а саме ч.3 ст. 210 ЦПК України та п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, згідно яких на стадії розгляду справи по суті не допускається зупинення провадження з підстав об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 18 вересня 2025 року. Судді: Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк