Ухвала КЦС ВС № 522/5195/15-ц

УХВАЛА 07 серпня 2024 року м. Київ справа № 522/5195/15-ц провадження № 61-13462св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі: Одеська міська рада, Виконавчий комітет Одеської міської ради, третя особа ? Департамент комунальної власності Одеської міської ради, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог, заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, рішень судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа ? Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання передати майно, визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Витребувано у Одеської міської ради належне ОСОБА_1 нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Зобов`язано Одеську міську раду передати належне ОСОБА_1 нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Витребувано у Одеської міської ради належне ОСОБА_2 нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, а саме квартиру АДРЕСА_2 . Зобов`язано Одеську міську раду передати належне ОСОБА_2 нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, а саме квартиру АДРЕСА_2 . Визнано незаконним та скасовано свідоцтво серія НОМЕР_1 від 22 березня 2007 року про право власності на нежилі приміщення першого та другого поверху, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради, які розташовані в АДРЕСА_2 , виключити з свідоцтва площу квартири АДРЕСА_1 та площу квартири АДРЕСА_2 . У травні 2017 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 361 ЦПК України в редакції 2004 року. Як на нововиявлену обставину заявник послався на рішення апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2017 року, яким заочне рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2009 року скасовано, а у позові ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання права власності на квартири відмовлено. Суди розглядали справу неодноразово. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року. Постановою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року скасовано. Заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Постановою Верховного Суду від 31 липня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року залишено без змін. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2021 року заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року в справі № 522/5195/15-ц скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2022 року за заявою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відновлено частково втрачене провадження в справі № 522/5195/15-ц, а саме відновлено в частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року, ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року, постанови апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2018 року (т. 1, а. с. 30-31, матеріали заяви про відновлення втраченого провадження). Короткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду Постановою Одеського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2021 року скасовано. У задоволенні заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року у справі № 522/5195/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання передати майно, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності відмовлено. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції переглянув в порядку статті 423 ЦПК України рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року з підстав пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України, зазначивши, що підставою ухвалення рішення, що переглянуто, було рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2009 року в справі № 2-10280/09, яке було скасоване рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року. Скасування в апеляційному порядку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2009 року у справі № 2-10280/09 не надає визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України підстав для перегляду рішення від 16 лютого 2016 року у цій справі, оскільки судове рішення від 16 лютого 2016 року у справі № 522/5195/15-ц хоч і містить посилання на рішення в справі № 2-10280/09, проте у своїх висновках про задоволення позову не ґрунтується на рішенні від 25 серпня 2009 року в справі № 2-10280/09. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 та, відповідно, на квартиру АДРЕСА_2 на підставі нотаріально посвідчених 19 березня 2014 року договорів купівлі-продажу нерухомого майна і саме як власники нерухомого майна на підставі нотаріально посвідчених правочинів звернулись до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання передати майно, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності. Договори купівлі-продажу від 19 березня 2014 року набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухомого майна не оскаржені. При зверненні до суду за захистом порушеного права власності, що набуто на підставі правочинів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зазначали як правову підставу заявлених вимог рішення в справі № 2-10280/09. Отже, скасування рішення в справі № 2-10280/09 не підпадає під визначену пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України підставу перегляду за нововиявленими обставинами рішення від 16 лютого 2016 року у справі № 522/5195/15-ц. Аргументи учасників справи У вересні 2023 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі; вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Касаційну скаргу мотивовано тим, щорішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2021 року надано законний аналіз всіх даних щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Судом першої інстанції встановлено, що станом на час звернення (25 травня 2017 року) Департаменту із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2009 року у справі № 2-1028/09, яким нежитлові приміщення, що належали органу місцевої влади, визнані жилими, і яке було покладено в основу рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року про витребування майна із чужого незаконного володіння, було скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року та відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до Одеської міської ради про визнання права власності на квартири. Після скасування судового рішення від 25 серпня 2009 року про визнання нежитлових приміщень жилими приміщеннями, яке стало підставою для ухвалення судового рішення від 16 лютого 2016 року про витребування спірного майна від Одеської міської ради на користь позивачів, зазначене рішення суду за правилами пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України віднесено законом до нововиявлених обставин, тому підлягає скасуванню з цих підстав, а позовні вимоги позивачів про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволенню не підлягають. У грудні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в яких просять оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення. Зазначають, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що у встановленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Скасування рішення в справі № 2-10280/09 не може вплинути на юридичну оцінку обставин здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається та вирішення спору по суті, оскільки підтвердженням права власності та права позивачів на витребування майна із чужого незаконного володіння є договори купівлі-продажу, які на сьогоднішній день чинні та не скасовані, а скасування проміжного рішення суду, на яке посилається скаржник, не може бути нововиявленою обставиною та вплинути на висновки суду таким чином, що якби ця обставина була б відома, то зміст рішення був би іншим. Крім того, рішення Одеського апеляційного суду ухвалено 26 квітня 2017 року, тобто вже після набрання чинності та виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року, а отже є новою обставиною, а не нововиявленою, оскільки не існувало під час його ухвалення. Постановою апеляційного суду Одеської області 06 липня 2018 року встановлено, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана Департаментом комунальної власності Одеської міської ради 29 травня 2007 року, тобто в межах встановленого строку, тому що 27 травня 2017 року був вихідний день та заяву направлено на розгляд до суду першої інстанції. Постанова оскарженню не підлягає, тому у позивачів була відсутня можливість оскаржити чи спростувати указаний факт. Проте з матеріалів справи (а. с. 123) вбачається, що до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси 30 травня 2017 року надійшла заява Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. У зазначених рішеннях судів помилково розглядалася дата написання заяви 29 травня 2017 року, а не дата подання - 30 травня 2017 року, як передбачено пунктом 3 частини другої статті 424 ЦПК України. Тобто заявником пропущений строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та не обґрунтовано причини пропуску зазначеного строку, не надано заяву про поновлення пропущеного строку, а судом першої інстанції неправильно досліджені ці факти та зазначені неіснуючі документи. Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі. В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, від 17 квітня 2018 року № 1510/2-1411/11, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1918/15, від 27 травня 2020 року у справі № 802/2136/17-а, від 05 січня 2021 року у справі № 805/4341/16-а). Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року продовжено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строк для подання відзиву на касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у справі. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд. За змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 756/217/15-ц (провадження № 61-4067св23) вказано, що «апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України. Відтак, повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати заяву по суті, апеляційний суд не має, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається. Практика Верховного Суду щодо цього питання є сталою, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження № 61-35193св18), від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц (провадження № 61-24916св18), від 19 вересня 2018 року у справі № 200/9663/16-ц (провадження № 61-18061св19), від 15 липня 2020 року у справі № 466/543/14-ц (провадження № 61-7223св20), від 15 липня 2020 року у справі № 2-215/11 (провадження № 61-46492св18), від 17 травня 2023 року у справі № 357/9196/18 (провадження № 61-1356св23), від 16 серпня 2023 року у справі № 299/1923/16-ц (провадження № 61-5169св22). Такий підхід в суді касаційної інстанції існував і при ухваленні судових рішень Верховним Судом України і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ». Аналогічно і у випадку касаційного оскарження судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, Верховний Суд може прийняти одне з рішень, визначених статтею 409 ЦПК України. Крім того, абзац другий частини третьої статті 429 ЦПК України доповнює повноваження Верховного Суду у випадку касаційного оскарження судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно з яким Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції. Слід зазначити, що у статтях 325 ГПК України, 368, 369 КАС України містяться аналогічні положення щодо порядку розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повноваження суду за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а також порядок перегляду судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Отже, колегія суддів вважає, що суд касаційної (апеляційної) інстанції не має повноважень скасовувати рішення судів попередніх інстанцій і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається. При цьому при задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами таке рішення окремо не оскаржується, оскільки перевіряється в межах розгляду скарги на рішення суду, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами по суті. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19) зазначено, що: «7.4. Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України (як в редакції до 15 грудня 2017 року, так і у поточній редакції), є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. 7.5. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. 8.2. Після цього справа розглядалася в судах першої та апеляційної інстанцій як на підставі норм ГПК України в редакції до 15 грудня 2017 року, так і на підставі нині чинної редакції цього Кодексу. Водночас протягом всього цього періоду процедура перегляду рішень за нововиявленими обставинами передбачала певні процесуальні обмеження, які полягають у тому, що суд переглядає раніше прийняте рішення в межах, в яких нововиявлені обставини впливають на його суть; суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. 8.3. Також під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може змінювати суб`єктний склад учасників справи, за винятком випадків, коли така зміна відбувається в порядку правонаступництва, що відповідно до положень процесуального закону здійснюється на будь-якій стадії судового процесу (стаття 25 ГПК України в редакції до 15 грудня 2017 року, стаття 52 чинної редакції ГПК України)». Отже, в цій справі у суду апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не було повноважень скасовувати це рішення з ухваленням процесуального рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, яка подавалася до суду першої інстанції. Разом з тим, в судовій практиці Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду по іншому застосовуються аналогічні положення процесуального закону стосовно повноважень суду касаційної (апеляційної) інстанції, реалізованих за наслідками перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського судуу постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 910/1415/18, переглядаючи у касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанції, оскаржені судові рішення скасував. Прийняв нове рішення. Відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду, яке переглядалось за нововиявленими обставинами, залишив в силі. У постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 910/4818/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції. Дійшов висновку про наявність підстав для її скасування та відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду, яка переглядалось за нововиявленими обставинами, залишив її в силі. У постанові від 02 березня 2021 року у справі №1.380.2019.001081 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу задовольнив, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасував, ухвалив нову постанову. Відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишив без змін. Таким чином, касаційні господарський та адміністративний суди безпосередньо розглядають заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, які подавались до цих судів, відповідно, підтримують аналогічний порядок перегляду таких справи судами апеляційної інстанції. У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 22 грудня 2020 року у справі № 910/1415/18 та від 24 грудня 2020 року у справі № 910/4818/16, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі №1.380.2019.001081, згідно з яким касаційний (апеляційний) суд має повноваження розглядати заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, поданих до судів першої або апеляційної інстанції. Колегія суддів вважає, що суд касаційної (апеляційної) інстанції не має повноважень скасовувати рішення судів попередніх інстанцій і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається. При цьому при задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами таке рішення окремо не оскаржується, оскільки перевіряється в межах розгляду скарги на рішення суду, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами по суті. Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, №76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Передати справу № 522/5195/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко