Ухвала КЦС ВС № 466/543/14-ц

У х в а л а 15 травня 2020 року м. Київ справа № 466/543/14-ц провадження № 61-7223 ск 20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» на постанову Львівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року, позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») задоволено частково. У жовтні 2015 року, з урахуванням заяви про уточнення та зміну від 20 червня 2018 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» (далі - ТОВ «Аптека № 39») звернулось до суду із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2016 року у справі № 466/5401/16-ц за позовом ТОВ «Аптека №39» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т. Я. про визнання правочину недійсним, яке залишено в силі постановою апеляційного суду Львівської області 01 червня 2018 року, визнано недійсним договір іпотеки від 31 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом, який був укладений у забезпечення кредитного договору від 31 серпня 2007 року між ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», ТОВ «Аптекою № 39» та ОСОБА_1 . Вважає, що встановлена недійсність договору іпотеки є визначальною для вирішення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки дана обставина не була відома та, відповідно, не була врахована при прийнятті рішення Шевченківським районним судом м. Львова від 26 грудня 2014 року у справі № 466/543/14-ц. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09 липня 2018 року заяву ТОВ «Аптека № 39» про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року у справі № 466/543/14-ц за нововиявленими обставинами задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 26 грудня 2014 року у справі № 466/543/14-ц скасовано частково. У задоволенні позову ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. У решті рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 26 грудня 2014 року про стягнення заборгованості залишено без змін. Постановою Львівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є фінансова компанія «Гефест», задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 липня 2018 року скасовано у частині задоволення заяви ТОВ «Аптека № 39» про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року у справі №466/543/14-ц за нововиявленими обставинами. Ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким відмовлено ТОВ «Аптека № 39» у задоволенні заяви про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами у частині задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про звернення на предмет іпотеки. Залишено в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року у справі № 466/543/14-ц. Вирішено питання розподілу судових витрат. 16 квітня 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ТОВ «Аптека № 39» подано касаційну скаргу (надійшла 23 квітня 2020 року), в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення по суті заяви. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Касаційна скарга ТОВ «Аптека № 39» подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення оскільки згідно відбитку штампу на поштовому конверті подана 16 квітня 2020 року. У касаційній скарзі ТОВ «Аптека № 39»порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції товариством отримано 09 квітня 2020 року, надавши відповідні докази. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18, та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також представник заявників вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга ТОВ «Аптека № 39» подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. У задоволенні клопотання ТОВ «Аптека № 39» про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції слід відмовити, оскільки заявникові відмовлено у задоволенні його заяви та залишено рішення суду першої інстанції в силі й таке судове рішення примусовому виконанню не підлягає. Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року. Відкрити касаційне провадження за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2014 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» на постанову Львівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року. Витребувати з Шевченківського районного суду м. Львовавищезазначену цивільну справу (№ 466/543/14-ц). У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 39» про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 10 березня 2020 року відмовити. Надіслати іншому учаснику справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 травня 2020 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Б. І. Гулько І. А. Воробйова Д. Д. Луспеник