Постанова 4820 № 685/656/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2025 року м. Хмельницький Справа № 685/656/24 Провадження № 22-ц/820/1309/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М., секретар судового засідання Кошельник В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №685/656/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року, в складі судді Самойловича А.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь з Державного бюджету України майнову та моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та незаконною бездіяльністю органу досудового розслідування,одним платежем в розмірі 10000000 гривень. Позовні вимоги обґрунтовує незгодою з рішенням слідчого Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про закриття кримінального провадження за його зверненням про незаконність закриття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області його пенсійної справи. Зазначив, що з усієї суми 10 млн. гривень, які він просить стягнути з Державного бюджету України, 100000 грн становлять матеріальні витрати на адвокатів та поїздки в суди. Також вказав, що отримував пенсію в розмірі 2725 грн, проте з серпня 2021 року по березень 2022 року пенсію йому припинили виплачувати через відсутність стажу, а з квітня 2022 року виплату пенсії знову поновили. Вважає, що працівниками Пенсійного фонду України була вкрадена його пенсія за 8 місяців на суму 21800 грн, тому позивач звернувся до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте поліцією була вчинена незаконна бездіяльність. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 вересня 2024 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу, передбаченого статтею 148 ЦПК України, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 908,40 грн. Ухвала суду мотивована тим, що неодноразові висловлювання позивачем у поданих до суду письмових заявах образливих виразів щодо представників інших учасників судового процесу є невиконанням ним процесуального обов`язку виявляти повагу до інших учасників процесу, тому з позивача підлягає стягненню штраф в порядку процесуального примусу, передбаченого статтею 148 ЦПК України, в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Узагальнення доводів апеляційної скарги Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановляючи ухвалу про застосування процесуального примусу, суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, а також висновки суду про вживання ним образливих та принизливих висловлювань відносно інших учасників процесу є помилковими. Зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають повноважень на представництво інтересів відповідача та третьої особи, тому не є учасниками судового розгляду. Він з ними особисто не знайомий і, на його думку, використані ним вирази не є образливими. Процесуальні дії апеляційного суду Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 23 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та справу призначено до судового розгляду. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходив. У відзиві на апеляційну скаргу представник ГУНП в Хмельницькій області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначає, що у відповіді на відзив апелянт ОСОБА_1 порушив принцип цивільного судочинства, передбачений пунктом 2 частини 3 статті 2 ЦПК України, а саме право на повагу до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, що виразилось у вживанні зневажливими виразів до відповідачів у справі. У зв`язку з цим вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. У відповіді на відзив ГУНП в Хмельницькій області Сторожук В.А. зазначає, що статтею 148 ЦПК України передбачено застосування штрафу, як процесуального примусу, за невиконання процесуальних обов`язків або у разі втручання в роботу суду. Натомість, застосування штрафу з причини використання слів щодо учасників судового процесу законодавством не передбачено. Апелянт ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати за його відсутності. Відповідач Головне управління Національної поліціїв Хмельницькій області про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлена, представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Мотивувальна частина Встановлені фактичні обставини справи Встановлено, що ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу, передбаченого статтею 148 ЦПК України, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 908,40 грн. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. Згідно з частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. У процесуальних правовідносинах, намагаючись донести свою думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Вказані дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє, і суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №199/6713/14-ц, від 07 листопада 2019 року у справі №9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21, постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі №822/5962/15. Колегія суддів звертає увагу, що учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань цивільного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, зокрема образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, висловити власні негативні емоції на їхні дії та рішення, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Згідно з частинами 1, 2 статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Одним із заходів процесуального примусу частиною 1 статті 144 ЦПК України визначено штраф. Відповідно до частини 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (частина 5 статті 148 ЦПК України). Постановляючи ухвалу про застосування штрафу як засобу процесуального примусу, суд першої інстанції виходив з того, що неодноразові висловлювання позивачем у поданих до суду письмових заявах образливих виразів щодо представників інших учасників судового процесу є невиконанням ним процесуального обов`язку виявляти повагу до інших учасників процесу, тому з позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 908,40 грн відповідно до статті 148 ЦПК України. Судом встановлено, що позивачем 10 березня 2025 року було подано до суду першої інстанції письмову відповідь на відзив, в якій при обґрунтуванні своєї позиції у справі позивач вживав образливі висловлювання щодо представниць відповідача та третьої особи, які подавали до суду письмові відзив та пояснення по справі. В подальшому, 15 березня 2025 року позивач звернувся до суду з заявою про виділення в окреме провадження, в тексті якої також використав щодо представниць відповідача та третьої особи образливі висловлювання. Зокрема, в текстах вказаних документах позивач використовував такі образливі висловлювання: «…направили до суду представляти відповідача круту базарну шахрайку Світлану Гладкоскок, яка за звичкою дурити покупців на базарі підкладаючи товари, яких ті не просили…», «В традиціях злочинного світу главарі поліції в Хмельницькій області діюче законодавство ігнорують. Крута базарна шахрайка Людмила Валеріївна Приз…», «Нерозривно зрощена з главарями поліції в Хмельницькій області крута базарна шахрайка Людмила Валеріївна Приз…», «…знахабніла від безкарності шахрайка…», «…крута базарна шахрайка ОСОБА_3 подала…». Колегія суддів зауважує, що використання образливих та лайливих слів є неприпустимим у заявах щодо суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах. Такі дії є недопустимими під час написання процесуальних документів, та виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, відображають зневажливе ставлення до учасників судового процесу та є свідченням зловживання наданими правами. Тому, висновок суду першої інстанції про зловживання позивачем своїми процесуальними права колегія суддів вважає законним та обґрунтованим. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не обґрунтував чому вислови, які він використав у відповіді на відзив та у заяві від 15 березня 2025 року не можуть визнаватись зловживанням процесуальними правами. Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає. Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Висновки суду апеляційної інстанції Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування немає. Керуючись ст. ст. 374, 375,382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 червня 2025 року. Судді Т.В. Спірідонова Р.С. Гринчук А.М. Костенко